«Суспільство повинно виробити імунітет до порожніх обіцянок та непрофесійності»

Кінець грудня — традиційно час не тільки різноманітних звітів, а й пора підбивати підсумки прожитого року. 2020-й, як ніколи, був і лишається складним для всього світу. І тому вкрай важливо його проаналізувати та знайти ті, можливо, приховані, «поклади» оптимізму, які неодмінно він нам теж дав.

Тож дорогі друзі, ми вкотре звернулися до вас — своїх авторів, постійних читачів, партнерів та експертів з проханням відповісти на запитання новорічної анкети «Дня». Адже й сама інтелектуальна спільнота, згуртована головним редактором та колективом, — це ще один позитив та ресурс, який надбав «День» за свої майже 25 років (цю важливу дату газета відзначить якраз 2021 року). Про цей ресурс для країни не варто забувати і з ним, переконані, неодмінно треба рахуватися. Ваші думки завжди цінні дня нас.

1. 2020-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).

2. Кого ви вважаєте героєм та антигероєм року?

3. «День» на фоні року (автори, статті, проєкти, які зацікавили вас найбільше).

4. Що надавало вам сил цього року (події, люди, враження)?

5. Які нові сенси, уроки, цінності дав цей рік особисто вам?

6. У 2021-му «Дню» виповниться 25 років. Чим він за цей час став для вас та України?

«Суспільство повинно виробити імунітет до порожніх обіцянок та непрофесійності»

Ібрагім СУЛЕЙМАНОВ, громадський діяч, Херсон:

1. Рік глобальних викликів, політичних розчарувань та руйнації молодих інститутів держави. Виклики міжнародним інституціям, державам, суспільству. «Іспити» на спроможність адекватно відповідати на виклики не здали багато країн. Але, разом з тим, це переломний рік, коли час популізму, як універсального рецепту вирішення проблем суспільства, пішов у зворотній напрямок. В розвинених демократичних країнах популізм побороли інституції, а в Україні популізм та демагогія виходять з кров’ю та потом. Говорячи медичною термінологією, суспільство повинно виробити імунітет до пустих обіцянок та непрофесійності. Ціна для нас завелика, але іншого рецепту, мабуть, не існує.

2. Герой – однозначно Байден. Його перемога на виборах президента США – це не його особиста перемога, а перемога здорового глузду над кричущим популізмом, та апогеєм руйнувань міжнародних інституцій та традицій. Це ковток свіжого повітря і для України, бо є надія, що відповідні зміни відбудуться і у нас. Антигероєм для мене особисто є президент Зеленський. Він та його уряд виявилися абсолютно не готовими до сучасних викликів. Жодна позиція ні на міжнародному рівні, ні на внутрішньому не стала кращою. Майже всі рішення уряду хаотичні, часто нелогічні, а інколи їх взагалі важко прокоментувати з точки зору здорового глузду. Наприклад рішення, яке уряд прийняв навесні про заборону прогулюватися в парку або займатися спортом.

3. Дуже подобається проєкт «Україна incognita». Я переконаний, що в нашій історії є відповіді на всі виклики сьогодення. Просто її треба вивчати кожному. Питання лише в тому, як замінити споживання читачів-глядачів від умовних «Сватів» на справжній, цікавий і якісний контент. Мене особисто деякі історичні матеріали надихають на створення чогось більшого, ніж окремі сторінки історії. Споживачу потрібно подавати інформацію в тому вигляді, в якому він звик споживати. Треба шукати форму, свого роду приправу, щоб споживачу було це потрібно.  

4. Мабуть, це найважче запитання для мене… Відчуття, що все, що відбувається глобально навкруги – тимчасове, несправжнє і треба лише дочекатися, витримати, витерпіти. Але не всі витримують і дуже боляч, коли йдуть кращі з порядних. Бути порядним в наших умовах це деякою мірою героїзм. Цей рік забрав життя у багатьох порядних людей. Крім того, не знаходжу відповіді на питання: чому суспільство, яке переродилося в двох революціях, дало себе так легко хакнути? І, як результат, держава у своєму розвитку відкинута на кілька років назад. Не знаходячи відповіді, шукаю сили в розумінні тимчасовості цих негараздів та з вірою у незворотність прогресу.

  5. Рік був дуже багатогранним. Від творчих здобутків, особистих перемог до розчарувань у політиках та людях. В цьому році нашій команді вдалося зробити цілих чотири програми з циклу «Крим. 25 років боротьби за Україну». В умовах пандемії та обмежень, що впровадив уряд, це було непросто. Надихали люди, які щиро дякували за те, що ми зробили, а це, мабуть, головний стимулятор для продовження роботи над циклом документальних програм. Нове відкриття  – відчути себе героєм Сервантеса – Дон Кіхотом, який боровся з повітряними млинами. Це стосовно роботи в громадському секторі, коли не відчуваєш ККД від своєї роботи. Тому, враховуючи досвід, акцент був трохи змінений і скоро, я сподіваюсь, мені вдасться відкрити новий публічний простір для громади міста. Але про це трохи згодом.

6. «День» – одне з тих інтелектуальних видань, яке завжди приємно читати. Видання, яке існує з перших років відновлення незалежності держави і завжди тримає свій стиль – це здобуток і визнання одночасно. Бажаю творчих успіхів колективу газети та бути на крок попереду інших!