Міфічні і реальні таємниці Невицького замку
«Єдиний шлях врятування історичної пам’ятки — створення заповідника» — дослідник
Нещодавно однокласник мого сина Юрко Симочко разом із батьками навідалися до руїн Невицького замку, який розташувався на вершині колишнього кратера вулкана за «чотири милі» від Ужгорода. Юрко — хлопчина допитливий, і сам узявся досліджувати територію колись неприступної фортеці в пошуках скарбів. І знаєте, мрії збуваються! Восьмирічному досліднику поталанило знайти монету польського короля Яна Казимира, датовану 1661 — 1664 роками! Цей факт став рушійним мотиватором і для нас — ми з сином теж вирушили досліджувати унікальну архітектурну та історичну пам’ятку ХІІ століття. І хоча старовинних артефактів не знайшли, наша подорож і спілкування виявилися цікавими.
Як і кожен закарпатський замок, Невицький теж має безліч легенд. Одна з них розповідає, що колись давно у долині швидкоплинного Ужа оселилася жорстока чаклунка Поган-Дівка. Задумала вона на крутій скелі серед непрохідних хащ і глибоких зворів звести неприступну фортецю. Для міцності мурів наказала своїм підданим гасити вапно молоком, білками яєць та ще й примішувати материнське молоко. Почали помирати маленькі діти, по всій Ужанській долині стояв плач. Не стало народу легше навіть тоді, коли замок було вже збудовано. У сусідньому з Невицьким селі Оріховиця жив Іванко, якому поталанило виманити царівну із замку і наздогнати її аж у дубовому пралісі біля Загоні на Тисі. Тут він і поквитався з жорстокою царівною, визволивши народ від гніту. Більш привабливу і романтичну, але не менш драматичну, версію легенди виклав нещодавно у своїй книзі «Легенди Срібної Русі» письменник Олександр Гаврош.
Дослідники минувшини ж твердять, що в письмових джерелах Невицьку фортецю вперше згадано 1274 року. Тоді це був дерев’яний форпост, який належав Обо Омодею, одному з повстанців проти влади тодішнього короля Угорщини Карла-Роберта Анжуйського. Після битви під Розгоні 1312 року військо Омодея було розбито, а Невицьке дісталося ужанському жупану Петру Петенко (Петуні). Невдовзі уже Петенко піднімає проти короля нове повстання... Результатом нескінченних повстань і бунтів стало те, що 1328 року замок дістався родині магнатів італійського походження Другетам, які його й перебудували. Так виникла мурована фортеця, оточена ровом, до руїн якої нині мандрують тисячі шанувальників історії.
Замок мав чотири бойові вежі та житлові корпуси. З боку Ужа, де замкова гора різко обривається, схил зміцнили підпорними стінами, адже фортеця мала витримати гарматні постріли. Разом із захисниками за мурами цитаделі могло сховатись понад півтори тисячі селян. У дворі замку збереглися залишки криниці діаметром 3,5 м, у якій збиралася дощова вода. 1644 року замок було частково зруйновано військами Д’єрдя Ракоці ІІ. Відтоді він більше не відбудовувався і своєю пусткою наганяв страхи на місцевий люд.
За Австро-Угорщини на галявині перед замком Ужанська лісова управа 1879 року заклала на честь відомого угорського садівничого Карла Вагнера оригінальну природну локацію — сад його імені. Тоді ж було споруджено й фонтан з природним тиском води, який ще донедавна дивував мандрівників зимової пори своїми незамерзаючими струменями. Часткову реконструкцію замку виконували й за Чехословаччини 1923 року. В радянські часи відновлювальні роботи намагалися робити 1968 року. Відтоді долею замку фактично переймаються науковці-волонтери, з-поміж яких своїм вкладом у вивчення і збереження фортеці вирізняється його багатолітній дослідник, історик, археолог, автор туристичного путівника «Невицький замок. Екскурс у Середньовіччя і проблеми ХХІ віку» Олександр Дзембас.
Нині руїни Невицького замку у критичному стані. Тепер за його порятунок взялася Закарпатська ОДА. Під час візиту на Закарпаття дружини Президента Марини Порошенко в лютому цього року голова ОДА Г.Москаль особисто звозив дружину Президента до залишків фортеці. Після цих відвідин його прес-служба оприлюднила інформацію, яка вселяла надію на реконструкцію замку: «2018 року з метою збереження та запобігання повної руйнації замку заплановано здійснити першу чергу невідкладних робіт з реставрації Невицького замку. Для цього з Державного бюджету в межах фінансування проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу, передбачено 10,7 млн грн та асигнувань з місцевих бюджетів в обсязі 500 тис. грн», — ішлося в дописі. Проект реконструкції передбачав реставрацію центральної вежі з повною заміною покрівлі та укріпленням дерев’яних конструкцій, будівництво оглядового майданчика, укріплення стін вежі, реставрацію малої вежі, консервацію руїн замку, впорядкування та благоустрій території, встановлення системи зовнішнього освітлення тощо.
Однак з відновленням Невицькому замку фатально не таланить — анонсовані представниками влади роботи мали розпочатися ще в червні, однак не почалися й досі. Оскільки Кам’яницька сільська рада Ужгородського району, на чиєму балансі нині перебуває споруда, проігнорувала численні прохання Закарпатської ОДА повернути Невицький замок на баланс області, прокуратура ініціювала судовий розгляд справи. Апеляційний суд Закарпатської області своєю ухвалою від 18 липня 2018 року повернув Невицький замок на баланс області. «Єдиний шлях врятування історичної пам’ятки — створення заповідника, адже наша область єдина в Україні, яка не має жодного історико-культурного чи історико-архітектурного заповідника. Такі пам’ятки можуть претендувати і на статус охорони ЮНЕСКО, адже архітектурний ансамбль споруди на сьогодні, на щастя, ще «читається» повністю», — каже Олександр Дзембас.
Доки чиновники різного рівня у судових тяжбах виборюють право на власність колись грізної фортеці, залишки її мурів продовжують руйнуватися, а обіцяні 11,2 млн грн на її порятунок перетворилися на сьогоднішню примару замку, яка в компанії з примарою Поган-Дівки ночами шугають навколо понівечених часом і людською байдужістю твердині.
