«Ніколи не варто опускати руки, необхідно постійно працювати над собою, використовувати кожне випробовування як шанс змінити щось на краще»

Богдан СТРУТИНСЬКИЙ, генеральний директор-художній керівник Національної оперети України, голова Національної спілки театральних діячів України

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

Богдан СТРУТИНСЬКИЙ, генеральний директор-художній керівник Національної оперети України, голова Національної спілки театральних діячів України:

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

- ФОТО - це концерт для рослин дали у Театрі «Ліцей» у Барселоні 22 червня, аби показати, наскільки для мистецтва важливі глядачі. Знакове фото для всієї галузі. Тут асоціативно підтягуються й згадки про дослідження, як музика впливає на рослини, а далі – наскільки мистецтво може бути дієвим на формування людського мислення.

2. Кого ви вважаєте героєм і антигероєм року?

- Беззаперечно, героями цього року є люди, які залишаються на передовій і щоденно у складних умовах виконують свою роботу. Для багатьох вони лишаються невидимими героями. Зараз це медичні працівники – лікарі, медичні сестри, брати, санітари, на яких ліг основний тягар випробувань цього надзвичайно складного року.

Але не можна забувати і наших воїнів – це передова захисту нашої країни від іншої загрози. Пандемічний рік додав складнощів та нових випробувань у їхній службі.

Щодо антигероїв – то вони не змінилися. Це люди, що сіють хаос, ненависть, руйнацію – на різних рівнях і у різних масштабах. Когось ми можемо назвати конкретно, хтось не проявляє себе активно.

Але зараз хочеться, щоб люди персоналізували саме героїв – чим більше цих людей ми будемо знати в обличчя, по імені, чим частіше будемо говорити їм «дякую», тим кращими будемо ставати самі.

3. «День» на фоні року (автори, статті, проекти, які зацікавили Вас найбільше).

- Я постійно стежу за спецпроєктом «Україна Incognita». Ми так багато захоплюємося закордоном, видатними особистостями з інших країн і так мало знаємо про себе, про свою історію. Цей проєкт важливий для українців, для самоствердження і самоусвідомлення себе як нації.

4. Що надавало Вам сил цього року (події, люди, враження)?

- Цього року незважаючи на всі складнощі ми розпочали реконструкцію великої зали театру. Було багато «але», однак я прийняв цей виклик часу і вирішив не відступати від запланованого. Чи були труднощі? Так! Але та візуалізація фінальної картинки, яку я намалював в своїй уяві, не давала опустити руки. Хочу, аби її якомога швидше побачили уже в реальності наші глядачі. А ще надзвичайно надихали люди, які не здалися перед складнощами року, а навпаки почали знаходити нові можливості роботи над собою, сприйняли ситуацію не як проблему, а як виклик до змін.

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто Вам?

- Можливо це прозвучить банально, але мудрі речі здаються нам, на перший погляд, простими і банальними. Цей рік примусив нас всіх переосмислити цінності, замислитися над речами, які насправді є важливими – потрібно цінувати життя, своїх близьких, прості і непомітні речі, якими ми часто нехтуємо у гонитві за вдавано важливим.

І ще одне усвідомлення – ніколи не варто опускати руки, необхідно постійно працювати над собою, використовувати кожне випробовування як шанс змінити щось на краще, а не як виправдання ліні та неробству.

6. У 2021-му «Дню» виповнюється 25 років. Чим він за цей час став для Вас та України?

- «День» – це газета, яка підіймає дуже багато злободенних питань, яка завжди актуальна і свіжа. Це автори, за якими цікаво стежити, інколи сперечаючись, але часто погоджуючись з їхньою точкою зору.

Цінно те, «День» зберегла свій друкований формат, адже є особлива насолода в тому, щоб потримати в руках паперовий примірник, відчуваючи запах типографської фарби.

А ще це одне з дуже небагатьох видань у нашій країні, яке багато уваги приділяє питанням культури і мистецтва. «День» підтримує багато мистецьких і духовних проєктів, в тому числі і українські театри. Це мудра політика редакторів, які працюють на майбутнє країни, а не ганяються за короткоплинними сенсаціями. За це вам величезна подяка.