Перейти до основного вмісту

Позиція опозиції

Борис КОЛЕСНIКОВ: У нинішньої влади немає бажання реалізовувати стратегію розвитку держави
12 вересня, 00:00

Чи вдасться склеїти безжалісно розбиту гучними заявами та резонансними взаємними звинуваченнями коаліційну чашу? Відповідь на це питання стане відома не раніше наступного вівторка, коли поновляться пленарні дні роботи головного законодавчого органу країни і спікер або публічно оголосить про «смерть» більшості БЮТ+ НУ-НС, або розповість суспільству про її друге народження. Тим часом нині очевидне одне: опозиціонери від Партії регіонів у всій нинішній нездорово-істеричній коаліційній суєті виглядають чи не єдиними здоровими «фруктами» на законодавчому дереві країни. Як оцінюють ситуацію, що склалася нині в приміщенні під скляним куполом Верховної Ради України, народні депутати від «біло-синьої» фракції, що є, до речі, найчисленішою депутатською збірною в нинішньому — шостому — скликанні ВР? Це запитання «День» адресував одному з лідерів Партії регіонів Борису Колеснікову.

— Борисе Вікторовичу, як у таборі Партії регіонів оцінюють смак політичної каші, яку експерти називають кризою, а глава держави на саміті Україна — ЄС охарактеризував як вияв демократичних процесів?

— Знаєте, те, що події розвиватимуться саме за таким сценарієм, Партія регіонів попереджала ще в ході торішньої виборчої кампанії. Тобто те, що «помаранчеві» та «сердешні» не знайдуть спільної мови, було зрозуміло давно. Інша річ: прикро й неприйнятно, що цієї самої спільної мови вони не можуть знайти не через війну ідей, які можуть привести нашу країну до успіху, а через дрібні склоки, що зводяться до банального: а хто ж у домі господар? Ці з’ясування відносин країна спостерігає вже три із лишком роки. На мій погляд, стан української економіки відрізняється від, скажімо, італійської економіки, і вітчизняна економіка постійних виборів може й не витримати. У результаті з’явиться стійка недовіра як зовнішніх, так і внутрішніх інвесторів. Разом із тим, те, що в нашій країні відбуваються демократичні процеси — факт, з яким, за великим рахунком, складно не погодитися. Єдиний момент. Якщо про демократичні процеси каже Президент, то виходить, логічно, що всі, в тому числі останні парламентські голосування та подолання народними депутатами президентського вето, — це також демократичні процеси, згодні?

А ось сумнівними з погляду Конституції були підстави для проведення виборів минулого року. Сьогодні ж, якщо не буде коаліції, то все відбуватиметься в рамках Основного Закону.

— Чи обговорювали ви на рівні фракції, на рівні політради нинішню ситуацію? Більшість ваших партійних соратників вважають прийнятним коаліційний союз із БЮТ чи...

— Вибачте, переб’ю, однак насправді ми ще не обговорювали цю ситуацію через низку причин. По-перше, юридично коаліція все ще існує. По-друге, коли вона припинить існувати, нам нічого буде й обговорювати просто. Основним Законом країни відводиться певний час, а конкретно — десять днів для того, щоб знайти спільний знаменник між так званими нинішніми колегами з парламенту. Тому протягом цього періоду часу неможливі будь-які переговори. Іншими словами, поки що говорити просто немає про що.

— Добре, переформулюю запитання. Борис Колесніков як відомий у країні політик і як один із лідерів найбільшої у парламенті шостого скликання фракції, Партії регіонів, до якої думки схиляється: що краще для українців — коаліційний союз регіоналів та бютівців або ж чергові позачергові парламентські вибори?

— Для українців важливе, передусім, економічне зростання та середньоєвропейські зарплати. І давайте будемо відверті: за великим рахунком, українському народу «до лампочки», якого формату коаліції створюються або рушаться в парламенті. Народу важливо, який із загальнодержавних шляхів буде успішним. Це перше. Друге. Успіхів нинішнього уряду в економічному блоці просто немає. Україна, якщо ви знаєте, в рейтингу взаємовідносин бізнесу та влади спустилася ще на одну сходинку: з 144-го на 145-е місце. У критерії оцінки входять, насамперед, відносини з малим і середнім бізнесом, і такі країни як Сінгапур, Нова Зеландія, США в рейтингу очолюють першу трійку. Саме тому я не бачу в діях сьогоднішнього уряду передумов успіху для України та українців. Я вже просто втомився критикувати уряд. Подивіться, що привело до успіху Південну Корею, і що привело до успіху Ірландію? Це порівнянні ситуації. Перше — це верховенство права. Друге — найнижчі податки. У результаті Ірландія сьогодні — одна з найбагатших країн Європи.

Щоб українці жили добре, на це повинні піти сотні мільярдів доларів. І я неодноразово казав, що українські підприємства не можуть купувати дизпаливо за один євро, в той час як американці купують його за один долар. А продавати зерно по $150 доларів в Україні при ціні чиказької біржі понад $300 — це просто неможливо! Насправді, уряд повинен діяти дуже просто. Необхідно всього-нічого: пояснити світу, що ми прозорі, і що ми гарантуємо збереження інвестицій, гарантуємо охорону приватної власності тощо. Це, повірте, саме те, що заспокоїть світ, а Україні принесе гроші.

— Чи розділяєте ви позицію лідера фракції НУ-НС В’ячеслава Кириленка, який назвав недавні резонансні спільні голосування БЮТ і Партії регіонів не інакше як коаліційною зрадою з боку партійних соратників прем’єр-міністра Юлії Тимошенко?

— Знаєте, Блок Юлії Тимошенко нам у вірності не присягав, тому мені важко сказати, зрада це чи не зрада. Ми голосували за ті закони, які дозволяють уникнути подвійного тлумачення. Словом, наша мета полягала лише в тому, щоб зробити українське законодавство зрозумілим і прозорим. Як вони бачать і оцінюють це між собою? Їм видніше, і мені було б, м’яко кажучи, некоректно це коментувати.

— Підсумки вчорашнього саміту Україна — Європейський Союз глава держави назвав для нашої країни історичними. А як ви оцінюєте українські підсумки європейського саміту?

— Розумієте, насправді тут питання полягає в тому, що саме вважати історичним? Якщо ЄС готовий приступити до обговорення з Україною безвізового режиму — це добре чи погано? Безперечно, це добре, однак у цьому полягає заслуга всіх українців, оскільки вони стали заробляти більше, і Європа заспокоїлася в тому плані, що завтра вся Україна не приїде без візи й не залишиться там назавжди. А ось заслуги влади особливої я тут не бачу. Заслугою влади можна вважати ситуацію, коли буде оприлюднений чіткий план, що, наприклад, за п’ять років Україна повинна зробити те, те й те, і якщо наша країна це виконає, то Євросоюз прийме її до свого клубу, а якщо ні — не прийме. Ось це буде реальне просування до Європейського Союзу. А так... Це все, звичайно, непогано, але я не бачу практичної користі для України. Можливо, я недостатньо документів прочитав, і ви бачите цю саму користь для нашої держави?

Безумовно, якийсь маленький прогрес є й цей прогрес також, погодьтеся, потрібно заробити. Так що з одного боку це непогано, однак з іншого боку, немає конкретики. У ході «помаранчевих» кампаній жителів нашої країни запевняли, що через 11 років, тобто 2015— 2016 роки, Україна стане повноправним членом ЄС. Залишилося сім — вісім років. Мені здається, виникає немало питань щодо цієї обіцянки, ні?

— Останнє запитання складається з двох пунктів. Перше: як ви вважаєте, наскільки нинішня парламентська криза зменшила шанси України на європейській та світовій арені? Друге: що, на ваш погляд, чекає українців політичних осені — зими?

— Будь-яка криза шанси будь-якої, окремо взятої країни не збільшує, і це факт. Саме тому казати, що наші шанси на світовому майданчику стали вищими, навряд чи доречно. Однак, з іншого боку, не все так песимістично. Ми, наприклад, виграли вибори, і більш ніж на мільйон голосів виборців випередили Блок Тимошенко. Крім того, ми зуміли реалізувати перед нашими виборцями багато своїх обіцянок. Але проблема полягає в тому, що в нинішньої влади немає бажання реалізовувати стратегію розвитку України. Тому нічого хорошого чекати я б, наприклад, не став. Наша економіка перебуває, м’яко кажучи, не так далеко від політики, щоб зовсім від неї не залежати. Якщо ми за допомогою мільярдних інвестицій не досягнемо продуктивності праці й не зможемо платити європейську зарплату, то українці працюватимуть виключно на продукти харчування, оскільки більше ні на що, на превеликий, потрібно зазначити, жаль, не вистачить.

ДО РЕЧI

КИЇВ — ЗА КОАЛІЦІЙНИЙ СОЮЗ РЕГІОНАЛІВ ТА БЮТІВЦІВ

Більшість опитаних Центром ім. Разумкова жителів Донецька та Дніпропетровська підтримали ідею створення парламентської коаліції між БЮТ і Партією регіонів. Радикально проти налаштовані жителі Львова. Думки жителів обласних центрів в інших регіонах розділилися. «За» створення коаліції БЮТ-ПР у Донецьку висловилися 56% жителів, проти — 22,2%. Не змогли відповісти 21,7% респондентів. У Дніпропетровську підтримку висловили 54,2%, несхвалення — 27%, не визначилися — 18,8%. Проти створення такої коаліції виступили 69% жителів Львова, за — 16,5%, важко визначитися — 14,5%. Серед киян більше прихильників коаліції БЮТ-ПР (40,1%), ніж противників (35,8%). Не визначилися з відповіддю на запитання 24% жителів столиці. У Вінниці, Одесі та Херсоні — протилежна ситуація. Так, проти створення коаліції висловилися 49,3% респондентів у Вінниці та 36,9% жителів Одеси й Херсона. На підтримку коаліції у Вінниці виступили 32,1% респондентів, в Одесі та Херсоні — 27,8%. При цьому 35,3% одеситів та опитаних у Херсоні, а також 17,3% жителів Вінниці не визначилися зі своїм ставленням до питання. Під час соціологічного дослідження, проведеного 4—5 вересня за допомогою телефонного опитування, фахівці Центру Разумкова проінтерв’ювали 2 379 респондентів у віці від 18 років, які проживають у шести обласних центрах: Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Вінниці, Одесі та Херсоні. Рівень погрішності становить 2,3%.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати