Геніальна примха Ейфеля

Мабуть, будь-яка людина, які відвідала Париж, назавжди запам'ятає грандіозну споруду в центрі міста - вежу, названу іменем свого творця Ейфеля, - безперечно, диво інженерної думки. Її технічні дані вражають: більш як 15 тисяч металевих деталей, з'єднаних двома з лишком мільйонами заклепок, залізне мереживо вагою 7 тисяч тонн, що спочиває на чотирьох пілонах, але при цьому справляє на землю не більше тиску, ніж людина, сидячи на стільці, - 4 кг на квадратний сантиметр.

Проте навколо цієї найвищої (в часи її створення) споруди в світі (320 метрів) вибухнув справжній скандал. Ось, наприклад, витяги з одного документа-протесту, підписаного такими знаменитостями, як композитором Шарлем Гуно, письменниками Олександром Дюма, Гі де Мопасаном та іншими видатними діячами того часу: "Ми протестуємо проти цієї колони, оббитої листовим залізом на болтах, проти цієї недоладної фабричної труби, що викликає запаморочення, й встановлюється на славу вандалізмові промислових підприємств. Спорудження в самому центрі Парижа цієї непотрібної і потворної вежі Ейфеля є не що інше, як профанація..."

Незважаючи на незчисленні протести, вежа все ж була збудована й стала гідною прикрасою Всесвітньої виставки 1889 року. Не справдилося й пророцтво поета Верлена, що "ця скелетоподібна каланча довго не простоїть", хоч Ейфелева вежа й споруджувалась як тимчасова, і її не раз збиралися зносити. А тепер цей символ Парижа розмножено в мільйонах значків і листівок, і на її ліфтах щороку піднімається понад 5 мільйонів туристів... Вежа перетворилася на якусь подобу гігантського магната, який притягує людей. Одні стверджують, що під її підпорами можна "зарядитися" й стати сильним і здоровим; слабкіші духом вибирали вежу як місце для самогубств; треті на платформах трьох рівнів (57, 115 і 274 метри) сидять у барах та рестораціях і насолоджуються вечірніми естрадними святами, де лунає музика й злітають букети розкішних феєрверків...