Суддю не лякати!

На зустрічі з генеральними прокурорами країн СНД Президент України Віктор Янукович нагадав, що в основу реформування української юстиції спочатку закладався принцип змагальності сторін. «Час, коли приймають 2—3% виправдувальних вироків, як це раніше було, минув. Міжнародна практика говорить про те, що відсоток виправдувальних вироків — не менше 15%. Ми не знаємо, коли ми вийдемо до цього показника, але ми точно знаємо, що наша мета — це захист прав людини», — сказав глава держави.

Звичайно, Президент не став вдаватися до подробиць і юридичних тонкощів, пояснюючи, яким чином буде настільки гуманізуватися на сьогодні далеко не найкраща правова система країни. Вчора, на першому Судовому форумі, який проходив під егідою ВГО «Асоціація правників України», це зробив радник Президента — керівник головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрій Портнов. «Сьогодні, в другій половині дня, до Конституційної асамблеї будуть внесені зміни в розділ «Правосуддя» Конституції України, погоджені з Президентом і підписані ним, — ексклюзивно повідомив учасників форуму Портнов. — Новий розділ «Правосуддя» враховуватиме останні рекомендації Венеціанської комісії та Ради Європи, пов’язані з новим формуванням основних інститутів державної влади у сфері правосуддя».

Як відзначив радник Президента, в першу чергу буде введений новий порядок визначення складу Вищої ради юстиції. Більшість у цьому органі (фактично 2/3) формуватиме З’їзд суддів. Там буде лише один прокурор і взагалі не буде представника Мін’юсту. Від формування судової системи — процесу обрання і призначення суддів на посади — буде повністю усунено парламент й інші політичні органи. Суддя відразу ж призначатиметься безстроково (він зможе працювати до 70 років). А рішення про це прийматимуть Вища кваліфікаційна комісія (тестування і конкурси) й оновлена Вища рада юстиції. «І лише після цього, — уточнює Портнов, — Президент підписуватиме відповідний акт. Це матиме виключно церемоніальний характер (у змінах до Конституції прямо написано, що у глави держави немає підстав відмовити в призначенні судді)».

«Таким чином, усі політичні органи практично зникають із поля, пов’язаного з професією судді», — констатує Портнов і розповідає, що і від процесу можливого залучення судді до кримінальної відповідальності парламент також повністю відстороняється. Ці повноваження передаються дисциплінарно-кваліфікаційним органам — Вищій кваліфікаційній комісії та Вищій раді юстиції. Намічено підняти віковий ценз для призначення на посаду судді — він становитиме 30 років.

Портнов охарактеризував прийнятий недавно Кримінальний процесуальний кодекс як один із кращих подібних документів у Європі, що визнано європейськими експертами. Про це говорив генеральний секретар Ради Європи Торбйорн Ягланд. Кодекс набере чинності 19 листопада, але, як відзначив Портнов, із ним буде ще багато проблем. Зараз іде процес імплементації цього документа. Державна судова адміністрація закінчила свої переговори з місцевими органами про формування інституту присяжних. Є і фінансування. Його вистачає, щоб кодекс став таким, що діє.

Деяку тривогу викликає сьогодні процес імплементації закону про адвокатуру. Хоча його і введено в дію, але він ще не працює на повну силу, оскільки досі не створено органи адвокатської самоврядності. Портнов призвав учасників форуму сприяти зміні владі в адвокатурі, «тому, що ті, хто там зараз працюють, відстали від життя на десятки років». Говорячи про критику закону про адвокатуру, Портнов відзначив, що вона частково є конструктивною і поступово враховуватиметься. Водночас він закликав відмовитися від боротьби за те, аби адвокат був звільнений від оподаткування. Для цього, на його думку, «немає ніякої логіки».

Портнов високо оцінив прийнятий днями парламентом закон про національний превентивний механізм і пообіцяв, що Президент підпише його протягом 10 днів. Закон передбачає право захисників без попереджень відвідувати всі «місця несвободи», починаючи від слідчих ізоляторів і колоній та закінчуючи спеціальними автомобілями і психіатричними лікарнями.

Найбільш дискусійним і складним сьогодні, за словами Портнова, є закон про зміни до закону про прокуратуру, прийнятий парламентом і підписаний Президентом, який набирає чинності з 1 грудня. Але його критикують і в Раді Європи і в посольстві США. Цей документ, на думку радника Президента, на 80% відміняє загальний нагляд, оскільки ним ліквідовано розпорядження і протести прокуратури. Органи прокуратури віднині не мають права видавати в позасудовому порядку жодного акту, яким би щось зупиняли або призупиняли. «Ми максимально ускладнили проведення перевірок органами прокуратури. Це — крок вперед!»

«Європейські структури критикують нас за те, що ми не направили цей закон в міжнародні інститути, — продовжує радник Президента, — Але в нашому парламенті приймається за рік 10 тисяч законів. Чи можна повністю направити їх в європейські інститути? Чи не перетворяться останні в цьому випадку у верхню палату українського парламенту? Ми не можемо настільки ускладнювати процес законотворчості, хоча найбільш серйозні реформи все ж обов’язково проводимо через міжнародну експертизу».

Портнов вказує, що через неї буде обов’язково проведено новий всеосяжний закон про прокуратуру, але при цьому відзначає, що європейці Україну критикують за те, що вона ще не остаточно відмінила загальний нагляд прокуратури, але натомість самі його вводять. 16 вересня Комітет міністрів Ради Європи прийняв рішення і рекомендував європейським країнам фактично розширити загальний нагляд. «Достеменно так і сказано. Вони вітають загальний нагляд в європейських країнах, — підкреслює радник Президента і запитує: — А які у нас тепер аргументи для ліквідації загального нагляду? Адже раніше ми посилалися на те, що цей процес йде в Європі.»

На солодке в своєму виступі перед юристами керівник головного управління з питань судоустрою АП приберіг закон про внесення змін до закону про Вищу раду юстиції. У ньому прокурори практично повністю позбавлені права ініціювати перевірки суддів і вносити пропозиції щодо залучення їх до дисциплінарної відповідальності. «Прокурор в судовому процесі мав досі на один важіль більше впливу, ніж протилежна сторона, — нагадує Портнов, — Якщо йому не подобалося рішення судді, він звертався у Вищу раду юстиції — лякав суддю».