ТКАЧЕНКО Олександр Миколайович
Голова Верховної Ради України Партійність — заступник голови СелПУ Підтриманий партіями — Партія національного врятування України, Русько-український союз, Селянська партія Виборчий штаб — 291-8734 Сукупний доход за 1998 рік — 12221 грн. Народився 07.03.1939 (м.Шпола, Черкаська область); українець. Родина — батько Микола Миколайович (1910-1990); мати Єфросинія Панасівна (1914); дружина Лариса Митрофанівна — економіст; має дочку.
Освіта — Білоцерківський сільськогосподарський інститут (1963), вчений-агроном; ВПШ при ЦК КПУ.
Науковий ступінь — кандидат економічних наук (1992), канд. дис. «Організаційно-економічні фактори ефективності сільськогосподарського виробництва» (у формі наукової доповіді; Київський інститут народного господарства).
Кар'єра
1956-58 — слюсар, Шполянська МТС, Черкаська область.
1958-63 — студент, Білоцерківський сільськогосподарський інститут.
1963-64 — агроном, Таращанське шляхово-будівельне управління №720, Київська область.
1964-66 — старший агроном, Таращанське райвідділення «Сільгосптехніка».
1966-70 — I секретар, Таращанський РК ЛКСМУ.
1970-81 — завідувач оргвідділу, секретар, 1-й секретар, Таращанський РК КПУ.
1981-82 — інспектор ЦК КПУ.
1982-85 — голова виконкому, Тернопільська обласна рада народних депутатів.
Депутат ВР УРСР 11-го скликання, Гусятинський виборчий округ № 515, Тернопільська область.
1985 — міністр сільського господарства УРСР.
1985-89 — I заступник голови Держагропрому УРСР, міністр УРСР.
1989-90 — голова, Держагропром УРСР.
З 07.1990 — I заступник Голови Ради Міністрів УРСР.
05.1991-0292 — Державний міністр з питань аграрної політики та продовольства — міністр сільського господарства УРСР.
1991 — кандидат у президенти України (1991), підтримувався СПУ, незадовго до виборів зняв кандидатуру на користь Л. Кравчука.
1992 — президент, спільне українсько-німецьке підприємство «Земля і люди», м.Київ.
12.1992-94 — президент, агропромислова асоціація «Земля і люди».
З 11.1993 — президент, коаліція «Аграрії України за реформу».
04.1994-04.98 — народний депутат України, Шполянський виборчий округ № 430, Черкаська область. I заступник голови Верховної Ради України (05.1994-04.98).
З 04.1998 — народний депутат України, виборчий округ № 195, Черкаська область. Кандидат у народні депутати України від виборчого блоку СПУ—СелПУ, № 7 у списку.
З 07.07.1998 — голова ВР України.
Нагороди — ордени «Знак Пошани» (1972), Трудового Червоного Прапора (1973), Леніна (1977), Жовтневої революції (1984), Герой Соціалістичної Праці.
Випуск газети №:
№186, (1999)Рубрика
Nota bene