ПРО СКЛАДНІСТЬ ОРІЄНТАЦІЇ НА МIСЦЕВОСТI

А який політик говорив, що він не знає що робити? Без такої упевненості і не оберуть, і не призначать, і не втримаєшся... А ось — «де робити»? І в якій країні?.. Це, дійсно, питання. У цьому випадку.

Невже й понині «Ми живемо під собою не чуючи країни»... Що за країна? Своя чи чужа? Нелегко зорієнтуватися на місцевості. Щоправда, країну можна ідентифікувати за населенням, яке у нашому випадку має точні і нехристиянські ідентифікаційні коди (числа).

Завдання орієнтації ускладнюється тим, що і в світовому просторі «цю країну» майже не видно і не чутно. Здебільшого, знають про неї завдяки Чорнобилю і виступам київського «Динамо». Зараз, слава Богу, Чорнобиль мовчить, а «Динамо» перебуває в міжнародному міжсезонні. Тиша. Час літніх відпусток і підбиття піврічних підсумків. Вони також свідчать про те, що визначити країну за населенням складно, як ніколи. Бо — загалом воно ще більше поменшало і, зокрема, кожен українець із великої особини перетворився на «маленьку», минаючи «середню».

І тоді наш показний чоловік сказав: «Треба мати совість. Я допоможу всім «маленьким українцям».

Питання — чому українці поменшали в розмірах? На кожну особину систематично чинить тиск не тільки атмосферний стовп, але й екологія, податковий прес, турботи про прожитковий мінімум, діти й пенсіонери, розбухлий бюрократичний апарат, важкий дах рекетирів тощо. Все це обтяжене щитовидкою, туберкульозними легенями, СНІДом, пияцтвом, безробіттям, спрацьованим хребтом. Сумом.

І за останні півроку під впливом усього цього тиску з’являється у середовищі «маленьких українців» ще більше маленьких мам, маленьких тат, дуже маленьких немовлят, маленьких сімей. Вже є небачені раніше міні-Поліщуки, міні-Полтавчани, міні-Галичани, міні-Шевчуки. На горизонті — маленька країна. Але з великої букви. І з великими керівниками.

У «цій країні», піклуючись «про маленьких українців», великий чоловік застосував метод «Гуллівера у країні ліліпутів». Він знайшов і ступив на землю «цієї країни», боячись потривожити чи навіть наступити на кого-небудь з «маленьких українців», намагаючись не робити жодних різких рухів. Усі помисли, але не кроки, нашого Гуллівера спрямовані на допомогу кожному «маленькому українцеві» з бажанням збільшити його зріст та вагу і зробити не таким вже маленьким.

«Маленькі українці», обліпивши велику ногу Гуллівера (але не в силах обв’язати його нитками-канатами), хором усе ж пропищали: «Гуллівер, якщо хочеш нас поправити і зробити великими, годуй! лікуй! одягай! вози!»

«Логікою нашого діалогу має бути статистика», — сказав Гуллівер.

При цьому слід знати, що логіка буває звичайна, формальна й урядова. Якщо бюджет бездефіцитний — означає, що народ живе безбідно. А якщо відмічено зростання ВВП — значить, підростуть від радості усі «малі українці.»

Щодо статистики. Це вже фольклор. Брехня буває маленька, велика і — статистична. Статистика знає все, особливо — успіхи (за півроку).

Досі ми думали, що можливий в деяких випадках діалог сліпих з глухими. Тепер же з’ясовується (див. цитату), що логікою може бути статистика, а статистика — логікою, які й перебувають у стані діалогу.

Ми ж пропонуємо іншу форму діалогу між статистикою і населенням. Абсолютно «прозору» форму. Уряд доповідає «про будівництво прозорого і відкритого енергоринку» — і водночас влаштовується відкрите віяльне відключення світла. Щоб уже не видно було цих майже прозорих від добробуту «маленьких українців».

Нехай логічно і переможно вступає статистика в діалог з покупцями на ринках і в магазинах, які вже давно нажахані зростанням цін. Можна обклеїти статистичними таблицями, як рекламою, увесь транспорт, на якому ще можна їздити, та нiчим розплачуватися. Давайте «справною» цифрою порадуємо пенсіонерів, які і на сьогоднішній день в кількості 5 млн. «маленьких людинок» своїх пенсій ще не одержали.

Логічно! Статистично! Суворо!.. Іноді «маленький українець» хоче вибитися з останніх сил у середній клас. Так його «в інтересах суворої звітності» примушують однією рукою крутити баранку автомобіля, а іншою справлятися з касовим апаратом, котрий готові і на носа, і на мізки йому почепити.

«Зростання індустріальних показників — безробітним людям і підприємствам!» Восьмиразове збільшення обсягів інвестицій — «тим, хто платить дедалі більше за житло! Все краще в статистиці — дітям-сиротам і багатодітним сім’ям!..»

Будемо логічні!.. А що ще робити в цій країні?!