«Собака» на нафті
Напередодні Верховна Рада розглянула ці законопроекти. Представляючи урядовий, А. Клюєв наголосив, що положення чинного закону про концесії дозволяють враховувати практично всі особливості об’єктів, які передають у концесії, в тому числі й розмір рентних платежів. Дискутуючи з лідером «власної» фракції Р. Богатирьовою та комуністом П. Буждиганом, А. Клюєв зазначив, що розробка спеціального окремого закону для передачі в концесію нафтопроводу Одеса — Броди не має сенсу, якщо на законодавчому рівні відсутня принципова можливість здавати відповідні об’єкти в концесію. При цьому віце-прем’єр, який щойно повернувся з Лондона, де, зокрема, в фінансових колах обговорювали і питання про концесію нафтопроводу Одеса — Броди, наголосив, що в цих умовах ведення переговорів із потенційними концесіонерами буде «даремною витратою фінансових і людських ресурсів». «Якщо ми не відпрацюємо концесіональний договір і не передамо в концесію, то ми матимемо ще дуже довгу перспективу, щоб цей нафтопровід запустити», — сказав Клюєв. За його словами, уряд уже окреслив подальші кроки після прийняття закону про передачу в концесію нафтопроводу Одеса — Броди, що передбачають створення міжнародного консорціуму, до якого ввійдуть власники та споживачі транспортованої територією України нафти. Віце-прем’єр також повідомив, що бажання взяти участь у концесійному договорі висловили азербайджанська, казахська, російська сторони, а також компанія ChevronTexaco. Як повідомив Клюєв, після створення міжнародного консорціуму нафтопровід Одеса — Броди і термінал «Південний» планується передати йому в концесію. «Це звичайна, нормальна практика», — наголосив він, додавши, що на концесійній основі функціонує нафтопровід Баку — Тбілісі — Джейхан, а також нафтопроводи, які проектують через Болгарію та Румунію. «Державні компанії вже звикли до такої практики експлуатації нафтопроводів», — сказав віце-прем’єр.
Наступного дня, очевидно, не без наміру посилити позиції уряду в ході парламентського обговорення, з важливими заявами виступив прем’єр-міністр Віктор Янукович. Він повідомив, що Україна та Європейський банк реконструкції і розвитку під час візиту української делегації до Лондона, що завершився у вівторок, досягли домовленості про фінансування проекту продовження нафтопроводу Одеса — Броди до Плоцька. Янукович також нагадав про підготовку зустрічі країн і організацій, зацікавлених у розвитку проекту Євроазійського нафтотранспортного коридору, частиною якого є Одеса — Броди, — України, Азербайджану, Казахстану, Польщі та Європейського Союзу. Україна та Азербайджан, зі слів прем’єра, вже досягли принципової домовленості про співпрацю в експлуатації нафтопроводу Одеса — Броди та його продовженні до Плоцька. А прем’єр-міністр Азербайджану ла («за» проголосували лише 90 чоловік) законопроект, що пропонує заборонити приватизацію нафтопроводу Одеса — Броди. Це дало привід О. Гудимі «прогнозувати», що «Наша Україна» може, у зв’язку з розглядом цього питання, знову заблокувати роботу парламенту, «якщо не можна логікою покласти край прийняттю законів, які підривають національну безпеку України». Проте загроза, як виявилося, була марною. Як сказав «Дню» в четвер вранці член тієї самої фракції та пеківського комітету Юрій Оробець, більшість у його фракції вирішила не голосувати з концесійної проблеми. Відповідаючи на додаткове запитання, депутат уточнив, що йдеться не про голосування «проти», а про неучасть і додав, що трибуну при цьому не блокуватимуть. Схоже, аргументи Клюєва частково подіяли. На користь такої оцінки А. Таїр-огли Расі-заде зазначив, що проект «Одеса — Броди» становить великий інтерес як для його держави, так і для компаній, що проводять видобуток нафти в Каспійському регіоні.
Отже, в середу, коли депутати розглядали також законопроект члена фракції «Наша Україна» Олександра Гудими, який пропонує вилучити з переліку об’єктів, які можуть передавати в концесію, газопроводи та лінії електропередачі, шанси цього документа були явно невеликі. Крім того, тільки в вівторок Верховна Рада не підтримасвідчить і розмова «Дня», яка відбулася в парламенті, з народним депутатом Іваном Дияком, який узагалі заперечував факт засідання пеківського комітету, оскільки його проводили в кабінеті, а отже і під тиском, віце-прем’єра.
Швидше за все, «Наша Україна» практично «скисла» і вже вважала питання практично вирішеним, оскільки на підтримку більшості, нехай і з якимись застереженнями, очевидно, викликаними ще нещодавно непримиренною до концесії позицією, виступала також і фракція Компартії, котра володіла, на думку Дияка, «золотою акцією». Депутат показав копію законопроекту, який внесли наприкінці минулого року Петро Симоненко та Станіслав Гуренко і який пропонував ввести мораторій до 2015 року на продаж, приватизацію, корпоратизацію, здачу в оренду, концесію й інші зміни власності державних мереж газо-, нафто- й аміакотранспорту України.
Позиція комуністів у цьому питанні справді здається ще не до кінця визначеною. Так, один із лідерів цієї фракції, голова парламентського комітету з питань безпеки й оборони Георгій Крючков сказав учора «Дню»: «Треба, щоб якнайшвидше запрацював нафтопровід Одеса — Броди — у будь-який кінець, але лише б працював. Не знаю, як ми проголосуємо сьогодні, але ось це — наша позиція». Конкретики стосовно позиції КПУ додала лідер харківських комуністів Алла Александрова. За її словами, фракція підтримує поправки до закону про концесії, що стосуються перекачки нафти по Одеса — Броди. Але, зі слів Александрової, на ранковому засіданні комітету в депутатів з’явилися пропозиції доповнити зміни положеннями про те, що під час ратифікації майбутньої угоди про концесію в ньому має бути вказано, в якому напрямку (аверс або реверс. — Авт. ) перекачувати нафту. Александрова впевнена, що «напрямок — це не норма закону, це — норма договору». Депутат уточнила, що комуністи виступають за здачу нафтопроводу в концесію, але напрямок перекачки нафти, на її думку, повинен бути вказаний у договорі з конкретними фірмами, який підлягає ратифікації парламентом. Хоч як би коливалася разом з «лінією партії» позиція частини депутатів-комуністів, можна сказати, що тут видно якщо не прогрес у бік прагматизму та визнання пріоритетів національних інтересів країни, то невеликий рух.
Іронія в тому, що цього, як і раніше, не можна сказати про рівень компетентності націонал-демократів, що становлять кістяк «Нашої України». Ті, хто не з чуток знайомий із майже десятирічною історією створення нафтопроводу Одеса — Броди, сьогодні роблять висновок, що ці люди просто не здатні вчитися на своїх помилках. Нагадаємо, що питання про концесію нафтопроводу завжди було для їхніх лідерів (найтиповішою фігурою тут здається Тарас Стецьків) як червона ганчірка для розлюченого бика. А тих, хто висунув і відстоював цю ідею, вони були готові буквально нашпигувати перами з газетних качок. Уряд Ющенка провалив і концесію, і створення консорціуму. У результаті нафтопровід і до сьогодні без нафти, а із заперечення консорціуму та концесії не народилося нічого іншого, крім ледве не втіленої в життя антинаціональної ідеї реверсу. Бути «собакою» на сіні (точніше на нафті) — це дуже дивне розуміння патріотизму.
