Про глибину віри та силу духу

Нині у львівській церкві Петра і Павла (колишній костел єзуїтів) відкривають масштабну виставку, присвячену 120-річчю з дня народження Йосипа Сліпого. (До речі, це одне з найбільш відвідуваних туристами і самими львів’янами місць.) Експозицію складають раритетні фото з архівів Української греко-католицької церкви та приватних, а також листування Патріарха. Світлини і рукописи відображають три періоди із його життя: до заслання, власне, роки заслання і так званий римський період.

Організатори — Постуляційний центр (структура, яка опікується беатифікацією і канонізацією Святих УГКЦ) і настоятелі згаданого храму — мають на меті показати, що особистості такого калібру народжуються раз на століття (а то й кілька століть) і завжди залишаються актуальними. Так, Йосип Сліпий зазначав, що народ, який не знає власної історії, не здатний творити майбутнє. Окрім усього іншого, він засвідчив, яких висот можна досягти завдяки глибокій вірі та силі духу!

— По-перше, ми живемо у часи, коли тих, кого можна назвати авторитетом, мало, — говорить керівник Постуляційного центру УГКЦ Роман ЛАГІШ. — По-друге, вкрай модернізована сучасна людина, яка все може знайти в Інтернеті, дуже важко приймає авторитет. Однак я переконаний, що в таких реальних людей із ХХ століття, як Патріарх (помер 1984 року), варто вчитися. Вчитися бути успішним і перемагати, а головне — шукати світла.

— Феномен Сліпого полягає в тому, — продовжує отець Роман, — що, повернувшись до Риму після 18-річного заслання у віці 71 рік, він не сидить і не розпачає, мовляв, багато не знає, відстав. Він каже, що Церква має відповідати на виклики часу! І закликає діаспорну частину УГКЦ братися до роботи. Треба розуміти, що тоді культурно-церковне життя вже затихало. Молоді покоління дедалі більше в побуті переходили на мову спілкування країни, в якій жили. Богослужіння почали проводитися англійською/італійською/іспанською... Тобто всі ті ідеї, якими жили українці від 40-х років (що Україна стане незалежною, Українська греко-католицька церква вийде з підпілля...), практично гинули. Впродовж п’яти років, починаючи з 1963-го, Патріарх відвідав 14 країн Європи, Північної і Південної Америки, Австралії, здійснивши процес об’єднання українців, зокрема греко-католиків. Він був жорстким, конкретним і вимогливим. Сказав, що будує собор Святої Софії в Римі, і побудував. Випереджував час. Був безпрецедентним у своїх рішеннях. Інколи сучасники його не розуміли. Думали, може, через старість вижив з розуму. Особливо коли той відкрив Український католицький університет, закликаючи українців із вільного світу їхати туди навчатися, мовляв, Україна скоро потребуватиме богословів. Або друкував тиражами в сотні тисяч примірників релігійну літературу, аргументуючи: «Це за кілька років поїде в Україну». Говорив, що без радіо і телебачення неможлива євангелізація сучасної людини. Тільки вірою можна чинити такі справи!

З отцем Романом з’ясовуємо, що можуть з’явитися нові факти про роки заслання Патріарха. Фактично, його ім’я облетіло всю світову пресу, але він ніколи не давав інтерв’ю на дану тему. Одні вважають, що такою була умова з боку СРСР в дипломатичних переговорах. Інші ж говорять, що згадувати той період було понад силу. У будь-якому разі досі знаходяться очевидці, які перебували з Йосипом Сліпим у таборах. Як-от уже покійний єпископ Миколай Чернецький.

Упродовж року Постуляційний центр проведе низку заходів, приурочених до ювілею, а також розповсюджуватиме закладки, листівки, іконки з образом Йосипа Сліпого — щоби вповні повернути постать Патріарха в наше життя.