Від заходу до світанку — облік і контроль

Главу Центральної виборчої комісії Сергія Ківалова колеги називають хорошим менеджером. У кулуарах Центрвиборчкому прагматичні громадяни переказують історію про те, як під його керівництвом Одеська юридична академія за кілька років прогресувала «з рядового ПТУ до вищого навчально закладу європейського рівня». З чого слід, напевно, зробити висновок, що й із ЦВК станеться те саме: мовляв, за ті сім років, протягом яких Центрвиборчком очолюватиме пан Ківалов, механізм волевиявлення запрацює як годинник, стрілки якого завжди показують «максимум демократії». Буде, мовляв, і єдиний реєстр виборців, і постійні представництва ЦВК в регіонах, і комп’ютеризована система обліку голосів, і відеоспостереження за перебігом виборів, і навіть нове приміщення в самої Комісії. Про реалістичність подібних прогнозів судити не випадає, — надто мало часу минуло. Однак підготовка до виборів 31 жовтня (принаймні технічна сторона цього процесу), судячи з відповідей керівника ЦВК на запитання кореспондента «Дня», дійсно проводиться вельми активно.

— Які чинники сьогодні ускладнюють роботу Центрвиборчкому?

— Серйозних перешкод немає, діємо згідно із затвердженим календарним планом. Але обсяги роботи зростають щодня, мало хто здатен таке витримати. Крім того, ЦВК буквально завалена скаргами, їх надходить не менше трьох десятків на день. Ми зобов’язані розглянути кожну, а оскільки встановленої судової практики в цьому відношенні не існує, щоразу рішення приймаємо як заново. Причиною тому — недосконалість профільного законодавства. У чинному законі про вибори президента деякі статті прямо суперечать одна одній.

— І тому ЦВК ініціює його зміну всього за два місяці до виборів?

— Так, ми надіслали до Верховної Ради своє бачення поправок, сподіваюсь, їх приймуть. Між деякими статтями серйозні непогодження. Наприклад, там записано, що за кордоном створять територіальну (!) виборчу комісію. Я розумію, що це технічна помилка, але для нас — догма, обов’язкова для виконання. Зате між законом про ЦВК і згаданим про вибори президента нестиковки відсутні. Крім того, вже прийняли в першому читанні закон про реєстр виборців, один із найважливіших. Нарешті процес зрушився з мертвої точки: є указ Президента про єдиний реєстр фізичних осіб, який сприятиме формуванню єдиного списку виборців.

— Такі законодавчі маневри насторожують іноземних спостерігачів, яких ЦВК зареєструвала вже чимало. До речі, чи можна вже спрогнозувати їхню загальну кількість?

— Процес подачі заявок і реєстрації в розпалі. Аналізуючи попередню практику президентських і парламентських виборів в Україні, відзначу: щоразу кількість охочих відстежувати ці процеси в нашій країні збільшується. Наприклад, у 1999 році було зареєстровано 576 офіційних спостерігачів від зарубіжних держав і різних міжнародних організацій. У 2002 році — вже понад 900. На сьогодні Центральна виборча комісія видала понад 200 відповідних посвідчень. Цілком можливо, що 2004 рік стане рекордним за цими показниками.

— Хто може стати спостерігачем, чи всі спостерігачі мають рівні права й обов’язки?

— Спостерігати за процесом виборів можуть представники як зарубіжних держав і міжнародних організацій, так і кандидатів на посаду президента, а також політичних партій і блоків, які висунули претендента. З огляду на це, права в них різні. Найголовніша відмінність у тому, що представники учасника перегонів або партії — суб’єкти виборчого процесу, тобто мають великі повноваження. Зокрема, перебуваючи на виборчих дільницях під час голосування, вони, на відміну від іноземних спостерігачів, можуть стежити за діями членів комісії з будь-якої відстані, головне — щоб не заважали фізично. У разі виявлення порушень вони мають право звертатися до комісії зі скаргою; отримувати копії протоколів про передачу виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів, встановлення результатів голосування.

— Через яку причину потенційному спостерігачу можуть відмовити в реєстрації?

— Причина одна — невідповідність вимогам закону. Не може бути офіційним спостерігачем посадова чи службова особа органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, військовослужбовець, службовець рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, Служби безпеки України й особа, яка проходить альтернативну службу. Що стосується зарубіжних спостерігачів, то тут обмежень менше. Головне, щоб людина була справді офіційним представником тієї чи іншої країни, або ж організації, що має міжнародний статус, а не приватною особою.

ПРО РІВНІСТЬ

— Як ви оцінюєте роль так званих технічних кандидатів у передвиборному процесі? Чи можете прокоментувати версії щодо того, що фаворити перегонів за квотами «непрохідних» кандидатів вводять своїх людей у тервиборчкоми?

— Я — голова ЦВК, для мене немає кандидатів «основних» і «технічних», усі рівні. Закон один, усім гарантоване право на рівне представництво в комісіях, і ми цього права дотримуємося.

— Як відбувається формування територіальних комісій?

— Їх комплектують за представництвом кандидатів. Усі претенденти володiють однаковими квотами, але не всі використовують їх сповна. На сьогодні лише 7% «ТВКовців» мають юридичну освіту, зате 68% із них працювали на виборах раніше, мають досвід. А критерії встановлено законом про вибори президента. Стаття 23 свідчить, що до складу територіальної виборчої комісії можуть входити громадяни України, які мають право голосу та проживають у межах відповідного округу чи міста, на території якого розташований округ. Такого права позбавлені кандидати на посаду президента України, їхні уповноважені представники, довірені особи, посадові та службові особи органів державної влади й місцевого самоврядування, а також громадяни, які утримуються в установах кримінально-виконавчої системи чи мають непогашену судимість за здійснення навмисного злочину.

— Наскільки відомо, багато хто відмовляється від членства в комісіях: мовляв, робота невдячна…

— Не знаю, наскільки доречне використання терміну «невдячна», але те, що відповідальна та трудомістка — це точно. Буває, люди пишуть заяви з відмовами вже на другий- третій день, щойно оцінять реальні обсяги роботи. Багато в чому це пов’язане з тимчасовим характером цієї діяльності, проте членам ЦВК її вистачає і в «міжсезоння». Тому я й ініціював створення постійних представництв ЦВК у кожному регіоні. Їх формування та функціонування розпочнеться вже наступного року.

— А скільки заробляють члени виборчкомів?

— Спеціальна постанова Кабміну передбачає нарахування заробітної плати членам комісій, звільнених на період передвиборної кампанії від службових обов’язків, на рівні середньої заробітної плати за основним місцем роботи, — якщо зарплата, встановлена урядом, нижча, ніж людина отримувала раніше. При цьому, щоправда, нарахована сума не має перевищувати зарплату народного депутата. Узагалі ж заробітна плата члена ТВК залежатиме від кількості дільниць в даному окрузі, а зарплата члена дільничної комісії відповідно від кількості виборців на цій дільниці. Так, голова ТВК у середньому на місяць отримуватиме близько 400 гривень, його заступник — 370, секретар — 320, а рядовий член комісії — 260. Гроші, звісно, невеликі, але тут слід враховувати специфіку кожного конкретного регіону: в Києві мало, а в Вінницькій області — багатство. Крім того, за результатами роботи з підготовки та проведення кампанії можуть виплатити премію.

— Кого більше серед членів комісій — партійних чи безпартійних?

— Ми не ведемо такої статистики, це справа кандидатів, які їх рекомендують. За великим рахунком, партійна належність для ЦВК неважлива, головний показник — ефективність роботи.

— Наскільки компетентні ці люди, як триває їхнє навчання?

— Спеціально для них розроблений «Коментар до закону про вибори президента України». Це солідна наукова праця, своєрідний підручник для кожного, хто задіяний у виборах. Ось, приміром, надходить скарга чи виникає суперечка на засіданні, — відкривають «Коментар», а там готова відповідь. Книжку видано українською та російською мовами, в кожній комісії буде щонайменше два примірники. Тематичні тренінги для керівництва ТВК регулярно проводять і в самому ЦВК. Крім того, для полегшення комунікацій кожен член Центрвиборчкому «закріплений» за окремим регіоном. Усі кандидати також, до речі, мають своїх «кураторів» зі складу комісії. У нас всі обов’язки розділені чітко.

«ФАЛЬСИФІКАЦІЯ БЮЛЕТЕНІВ НЕМОЖЛИВА»

— На цих виборах на нас чекає багато технічних новин, зокрема застосування системи прямого відеонагляду, чи не так?

— Так, відеотермінал буде обладнаний практично в кожній ТВК. Це значно спрощує роботу, допомагає вирішувати безліч організаційних питань. Так, консультацію членів ЦВК із будь-якого спірного питання можна отримати негайно, скориставшись каналом відеозв’язку. Навіть тут, у Центрвиборчкомі, люди були вражені можливістю спостерігати за ходом голосування на іншому кінці країни в режимі «реального часу». Крім того, наявність на дільниці відеотерміналу дисциплінує, це могутній психологічний чинник. Технологію «обкатали» на довиборах в Одесі, вона відмінно себе зарекомендувала. На Привозі новину ще довго обговорювали (сміється)...

— Раніше Микола Томенко пропонував ЦВК у день виборів організувати «гарячу» телефонну лінію, щоб усі охочі могли дзвонити та скаржитися…

— Налагодити це безпосередньо 31 жовтня — справа нехитра, набагато важливіше запобігти наявності скарг, над чим ми й працюємо. Звичайно, лінія буде обов’язково, але з’явиться вона раніше, як і відеотермінали, установка яких відбудеться за 7-10 днів до виборів. Усі процеси вимагають «притирки».

— Також анонсували створення соціальної реклами, що закликатиме громадян зробити свій вибір.

— Такі ролики вийдуть у телеефір на початку жовтня. Вони будуть спрямовані на підвищення активності молоді, яка голосує вперше; на роз’яснення прав і обов’язків виборців, зокрема гарантію таємниці голосування, механізм волевиявлення за відкріпними талонами тощо. Необхідно пояснювати, що, навіть «підписуючись» за кандидата, людина не зв’язує себе жодними зобов’язаннями. Підтримати таким чином можна і двох, і трьох претендентів, — а 31 числа поставити галочку проти абсолютно іншого прізвища. На жаль, люди переконані в зворотному, і такі помилки дуже поширені, особливо в сільській місцевості.

— Що стане з прозорими урнами після голосування, — адже це досить «дороге задоволення»?

— Картонні викидали одразу і, хоча їхня вартість невелика, сумарний збиток виходив величезним. Нові урни збірні, довговічні, зберігати їх просто, можна застосовувати на виборах проміжних чи до місцевих органів влади. Відповідальність за їхню цілісність буде покладена на вже згадані регіональні комісії чи органи місцевого самоврядування. Спочатку на виробництво прозорих урн виділили 83 мільйони, проте ми провели тендер на їх виготовлення і вклалися в 32 мільйони. Оскільки бюджет ЦВК обмежений, доводиться економити, виходити з того, що маємо. Перша партія урн для голосування надійде вже наступного тижня, її ми відправимо на зарубіжні дільниці.

— Чи використовуватимуть «липкі» бюлетені?

— Ні, ми відмовилися від цієї ідеї, — дорого, та й технологічно складно. Через велику кількість кандидатів бюлетені будуть дуже довгі, між собою ми навіть називаємо їх «простирадлами». Такого розміру папір доведеться складати в три-чотири рази, то ж в урні він ніяк не розгорнеться. Ще готують спеціальні інформаційні плакати, які детально роз’яснюють технологію голосування, зокрема правила поводження з бюлетенем.

— Вважається, що бланки бюлетенів — улюблений «об’єкт» для різних маніпуляцій…

— Кожен бюлетень має 12 ступенів захисту, на зразок тих, що на грошових знаках. Але це не все. Раніше вони були універсальні, а тепер на контрольному талоні, яким оснащений кожен бланк, зазначається не лише номер округу, а й номер дільниці. Друкуємо бюлетені строго за кількістю виборців плюс традиційно закладаємо «про запас» три відсотки. Дефіциту бути не може, кількість бюлетенів чітко фіксується, а невикористані «гасяться», згідно зі стандартною процедурою, прописаною в законі.

— Адже номер округу за бажання також можна підробити…

— А от і ні! По-перше — ступені захисту, по-друге, відпрацьовується технологія, за якої цей номер зі зворотної сторони відсвічує червоним, візуально — наче чорнило перебилося. Нетипографським способом, без використання особливих технологій, отримання такого ефекту неможливе.

— У кримчан бюлетені також будуть українською?

— Так, усі без винятку — державною мовою. На цих виборах ми хочемо випробувати ще одну новинку. Надійшло звернення Товариства інвалідів зору, які просять посприяти реалізації своїх конституційних прав. Для цього бюлетень має мати кальку, написану шрифтом Брайля. Наклавши її над папером, людина з ослабленим зором зможе прочитати документ і зробити свій вибір.

«МЕРТВІ ДУШІ» НЕ ГОЛОСУВАТИМУТЬ»

— Який механізм волевиявлення у військових частинах?

— Військовослужбовці голосують на звичайних виборчих дільницях, розміщених за межами місць дислокації їхніх частин. Якщо частина розташована вдалині від населеного пункту, створюється спеціальна дільниця. Списки виборців на таких спецдільницях складає безпосередньо дільнична комісія на основі відомостей, поданих керівниками закладів. Про занесення людини до списку обов’язково повідомляють до ТВК. Таким чином, можливість багаторазового голосування однією і тією ж особою максимально вужчає.

— А за відкріпними талонами?

— Для отримання відкріпного посвідчення слід особисто подати в дільничну комісію заяву про викреслення зі списку виборців. Талон видають на основі цієї заяви, а також документа, що посвідчує особистість і громадянство. При цьому відзначається дата видачі та його номер.

— Як запобігти масовому «кочуванню» виборців із відкріпними талонами з дільниці на дільницю?

— «Кочування» з дільниці на дільницю неможливе. По- перше, встановлені жорсткі норми передачі відкріпних талонів від ЦВК до ТВК і далі дільничної виборчої комісії, а також погашення невикористаних посвідчень. Цей механізм наближений до руху виборчих бюлетенів. По-друге, встановлені кількісні норми видачі бланків дільничним комісіям. Згідно із законом, ці бланки передають лише звичайним і закордонним виборчим дільницям, до дільничних спецкомісій вони взагалі не надходять. І по-третє, відкріпні талони не видають у день голосування.

— Голосуватимемо за місцем реєстрації (прописки), як раніше, чи за місцем фактичного проживання?

— Нещодавно прийняті нормативно-правові акти встановлюють порядок реєстрації місця проживання, який дає людині повну свободу вибору цього місця. На сьогодні немає жодних перешкод для реєстрації за місцем проживання, і, відповідно, немає аргументів для внесення до списків виборців не за місцем реєстрації. З іншого боку, встановити ПМП без урахування відомостей про реєстрацію дуже складно. Треба мати надзвичайно вагомі аргументи, щоб внести людину до списку не там, де вона зареєстрована. Інакше складно уникнути повторного голосування.

— Чи може людина, яка через якусь причину не потрапила до списку, добитися внесення туди свого прізвища?

— Відповідне рішення повноважні приймати ТВК та суди. Зміни вносять лише згідно з рішенням комісії, затвердженим на загальному засіданні, з дотриманням усіх норм, прописаних у законі. Підставою для такого рішення може стати письмове звернення, тобто скарга громадянина, який не знайшов себе в списку.

— Наскільки оперативно оновлюють дані, на основі яких складають списки?

— Списки виборців складають виконавчі органи місцевих рад в Україні та консульські відділи за кордоном. До ТВК список надходить за місяць до виборів, один примірник передають відповідальним дільничним комісіям округу. Свій примірник списку всіх виборців країни є в ЦВК. До його аналізу ми приступимо вже після завершення кампанії, і саме він стане основою для майбутнього єдиного реєстру виборців. Саме створення реєстру — найефективніший метод боротьби з появою в списках «мертвих душ» і «лівих» виборців.

— Робота над створенням єдиного реєстру триває чи призупинена на час виборів?

— Робота триває постійно. Кілька місяців тому Центральна виборча комісія надіслала до місцевих рад листа з проханням передати копії загальних списків виборців. Звісно, отримана інформація вимагає серйозних уточнень. Відсутні, наприклад, дані про громадян, які проживають у цей час за кордоном, про тих, хто приписаний до військових частин або ж проходить строкову службу, немає відомостей про людей, які перебувають у місцях ув’язнення… Крім того, для ведення єдиного реєстру немає законодавчої бази. Документ, який пройшов перше читання в Верховній Раді, буде змінено, оскільки його розробляли на основі старого закону про ЦВК, де не передбачалося створення місцевих підрозділів Комісії, а все базувалося на системі органів юстиції. Цього року ЦВК планує розробити теоретичне обгрунтування створення та подальшу систему оновлення єдиного державного реєстру виборців. За попередніми підрахунками, лише в 2005 році на ці цілі знадобиться кілька десятків мільйонів гривень, — адже це і створення центральної бази даних, і її регіональних підрозділів (хоч би на рівні областей), закупівля техніки, залучення фахівців.... Звичайно, нам не обійтися без допомоги відомств, які вже мають розгалужену інформаційну мережу, — Податкової, Пенсійного фонду, Мін’юсту.

ЧИ ГОЛОСУВАТИМУТЬ «НЕЛЕГАЛИ»?

— Як голосуватимуть українці за межами країни?

— Положення про порядок голосування громадян України, які перебувають за кордоном, прийняли нещодавно. У цьому напрямі ми дуже тісно співпрацюємо з МЗС, але фінансування повністю на ЦВК. На організацію «зарубіжного» волевиявлення виділили 700 тисяч гривень. Єдине навантаження на тамтешні бюджети — складання списку виборців, але й це ми оплатимо, оскільки пізніше їхні зразки передадуть Україні для формування згаданого реєстру.

— Які країни та території найпроблемніші з цього погляду?

— Нелегкою, безумовно, буде організація процесу в Придністров’ї. У нас є звернення голови Товариства українців Придністров’я, який просить надати їм таку можливість. Подібні листи також приходили з Греції, Італії, інших країн. Вирішено організовувати дільниці не лише при посольствах і консульствах, а й в інших місцях компактного проживання українців.

На жаль, активність вітчизняного електорату поза межами країни надто низька, але ми зобов’язані зробити все для того, щоб своє конституційне право міг реалізувати кожен.

— Навряд чи люди, які перебувають за кордоном на заробітках нелегально, захочуть «виявити себе», беручи участь у виборах….

— Центрвиборчкому та консульству байдуже, чи легально людина перебуває на території країни, — це турбота еміграційних служб. Незареєстрованих «заробітчан» справді чимало, але боятися їм нічого: ніхто не складатиме «чорні списки» та не доноситиме «куди слід». Єдина наша вимога — законний перетин кордону, про що свідчить штамп у паспорті. Про внесення до списку свого прізвища треба потурбуватися заздалегідь, для чого досить прийти на дільницю щонайменше за тиждень і пред’явити український паспорт.

— Чи можливо прослідкувати за прозорістю виборів, так би мовити, дистанційно?

— Відповідальність за «чистоту процедури» покладена на керівництво місцевих комісій. За кордоном дільниці невеликі, будь-яка спроба фальсифікації непоміченою не залишиться.

— Яке ваше ставлення до запланованого екзит-полу, результати якого громадськість безсумнівно порівнюватиме з офіційними?

— Згідно із законом, в день виборів заборонено оприлюднювати результати опитувань до закінчення голосування. Воно є таємним і будь-яка спроба відстежити процес — поза законом. Тільки ЦВК на основі протоколів ТВК уповноважена оголошувати результати. Наголошую: тільки ЦВК.

— Опозиція, зокрема, вимагає підбиття підсумків голосування вже в першу ніч, це можливе?

— У ніч виборів ми працюватимемо у відкритому режимі, оновлення інформації — в міру надходження нових протоколів. Попередні результати оприлюднять ще до сходу сонця.

— На що витратять «заставні» кошти претендентів, які не подолали 7-відсотковий бар’єр?

— Гроші сконцентровані на рахунку ЦВК в «Ощадбанку», і якщо кандидат набирає менше 7% голосів, його застава йде до держбюджету. А вже до якого сектора економіки спрямувати вливання — вирішувати уряду, ми ні при чому.