«Не втрачати людяність і вічні цінності»

Людмила БАБЕНКО, доктор історичних наук, завідувачка кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

Людмила БАБЕНКО, доктор історичних наук, завідувачка кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

1. Мені бачиться кілька характерних маркерів року, що минає. По-перше, здається, ще ніколи так не віддалялися один від одного суспільство і влада. Остання існує у своєму вимірі, в якому зашкалює цинічна зневага до звичайного «маленького» українця.

По-друге, пандемія породила стійку тенденцію до руйнування традиційних соціальних зв’язків, наслідком чого є дегуманізація людських стосунків. Цим уже стурбовані психологи, педагоги, з цим, на жаль, зустрічаємося все частіше.

По-третє, залишиться гіркий присмак безсилля перед новітніми «геростратами». Пам’ятки історії і культури України потерпають від байдужості, руйнувань, свідомого знищення. Прикладом є Полтава, яка стрімко втрачає історичну самобутність центральної частини міста при багаторічному потуранні місцевої влади, а нещодавно до напівзруйнованого колишнього Кадетського корпусу додався спалений Будинок дворянського зібрання.

2. Для мене образ героя року є колективним – це Захисники України на передовій російсько-української війни. Вони без зайвого пафосу, без належного пошанування перебувають там, де найважче.

Найбільшим розчаруванням року стала безпорадність української влади перед нагальними викликами сучасності, втрата завойованих Україною позицій у світовому співтоваристві.

3. Ціную «День» за його потужну інтелектуальну складову. Сьогодні не так багато засобів масової комунікації не бояться обходити складні питання історичного минулого України, надавати свої шпальти фаховим історикам. Публічна історія сьогодні на часі, особливо в контексті спекуляцій на необізнаності українців і нав’язування міфів, зокрема стосовно історії ХХ століття. Просвітницькі проєкти, на мою думку, варто й надалі тримати в пріоритеті.

4. Насамперед це моя родина. Маю той щасливий випадок, коли найрідніші люди є ще й однодумцями, друзями, опорою. Звісно, улюблена робота, яка дає змогу бачити успіхи учнів, їхні наукові й професійні здобутки. Тож робота тримає, а сім’я надихає. А ще книги – як улюблені, так і нові. Відкриттям року для мене став полтавський прозаїк Сергій Осока.

5. 2020-й рік був сповнений складних випробувань, але щодня звичайні люди, кожний на своєму місці,  робили буденну роботу, і життя не зупинялося. Отож цінуймо Людину. Я зрозуміла, що необхідно цінувати кожний прожитий день і день майбутній, який буде подарований Всевишнім. Не втрачати людяність і вічні цінності.

6. Найголовнішим результатом 25-річної біографії «Дня» є те, що його читають, передплачують, очікують нових випусків і цікавих матеріалів. Я залишаюся вдячним читачем і поціновувачем Вашого видання!