100 днів постмайданного парламенту

Учора на прес-конференції спікер парламенту Володимир Гройсман підбив підсумки перших 100 днів роботи Верховної Ради VIII скликання. «Для мене це надзвичайно важливий період, за який ми формувались як український парламент, зокрема формувалась і коаліція», — зазначив Гройсман під час вступного слова на прес-конференції у стінах Ради. У своїй презентації голова ВРУ представив статистику її роботи. Так, за ці 100 днів було внесено на розгляд 770 окремих законопроектів, було розглянуто 300 та ухвалено 82 законопроекти на 33 пленарних засіданнях. «Це оптимістично з точки зору здійснення реформ», — оцінив діяльність Верховної Ради Володимир Гройсман.

Що ж до конкретної законодавчої діяльності, то спікер парламенту розповів про суттєві зміни в законодавстві в сфері національної безпеки і оборони, щодо судоустрою та боротьби з корупцією. Торкнувся Володимир Гройсман й одного найважливіших питань порядку денного країни — децентралізації. Тут він згадав про закон про добровільне об’єднання територіальних громад, впроваджену систему децентралізації фінансів і ін. «Без проведення децентралізації на основі місцевої влади, яку обирають люди, ми не можемо побудувати якісну систему ні в освіті, ні в охороні здоров’я, ні в економіці», — зазначив Гройсман.

Голова Верховної Ради також розповів і про зовнішньополітичний аспект роботи парламенту: «Ми на весь світ заявили, що ми не позаблокова країна і хочемо посилювати співпрацю з країнами НАТО, інтегруватись в ЄС. Ми вживаємо всіх заходів у всіх міжнародних інституціях щодо визволення нашої колеги Надії Савченко. Ми визнали, що Росія є країною-агресором».

Володимир Гройсман розповів і про подальшу діяльність парламенту, описану в Плані законодавчого забезпечення реформ. «У нас визначено 300 різних документів, які необхідно прийняти, з них 95 — комплексні закони. Більшість планів стоїть до кінця року, оскільки системні реформи ми маємо провести саме в 2015 році».

Відповідаючи на питання «Дня», голова парламенту також розповів, що нині створення комітету Верховної Ради з питань тимчасово окупованих територій слід чекати найближчим часом.

Окремо Гройсман торкнувся питання дисципліни в парламенті та стану коаліції: «Було не так багато випадків неперсонального голосування, бійок і інших речей, які не створюють авторитет. Це треба змінювати в тому числі шляхом розробки кодексу поведінки депутатів. Культуру потрібно відновлювати. Можливо, це треба вирішувати технічними заходами». «Я зареєстрував зміни до регламенту, які збільшують відповідальність до видалення з зали на 15 пленарних засідань. 100 днів — це перший етап, коли члени коаліції між собою зрозуміли формати взаємодії. Тому я оцінюю ситуацію в коаліції цілком здоровою», — уточнив Володимир Гройсман, відповідаючи на питання журналістів.

Нещодавно фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва провів опитування серед експертів, які оцінили діяльність Верховної Ради за перші 100 днів її роботи. Так, 31 експерт висловив незадоволення роботою парламенту і лише 10 заявили, що діяльність ради їх влаштовує. Опитані відмітили покращення якості складу депутатського корпусу, а позитивними подіями назвали створення коаліції та формування уряду. Проте, негативної оцінки отримав процес прийняття бюджету та відхід від коаліційної угоди. В цілому експерти оцінили діяльність Верховної Ради VIII скликання у 4,2 з 10 можливих балів.

Володимир ФЕСЕНКО, політолог:

— Верховна Рада працювала ці 100 днів достатньо результативно і більш плідно, ніж попередні скликання. На жаль, проявляється багато проблем, і чим далі, тим їх більше.

У Ради є старі хвороби — низький рівень дисципліни депутатів, прогули. Окрім цього, є велика проблема з організацією роботи парламентських комітетів — доволі часто там просто немає кворуму. На жаль, ані фракції, ані самі комітети не можуть вирішити цю проблему, тому посилення дисциплінарної відповідальності депутатів стає все більш актуальним.

Є питання і до роботи коаліції. Парламентська більшість, як демократичний консолідований інститут, працює із перебоями. З одного боку, є її результативна робота — вона забезпечувала достатньо швидке вирішення кадрових питань, проголосувала складні й дуже суперечливі бюджетні питання. Проте, з іншого боку, ми побачили посилення протиріч всередині коаліції і ця проблема надалі буде все більш актуальною.

На жаль, є серйозне відставання і іноді гальмування виконання коаліційної угоди. Коаліційні інститути — Рада коаліції, Зібрання коаліції — працюють недостатньо ефективно. Іноді здається, що парламентська більшість стає пасивним суб’єктом, який займається законодавчим забезпеченням активної діяльності Президента та уряду.

Очевидним є прогрес роботи Гройсмана як голови Ради, який освоївся на своїй посаді, працює достатньо активно і не допускає серйозних помилок.

В цілому, протиріччя та регрес в роботі коаліції збільшуватимуться і скоріш за все проблемною може стати наступна сесія Ради. На цій же сесії практично всі учасники більшості навряд чи ставитимуть питання про вихід з її складу. Проте, більш актуальною може стати проблема забезпечення голосування щодо різних позицій — єдності в багатьох питаннях в коаліції немає.