«Найціннішим є відчуття спільноти»

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

«Найціннішим є відчуття спільноти»

Олександр КОБЕЦЬ, релігієзнавець, Херсон:

 1. Журнал Time назвав 2020 рік найгіршим роком в історії. Звичайно, можна вести полеміку стосовно такого бачення. Авторка статті Стефані Зачарек говорить про те, що вже дуже мало лишилось людей, котрі пам'ятають Другу Світову, Велику депресію чи пандемію іспанки, тому для тих, хто живе в теперішній дійсності, то це справді поганий рік.

Якщо розглядати 2020 рік порівняно з 10 чи 20 роками, які передували року 2020, то цей рік є кардинально протилежним. Його інакшість та протилежність полягає насамперед у тому, що 2020-й став роком сповільнення та закриття. Закриття кордонів, закриття інституцій та установ, паралічу туристичної галузі, яка розвивалась щороку чимшвидшими темпами. Уповільнення ритму життя людини. Життя в глобалізованому світі підпорядковувалось зовсім іншим правилам, які порушив 2020 рік, що приніс пандемію. Перед світовою спільнотою постала нова дійсність. Людство було змушене випрацювати нові правила чи не у всіх сферах життя.

Зміни в житті людини не були рівномірними. Найбільш кардинально ці зміни можемо простежувати у житті мегаполісів та розвинених країн, життя ж у менших містах змінювалось менш радикально. Це тягло за собою зміни цінностей. Люди починають цінувати особистий простір та прості можливості прогулянок на свіжому повітрі. В блогосфері можемо читати обговорення різних способів робити будь-що, перебуваючи в самоізоляції, аж до способів виносити сміття.

Великим викликом та поштовхом для розвитку стала неможливість планувати свою роботу та життя і підлаштовуватись під виклики, які приносив кожен новий день 2020 року. Нечувано. Небачено. Несподівано.

2. Найяскравішою є дихотомія світоглядів та ментальностей світового масштабу: Трамп – Байден. Виваженість та популізм. Гучні заяви та стримана риторика. Маска та обличчя...

Це не просто два американця, які боролись за крісло голови найпотужнішої у світі держави. Це уособлення двох світових систем мислення, дії, поглядів та сповідування цінностей.

Але якщо не в глобальному контексті, в українському, то справжніми антигероями стали місцеві політичні еліти. В боротьбі за успіх своїх політичних проєктів вони вибудовували власну риторику таким чином, що намагання приборкати поширення коронавірусу в країні провалювалось на місцях. В окремих регіонах карантинні обмеження ігнорувались.

Україна з початку 2014 року протидіє агресії Росії на Сході України та всім безпековим загрозам, які постають у різних сферах, як частини гібридної війни. В 2020 році суспільна роль, образ та визнання медиків зрівнюється з подвижництвом військовослужбовців. Тому ми можемо говорити про образ героїв 2020 року – захисників країни. Військові захищають країну від зовнішніх загроз, медичні працівники ведуть боротьбу з фактично невидимим ворогом, який вражає здоров’я людини, а наслідком цього є ураження та параліч тисяч формально нормальних суспільних явищ та процесів.

3. 2020 року я по-справжньому познайомився з газетою «День» і написав кілька коментарів для видання. «День» – це кращі матеріали на суспільно-політичну тематику. Цього року найбільш актуальним для мене був проєкт: «Україна Incognita».

4. Надихало мене знання історії, знання того, що кризи, важкі роки, пандемії – це явища тимчасові та менш тривалі в часі, ніж періоди добробуту. Кризи починались та закінчувались протягом кількох місяців або років.

Тому надія є, світло є, нам є куди рухатись, залишаючись людьми.

5. Рік був справді не простий.

Проте нам вдалось не лише не припиняти діяльність, а й працювати активніше.

Навіть пишучи цей текст, мені довелось прогорнути календарі подій 2020 року в Україні та світі, щоб ще раз проаналізувати: що ж надавало сил цього року. Події цього року відбувалися різні і більша частина з них не надають сил та не мотивують. 2020 року ми могли бути сильними лише разом. Обмеження, які приніс цей рік, стали можливостями бути набагато ближчими в ці часи, працювати більше, бути разом попри сотні кілометрів. Рік показав цінність офлайну. Цінність живої людини поряд з тобою в проєкті чи в роботі. І навіть, якщо для цього людина їде за 700 кілометрів чотирма видами транспорту.

Найціннішим є відчуття спільноти. Кількасекундний погляд в очі може змінити ситуацію таким чином, як не зможуть роки, проведені онлайн.

Постійно слідкую за релігійною ситуацією в Україні та Європі, тому найбільше враження справило екстраординарне (позачергове) «Urbi et Orbi», яке Папа Франциск виголосив 27 березня перед абсолютно порожньою площею Святого Петра. Під час проповіді Папа порівняв сучасний стан людства із тими зневіреними учнями, які взивають до Ісуса: «Рятуй нас. Гинемо». Це стало ще одним підтвердженням, що світ стоїть на порозі одного з наймасштабніших викликів в історії. Цей рік був справжнім, попри всю свою складність та непевність.

6. «День» – це репутація. Це ім’я. Це потужна команда. Це правдиві новини та справді цінні та унікальні матеріали. Це історія, сьогодення та майбутнє справжньої української журналістики.