Спокуси економіки
Головним стимулом, якого вже давно чекали українські компанії, є зниження податків. У своїй презентаційній промові в парламенті прем’єр-міністр Віктор Янукович пообіцяв країні зменшити податки, але тривала бюджетна криза, на жаль, схиляє уряд до зворотного. Перше, що зробив новий Кабмін після приходу до влади, подав пакет із семи законопроектів, спрямованих на збільшення бюджетних доходів. Міністр економіки Валерій Хорошковський у грудні оголосив про свої плани наполягти на прийнятті законів про зниження податків до кінця першого півріччя, але відтоді жодних імпровізацій на цю тему від нього не чути. Деяку надію вселяє однозначна заява Президента Леоніда Кучми про те, що держбюджет-2004 буде прийнято на новій податковій базі, хоч варто зазначити, що точно така сама заява з його вуст рік тому прозвучала стосовно бюджету-2003.
Пошук набору спокус для великих іноземних інвестицій на сьогодні також зайшов у глухий кут. Політичні скандали і майже «воєнні» відносини влади з опозицією роблять нашу країну не дуже привабливою для грошових мішків із Заходу. Очевидно, найближчим часом збережеться тенденція, коли єдиним джерелом «іноземних інвестицій» є повернення українських капіталів із офшорних зон. Саме цей ресурс дуже допоміг українській економіці минулого року зберегти позитивну динаміку. На жаль, в уряді поки не спостерігається усвідомлення величезної необхідності в розвитку фондового ринку, як головного каналу для приходу «справжніх» іноземних капіталів.
Деякі надії щодо продовження економічного зростання уряд пов’язує з активізацією інфляційних процесів. Коли ціни плавно зростають (якщо це не енергоносії), виробництво, як правило, помітно активізується. Рада Національного банку в січні чекає на інфляцію на рівні 1%. У грудні цей показник становив 1,4%. Якщо ці темпи збережуться до літа, економіка отримає непоганий потенціал для зростання. На жаль, держава зберегла відносний контроль переважно над сировинними галузями, а позитивний поштовх виробництву, як правило, дає зростання цін на товари кінцевої переробки. Для загальної динаміки ВВП велике значення матиме здатність уряду стримати ціни на сільгосппродукцію, особливо на хліб, від уже традиційного літньо-осіннього обвалу.
Зміна керівництва НБУ примусила експертів занести до списку можливих джерел економічного зростання і лібералізацію валютної політики. Ослаблення позицій гривні було б непоганою новиною для експортерів. Перші натяки на це «новий» Нацбанк уже зробив. Цього тижня він змінив правила проведення валютних операцій на міжбанківському ринку, знявши обмеження на проведення форвардних операцій. Банкіри кажуть, що на курс гривнi це жодним чином не вплине, але визнають, що НБУ починає потихеньку «відпускати гальма». У банківських колах не вщухають чутки про нібито заплановану грошову емісію, яку передбачається запустити в економіку через різні інвестиційні проекти. Шкода, що цей вельми ризикований інструмент керівництво держави розглядає передусім як джерело поповнення бюджету, а не активізації економіки.
Відсутність узгодженої економічної політики створює ризик і для тих небагатьох стимулів, які начебто має намір застосувати уряд. Складно сказати, чи хочуть п арламентська більшість, Кабінет Міністрів і Президент зниження податків, валютної лібералізації, приходу глобальних інвестицій з-за кордону. Жодним координуючим документом це бажання не закріплене. Країна не знає, яких новацій їй чекати завтра і продовжує працювати в тіні. Про всяк випадок. Там, у тіні, все гаразд і зі зростанням ВВП, і з інвестиціями, і навіть із політичною стабільністю.
