Жіноча солідарність

Європейські депутати, які приїхали зустрітися з ув’язненою Тимошенко, поїхали ні з чим. Хоча враження, звичайно, залишилися, і звичайно, негативні. Раніше подібна участь спіткала посла Франції з прав людини Франсуа Зімере, інших європейських представників. Віце-президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ Вальбурзі ГАБСБУРГ ДУГЛАС перед приїздом в Україну передала через шведське посольство запит до Державної пенітенціарної служби з проханням про зустріч із Тимошенко. Відповіді вона так і не отримала, тому вирішила все-таки приїхати в Качанівську колонію.

— Пані Вальбурзі, якою була мета вашого візиту до колонії?

— Зі своєю колегою соціал-демократом зі шведського парламенту та іншими жінками-парламентаріями ми хотіли показати, по-перше, солідарність із нашою українською колегою, яка зараз є політичним в’язнем. А по-друге, ми хотіли перевірити ситуацію з демократією та верховенством права, адже Україна головуватиме в ОБСЄ в наступному році.

— Чому вам не дозволили зустрітися з Тимошенко?

— Річ у тім, що ми звернулися через нашого шведського посла із запитом відвідати її. І ми не дістали ні згоди на наш запит, ані будь-якої письмової відповіді. Тому ми й вирішили приїхати. Як нам пояснили в колонії, в нас не було жодних підстав для того, щоб відвідати Тимошенко. Гадаю, що це дуже прикро, адже це ненормально, коли ви когось просите й не отримуєте відповідь, або ж вам не роз’яснюють причини. У той час, коли ми вже були у в’язниці, шведському послу надійшла письмова відповідь, яку я поки що не бачила.

— Які у вас враження від поїздки до Харкова? З ким ви спілкувалися?

— Ми зустрілися з начальником тюрми й висловили йому нашу стурбованість ситуацією навколо дотримання прав людини в Україні. А оскільки нас не допустили до Тимошенко, наша стурбованість підтвердилася. Це ненормальний сигнал для нас.

— Чи зустрічалися ви з представниками української влади?

— Ми відвідували колонію разом із чотирма жінками з українського парламенту, які представляли різні партії України.

— Якби ви зустрілися з пані Тимошенко. Що б ви їй сказали?

— Я хотіла поговорити з нею про нашу стурбованість, про те, якою їй бачиться ситуація, в якій вона перебуває. Ми також хотіли запитати її про цілодобове відеоспостереження за нею й про те, що вона не може говорити по телефону. З іншого боку, ми хотіли привітати її з Міжнародним жіночим днем і висловити їй свою солідарність як ув’язненій жінці-політику. Гадаю, наша зустріч не була б довгою — приблизно 5—10 хвилин, адже ми знаємо, що вона дуже стомлена. Ми ніяк не могли зрозуміти, чому виникли проблеми з тим, щоб дати нам швидко побачитися з нею.

— Якими будуть ваші рекомендації ОБСЄ щодо побаченого в Україні?

— У мене немає рекомендацій. Я збираюся поговорити зі своїми колишніми парламентарями й виступити у Парламентській Асамблеї. Я скажу їм та своїм колегам із Соціал-демократичної партії, що ми дуже стурбовані ситуацією в країні, яка збирається інтегруватися до Європейського Союзу, адже вона не слідує вповні тим цінностям і принципам, чого ми від неї очікуємо.

— Чи існує загроза заборони головування України в ОБСЄ через перераховані вами проблеми?

— Не думаю, що існує якась загроза для цього. Тим не менше я вважаю, що слід обговорити питання зі станом прав людини в ОБСЄ. У нас у Швеції немає жодних політичних в’язнів, і ми не розв’язуємо політичні конфлікти через запроторення одного з політиків до в’язниці. Ми вважаємо це неприйнятним.