«Не стiльки — за Кучму, скiльки — проти комунiстiв!»
Я пишу вам з приводу минулих і майбутніх виборів президента. Я голосував за Марчука. Я не буду розбалакувати про те, що виявився «нерозумнішим» і в меншості, а решта натовпу безрідного — в більшості. Історія, зрештою, розставить усе по своїх місцях. Але просто сидіти й чекати, склавши руки, не можна. Я проста середня людина, але я маленький гвинтик однієї великої машини — України. Адже я бачу злочинність нині чинної влади. Корупція й чиновництво задавили ту частину населення, яка хоче щось зробити для себе й України. Ту малу частину, яка розкрадає Україну й збагачується за рахунок інших, — тих не зачіпають. Та й хто зачіпатиме — ворон ворону око не виклює.
Про погане зараз в Україні можна говорити дуже довго й боляче. Але від цього стає тільки тужливіше.
Я зараз дуже прошу редакцію підтримати в другому турі Симоненка. Кучма для України — загибель. Не він сам особисто, а те, що він створив навколо себе, а ще більше те, що сформувалося на базі злочинної політики. Я не поділяю поглядів комуністів, але з двох зол вибираю менше. Та й надворі вже не 37-й рік. І коаліція — не однопартійна система. Я не боюся, що Симоненко відгородиться від усіх залізною завісою. Я вірю в те, що запрацюють підприємства, відберуть у хапуг і повернуть колективам фабрики й заводи, а землю віддадуть селянам, але не по-ленінському, а відповідно до розвитку країни й особистості. Щоб ми могли жити й працювати для себе й України, а не годувати стада чиновників і мафіозні клани.
У державі з подвійною мораллю жити не можна. Спасибі за те, що ви боретеся за Україну.
З повагою
А. ПУЗЕНКО
Київ
***
Ці перші дні після виборів мені допомогли пережити Тетяна Коробова і Наталія Лігачова. Перша — своїми двома колонками «Титанік» вирушив у дорогу» 92.11. 99), а друга — блискучим аналізом, що виходить на глибокі узагальнення, — «Телевізійний «Юріїв день» (там же). Я вдячна цим авторкам, як найвірнішим друзям. Як козак, що пережив Берестечко, — побратимам, що стояли з ним в одній лаві.
А тепер скажу про те, що я, ваша прихильниця, виборець і агітатор за Є.К.Марчука, робитиму далі. Я, «старий антикомуніст зі стажем», націоналістка за переконанням, вперше в моєму житті голосуватиму за Симоненка. І переконаю це зробити всіх моїх однодумців, колег, друзів, знайомих, рідних. Я голосуватиму в «незалежній» Україні за моїх старих ідеологічних ворогів холодно, продумано, тверезо, як комп'ютерний хакер. І хай не переконують мене деякі автори «Дня» — мовляв, ліві й праві одним миром мазані. Хай не сподівається В.Портников на те, що виборці Марчука взагалі не прийдуть на другий тур. Хай не лякає мене кучмівська обслуга склепаним в російських «березовських» штабах псевдоопудалом «червоного реваншу». Гіршого ладу, ніж той, який витворив Кучма і його оточення, — ладу, побудованому на моралі «блатних», ладу, що за 5-6 років встиг морально розкласти, проституювати все суспільство, зробити українців жебраками-чужинцями у власній хаті, — немає. І якщо вибирати між паном Волковим і товаришем Крючковим, то я оберу Крючкова, добре знаючи, чого від нього чекати.
Тим, хто твердить, що з приходом комуністів упаде наша державність, відповідаю — державність уже втрачена, йдеться лише про лічені півроку-рік, щоб у цьому переконалися всі. Комуністи скасують Конституцію? Конституція у нас витоптана стадом кучмівських чиновників. А от щеплення вакцини під назвою «Петро Симоненко» цьому хворому суспільству зараз дуже «показане», бо одразу виявить, чи ще є якийсь запас життєздатності, імунітету в цього суспільного організму. Якщо є — організм виробить антитіла і бурхливо зреагує: мобілізацією усіх державницьких патріотичних сил, появою потужної правої опозиції, активізацією усього громадського життя, виникненням нового «Руху-2», протестами на зразок білоруських 17 жовтня тощо.
Якщо ж не зреагує — тоді чи не все одно, де закінчувати життя: у буряковій Колумбії чи у реанімованій УРСР? (Не емігрую!)
З повагою
О.ВАЛОВСЬКА
Вінниця
P.S. Ганебний вчинок теперішнього Руху, що відтягнув голоси у Марчука і Мороза, а потім, заявивши, що «завдання виконане», лiг під Кучму — ще один доказ того, що цим людям необхідна «ін'єкція Симоненка».
***
У політичному телешоу «Ніч виборів» редактор «Киевских ведомостей» сказав, що все зрозуміло, й у другому турі виборів президентом буде обрано Л.Кучму. Можливо, президентом і буде обрано Л.Кучму, але чи все зрозуміло й кому зрозуміло?
Виборці Марчука. Мабуть, від них буде залежати, кому бути президентом, а кому ні. Але якби тільки це. Думаю, вони будуть вирішувати долю України.
Зараз у Кучми десь близько 37%. Оце й усі його прихильники в нашому суспільстві. Більше не буде. І Кучма повинен зрозуміти, що голоси прихильників Марчука, Костенка з Удовенком — це будуть голоси не за Кучму, а голоси проти комунізму.
Олексій КОРЖ
Переяслав-Хмельницький
***
Нині чинного Президента Л.Д.Кучму я неодноразово, в тому числі в ЗМІ критикував за його нерішучість і непослідовність у проведенні реформ; за те, що він допустив розгул корупції та свавілля в органах державної влади, що призвело до неймовірного збагачення знахабнілих ділків за рахунок зубожіння решти маси народу й розорення держави. Такої думки я є й зараз.
Проте в другому турі виборів нам вже доведеться обирати не так особу президента, як курс подальшого розвитку нашого суспільства.
І річ тут не в особі П.М.Симоненка. Можливо, він і здібна людина, ми його ще не бачили в роботі. Справа тут у тоталітарній системі, в диктатурі пролетаріату, яку вони нам пропонують. І якщо до першого «пришестя» комунізму нас вели щиро віддані ідеї революціонери, яких підтримував відданий їм народ, то зараз, до другого «пришестя», з самого початку все робиться лукаво й цинічно. Від самого Симоненка до базарної баби, що його підтримує, на всіх рівнях ведеться примітивна боротьба за місце біля «корита».
І знову ж таки — річ тут не в Симоненкові, а в тій системі, яка змогла перемогти таких «гигантов мысли», як Маркс з Леніним і зростити деспота Сталіна, а із «залізного Фелікса» викувати садистів Єжова та Берію «со товарищи».
Отже, як би Симоненко та його прихильники не відхрещувалися б від тих злодіянь своїх попередників, як би не говорили, що вони «підуть іншим шляхом»... Тоталітарна система зробить їх такими ж самими. І як говорить японська мудрість, — «скільки б пуголовок не заперечував, що він не схожий на жабу, все одно з нього виросте жаба».
Ось чому я голосуватиму за Кучму! І вас закликаю — замисліться!
В. ГОНЧАР, пенсіонер
смт Буча Київської областi
***
Страшно подумати, що вони почнуть робити, прийшовши до влади... Я, розмовляючи з людьми навколо мене, переважно бачу величезну неприязнь до «червоних», але іноді зустрічаються такі погляди: Кучма — негідник, бо хоче підвищити тарифи на комунальні платежі (мало хто розуміє, навіщо це треба і, окрім усього, у багатьох сидить совкова звичка не платити за рахунками), а терор комуністи не зможуть влаштувати, мовляв, їм Захід не дасть винищувати людей.
На жаль, є люди (противники комунізму), які на вибори йти не хочуть, кажучи, — мовляв, усе одно Кучма переможе. Найнебезпечніша помилка! Комуняки поженуть своїх прихильників і отримають реальне число людей, які за них голосують...
У нас дуже політизоване суспільство. Може, це й не дуже добре, але зараз це необхідно, щоб добити їх, доробити те, чого не стали доробляти ні Єльцин, ні Кравчук...
Я, на жаль, не можу оцінити людських настроїв по всій країні і тому вже місяць живу у постійному страху, справжньому людському страху... Боюсь за себе, за свою дружину (яке щастя, що ми ще не встигли народити дитину), за своїх родичів і друзів, які хочуть самі за себе все вирішувати, читати те, що хочеться, слухати музику, яка подобається, блукати по Інтернету, висловлювати свою думку, працювати і не боятися бути звільненим за те, що не прийшли на суботник... Сподіваюся, що хоч поїхати з цієї країни ВОНИ дозволять...
З повагою,
Сергій ВОРОНОВ
Харків
Випуск газети №:
№209, (1999)Рубрика
Nota bene