Пропозиція Касьянова

Євразійське економічне співтовариство — міжнародна економічна організація, створена на базі Митного союзу, що об’єднує Росію, Білорусь, Казахстан, Киргизію і Таджикистан. Договір про створення ЄврАзЕС підписано главами цих держав 10 жовтня 2000 року. На 2002 рік його бюджет становить 83 мільйони російських рублів. Москва є безумовним лідером цього об’єднання. Уряд Росії, як правило, формує графік і зміст засідань у рамках організації, таким чином оперативно вирішуючи свої стратегічні завдання у регіоні. За беззаперечну підтримку політики Кремля країни ЄврАзЕС отримують дешеві газ і нафту, а також м’який митний режим для експорту своїх товарів у Росію. Слабкі економіки Білорусі, Киргизії і Таджикистану утримуються на плаву переважно за рахунок російських субсидій. Амбіції ж відносно могутнього Казахстану задоволені тим, що штаб-квартира організації розташована у місті Астана. Якщо Казахстан починає відчувати зайву агресивність у поведінці «великого» сусіда, у країні одразу ж починаються дискусії про доцільність вступу до ГУУАМ, організації, що є своєрідною альтернативою ЄврАзЕС. Ці два об’єднання свого часу намітили розкол у СНД.

Нагадаємо, головною ідеєю ГУУАМ стало створення транспортного коридору Схід—Захід. Причому цей коридор, за задумом учасників, у жодному разі не повинен якимось чином перетинатися з територією Росії. Неформальним лідером ГУУАМ є Україна. Обговорюється питання про вступ до організації Румунії та Болгарії. Проте розмови про розширення об’єднання у західному напрямку ведуться вже давно, але зустрічного бажання поки ніхто не бачив. Тим часом після приходу комуністів до влади у Молдові Кишинів заговорив про можливості вступу до ЄврАзЕС. Консультації з цього приводу нинi тривають.

Очевидно, що можливий вступ України до ЄврАзЕС вигідний Росії виключно з політичної точки зору, оскільки ГУУАМ, що дратує її, тодi просто втратить сенс свого існування. Ну а президент Росії Володимир Путін уже бачить ЄврАзЕС прообразом Євросоюзу, який свого часу було створено на базі ЄЕС (Європейського економічного співтовариства). Про це він заявив під час останньої зустрічі з генеральним секретарем ЄврАзЕС Григорієм Рапотою. Саме після цієї зустрічі Євразійське економічне співтовариство подало заяву до ООН з метою реєстрації як офіційної міжнародної структури. Зробивши ставку на ЄврАзЕС, Кремль, безумовно, розуміє, що лише коли Київ стане членом цього об’єднання, можна буде упевнено говорити про остаточне повернення політичного лідерства на пострадянському просторі. Які ж економічні вигоди може отримати Київ за згоду вступити до євразійського клубу?

Нинi при перетинанні нафтою російсько-українського кордону 20-відсотковий від її вартості ПДВ стягується обома країнами. Скасування ПДВ гарантуватиме нашій країні повну завантаженість нафтопереробних заводів і, не виключено, — впевнений вихід на західні ринки нафтопродуктів. Крім того, країни-члени ЄврАзЕС купують у Росії газ за спеціальними «дружніми» цінами. Також у рамках організації діє Рада керівників банків, координована Центробанком Росії. Рада вважає своїм головним завданням реалізацію великих міжнародних проектів з участю 3—4-х банків з різних країн. Хоч, треба визнати, реального наповнення ця ідея поки не отримує. Між членами ЄврАзЕС діють угоди про обмін податковою і митною інформацією, про митний і податковий контроль за виробництвом, обігом і переміщенням етилового спирту, алкогольної і тютюнової продукції та продукції, що містить спирт. Безумовним досягненням організації стала уніфікація переліку документів, що підтверджують факт експорту-імпорту товарів. Головною ж вигодою для Києва, звичайно, стане пом’якшення митного режиму для українського експорту. За останні роки товарообіг між Росією та Україною не збільшується. Передусім це відбувається внаслідок численних митних бар’єрів з російської сторони. Російські товари, за винятком енергоносіїв, на українському ринку не мають великого успіху, отже, відкриття митних кордонів буде вигідне передусім нашій країні.

Прем’єр-міністр України Анатолій Кінах заявив, що питання вступу України до ЄврАзЕС буде розглянуто у травні. За його словами, і «рішення приймуть на основі національних інтересів країни, і сама інтеграція не повинна бути самоціллю». Це означає, вважають експерти, що Україна швидше за все висуне зустрічні умови свого вступу до організації. Президент Леонід Кучма свою позицію відносно цієї ідеї висловив під час недавньої зустрічі з російським і молдавським колегою в Одесі. У заяві президентів України і Молдови говорилося, що «повноправна участь у діяльності Євразійського економічного співтовариства сприяла б прискореному економічному розвитку Молдови та України, повноцінному функціонуванню зони вільної торгівлі, підвищенню добробуту народів держав». Питання про вступ України до міжнародної організації підлягає ратифікації парламентом, голосів блоку «За єдину Україну!» і КПУ для цього буде цілком достатньо. На травень у Москві заплановано засідання міждержавної ради ЄврАзЕС. Не виключено, що участь у ньому візьме й Україна — а ось в ролі кого, неясно. Якщо Україна вступить до ЄврАзЕС, то, безумовно, сама суть цього об’єднання зміниться, і Москва вже не зможе так беззастережно диктувати свої умови в організації. Чи погодиться з таким компромісом Ро