16 вересня: карта настроїв

Дніпропетровськ

Незважаючи на заклики лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко, яка побувала напередодні в рідному місті, зібрати в центрі Дніпропетровська сто тисяч городян, до стін облдержадміністрації вийшло не більше чотирьох тисяч прихильників КПУ, Соцпартії, «Батьківщини» і партій із блоку В. Ющенка «Наша Україна». При цьому керівництво місцевої організації НРУ (Удовенка) зайняло особливу позицію і заздалегідь відмовилося співпрацювати з комуністами з ідейних міркувань. Вимогливість рухівців, судячи з усього, була небезпідставною: політична строкатість гасел і плакатів на мітингу вражала уяву. Стоячи поруч з прихильниками «Нашої України», комуністи примудрилися підняти червоне знамено із закликом «сказати «ні» не лише Президентові Л. Кучмі, але й... своєму потенційному попутникові В. Ющенку, який у цей час виступав із промовою перед учасниками акції в Києві. Недалеко, під прапором Військово-морських сил СРСР, йшов запис добровольців до «народного ополчення», готового негайно виступити на захист «радянської Батьківщини» і «братньої Югославії», потерпілої від натовського бомбардування три роки тому. Ще один суб’єкт тримав над головою плакат із зображенням пляшки із «зеленим змієм», розповідаючи при цьому всім, хто бажав слухати, що він судиться зі «злочинним режимом» у одному з місцевих судів Дніпропетровська.

Тим часом таке сусідство анітрохи не бентежило керівників акції, які після виконання пісні «Священная война» виступили перед тими, хто зібрався, з розлогими промовами. Так, оратор від блоку Ю. Тимошенко, поряд з яким впадали у вічі обличчя колишніх працівників корпорації «Єдині енергетичні системи України», зі знанням справи розповів про те, що газ та інші ресурси опинилися в руках українських олігархів. Вони, за його словами, отримують від цього величезні прибутки і вивозять їх за кордон, грабуючи таким чином багатостраждальну Батьківщину.

«Владу олігархів», але на свій лад, лаяли прихильники В. Ющенка і комуністи, звинувачуючи її в усіх можливих бідах: низьких пенсіях і зарплатах, високих комунальних тарифах, руйнуванні культури й поганій народжуваності. На обласному рівні всю провину валили на «президентського ставленика» — губернатора Миколу Швеця, вимагаючи негайної зустрічі з ним й беззастережної відставки. Депутація керівників акції зі значним списком вимог пробилася до приймальнi губернатора та вручила петицію першому заступникові голови облдержадміністрації Петрові Кравченку. Тим часом з’ясувалося, що сам Микола Швець ще з ранку поїхав на південь області до міста Марганця, де взяв участь у робочій нараді, присвяченій проблемам розвитку гірничорудного басейну. Зустріч із ним відклали на наступні дні, після чого учасники мітингу біля входу до облдержадміністрації відверто занудьгували. Різноманітність у акцію, яка вщухала, вносили лише виступи диваків і поетів, а холодний осінній дощ остаточно розігнав противників «правлячого режиму» по трамваях і тролейбусах. Що робити далі, мабуть, не знали навіть керівники акції, повідомляє Вадим РИЖКОВ.

Крим

У Сімферополі на площі Леніна мітингували представники Соціалістичної партії і Блоку Юлії Тимошенко кількістю приблизно в 100 осіб. Вони зажадали відправити у відставку Президента України Леоніда Кучму і провести дострокові президентські вибори. Мітинг пройшов під гаслами: «Повернути вкрадені в народу заощадження!», «Соціалісти проти підвищення тарифів на комунальні послуги! Депутати! Підтримайте нас!», «Бездарний Президенте! Бездарний Уряд! Не грабуй країну й народ!!! Йди у відставку! Даєш коаліційний уряд!». «Ще 2 роки такого правлячого режиму Україна не витримає», — зазначено в резолюції мітингу, прийнятій його учасниками.

Однак це була тільки перша половина «Криму, який повстав». Другу половину репрезентували кримські комуністи, які в цей день незрозуміло чому «без бою» поступилися рідною їм площею Леніна з постаментом Ілліча, а самі пішли мітингувати до пам’ятника колишньому першому секретареві Кримського обкому Миколі Кириченку на березі Салгиру. Зійшлися сюди від 150 до 200 осіб. «Правлячий режим безжалісно позбавляє трудящих соціальних завоювань, які вони мали в Радянській Україні», — зазначається в їх резолюції. Учасники мітингу висловилися за проведення виборів до рад усіх рівнів на пропорційній основі, проведення референдуму про статус російської мови як другої державної в Україні, вступ України до ЄвроАзЕС. Однак на словах лідери комуністів висловлювали інші думки. Леонід Грач сказав, що хоча комуністи й проти Кучми, але вони не виступають за його відставку тому, що зараз у комуніста немає шансів стати Президентом.

Як повідомляє Кримська агенція новин, відповідаючи на запитання журналістів з приводу поділу сил опозиціонерів, Леонід Грач сказав, що «не має морального права брати участь у проведенні подібних спільних акцій». «Навіщо мені сьогодні бути з тими, з ким я завтра полаюся, оскільки ні в Тимошенко ні в Ющенка немає такої позиції, яка є у Компартії? І що, я з ними виходитиму на спільний мітинг?»,— зазначив Грач. «Акція, — пiдкреслив він, — абсолютно не постраждала, ми висловили своє ставлення й виконали ухвалу ЦК КПУ».

Порушень громадського порядку ні в Сімферополі, ні в Севастополі не зафіксовано. В інших містах навіть такі нечисленні заходи акції «Повстань, Україно!» не проводилися, передає Микита КАСЬЯНЕНКО.

Львів

Біля пам’ятника Тарасові Шевченкові, незмінному місці проведення тутешніх мітингів, було досить велелюдно. На акцію «Повстань, Україно!», яку у місті підтримала група політичних партій від «Галицького вибору» («Батьківщина», УРП «Собор», УНА УНСО, ХДПУ) та члени СПУ, зібралось близько 10 тисяч чоловік. Це були переважно люди похилого віку і лише згодом, по третій, до мітингуючих приєдналась невелика група львівських студентів. Як напередодні декларували ініціатори цього заходу, учасники акції вимагали відставки Леоніда Кучми та призначення дострокових президентських виборів. Як і слід було очікувати, найгучніше до цього закликали представники БЮТ, СПУ та «Нашої України». Львівські комуністи у мітингу участі не взяли: незадовго до 16 вересня «мітингову охоту» у них відбив один із місцевих «рухівців», який піддав «вірних ленінців» нищівній критиці. Тому тон під час акції задавали «тимошенківці», «морозівці» та «нашоукраїнці», зокрема лідер «Галицького вибору» Юрій Шухевич а також народні депутати України Олесь Гудима, Ярослав Кендзьор, Тарас Стецьків, Левко Лукьяненко. Зрозуміло, найбільше оплесків діставалось тим промовцям, які у своїх виступах згадували прізвище Тимошенко. Хтось із ораторів навіть назвав її «українською Жанною Д’Арк». Водночас, коли один із ораторів повів мову про «подвиги Павла Лазаренка», то ім’я його колишньої «правої руки» назвати не наважився. Цікаво, що виступ Ярослава Кендзьора потонув у свисті та вигуках «Геть!». Він, бачте, сказав, що якщо вже рекламувати на мітингу Петра Симоненка, то слід також згадати Мойсеєнко та Вітренко... Несподівано «дісталось на горіхи» також главі української греко-католицької церкви Любомиру Гузару: напереродні 16 вересня кардинал не досить схвально озивався про тих, хто сіє в народі зерна ненависті , повідомляє Юрій КРІЛЬ.

Рівне

На центральному майдані імені Незалежності зібралося близько 8 тисяч рівнян. Перед присутніми виступили народні депутати Микола Кухарчук (КПУ) та Василь Червоній (НРУ), керівники місцевих осередків Соціалістичної партії, всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», представники журналістів та громадськості. Основною темою виступів була необхідність зміни існуючої системи влади та відставки Леонiда Кучми з посади Президента. За це мітингуючі і проголосували, додавши в резолюцію мітингу, крім вищезазначеного, вимогу прискорити діяльність слідчих комісій з розслідування вбивств журналістів Гонгадзе і Александрова. Також висунули вимоги до обласної влади: створити слідчу комісію з розслідування причин призупинення роботи ВАТ «Рівнеазот» та передати у власність міста виробниче державно-комунальне підприємство «Рівнеоблводоканал» та КТП «Комуненергія». Прийнявши останні вимоги, мітингуючі вирішили одразу передати їх адресатам і рушили до облдержадміністрації.

Там до них вийшов заступник голови Петро Саух, проте плідного діалогу з опозицією у нього не вийшло. Щоправда і йому висунули доручення: організувати прямий ефір у місцевих електронних ЗМІ для дебатів між представниками влади та опозиції.

Після пікетування облдержадміністрації прихильники опозиції мирно розійшлися. Жодних ексцесів чи конфліктів з правоохоронцями у цей день не було. Як повідомили ЗМІ організатори акції, подібні мітинги пройшли у всіх районних центрах і навіть великих селах області, повідомляє Ірина УГРИНЧУК.

Луцьк

Пам’ятаєте відомий анекдот, коли цар звірів зібрав своїх підлеглих і розпорядився розумним вишикуватися в одну шеренгу, а красивим — в іншу? Звірі швидко розділилися по ранжиру, одна мавпа все бігає туди-сюди. «Що мені, розірватися?..», — відповіла на зауваження царя.

Цей анекдот пригадався лучанам, коли виявилося, що у «столичному» місті Волині відбудеться аж два протестних мітинги. Прихильники БЮТ, соціалістів, комуністів та партії «Собор» збиралися на Київській площі біля облдержадміністрації о 15-й, а симпатики «Нашої України» — за кілька тролейбусних зупинок, на площі Театральній, о 17-й годині. Оскільки мітинг мав засвідчувати єдність народу, то багатьом довелося спробувати себе у ролі мавпи з анекдоту... Хоча часові рамки не обмежували (можна було встигнути і туди, і сюди), проте поставало питання ідеологічне: з ким ти?

Незважаючи на те, що немало людей не вийшли на мітинги взагалі (робочий день у розпалі, та й не секрет, що дехто, й не без підстав, не бажаючи ризикувати робочим місцем, і досі боїться у подібних заходах «засвітитися»), площа біля обласної держадміністрації була багатолюдною (і єдиною у своїх прагненнях) як ніколи раніше. Гостре незадоволення мітингуючих викликало недавнє нововведення: у приміщення облдержадміністрації можна пройти тільки по наперед замовлених перепустках. Проте у «білому домі» знаходиться й обласна рада та її галузеві управління — установи, які існують для народу і утримуються на його кошти. В окремому «Зверненні до голови облдержадміністрації» учасники мітингу вимагали як відмінити «режимний вхід», так і закрити приватні пилорами, які масово вирізають волинський ліс на продаж за кордон, провести ревізію фінансової діяльності товариств «Ковельмолоко», «Волиньхолдінг», «Луцький м’ясокомбінат» — вони, за даними авторів звернення, заборгували величезні суми у бюджет області.

На мітингу біля «білого дому» виступив i один з представників блоку «Наша Україна» на Волині Олександр Мартинюк, запевнивши, що вже його виступ є підтвердженням участі цього блоку в акції протесту.

Проте керівників лівих волинських організацій на мітингу, зініційованому «Нашою Україною», вже не було. Кажуть, їх сюди не запрошували... Представник «Нашої України» у Верховній Раді від Волині Володимир Бондар в інтерв’ю каналу «1+1» зазначив, що вони ніколи не були ідеологічно разом з лівими. Прагнення відокремитися навіть у протесті проти, по суті, одного і того ж відобразилося й у лозунгах. Якщо симпатики соціалістів, комуністів і БЮТ були більш прямими, відвертими і радикальними, а їхні заклики зводилися до слів «Геть Кучму!», то прихильники «Нашої України» попереджали: «Не скаже Президент — скаже народ!», або висловлювали щось про «демократичний вибір», повідомляє Наталія МАЛІМОН.

Суми

Серед сумчан, що приєдналися до акції протесту, зініційованої опозиційними силами, найбільше було пенсіонерів. На запитання, що саме їх привело на мітинг, люди відповідали приблизно однаково: «Не від хорошого життя. Все-таки надіюсь, що зміниться хоч щось...». «Син — афганець, інвалід. Невістка безробітна. Не живемо, а виживаємо...». «Прожити за таку мізерну пенсію неможливо. З жахом чекаю опалювального сезону. Чим платити за тепло?»

Натовп, що зібрав тисячі осіб, емоційно і з готовністю реагував на заклики лідерів обласних організацій Соцпартії, Компартії, Народного Руху та «Батьківщини», супроводжуючи оплесками і схвальними вигуками гасла типу «Кучма — геть!» і «Долой антинародное правительство и Президента!». Як гарячі пиріжки, розходилась газета «Вечірні вісті».

Однак особливою войовничістю мітингуючі не відзначалися, не виявляючи готовності до більш радикальних дій, ніж вилив емоцій. Молодше покоління сприймало заклики порівняно спокійно, інколи висловлюючись на зразок: «У Верховній Раді треба об’єднуватись, а не на вулиці. Вибрали вас депутатами, от і працюйте».

Секретар обкому СДПУ(О) Ігор Тесленко прокоментував ситуацію так: «Ми не заперечуємо проти конституційного права людей висловлювати свій протест. З іншого боку — протест повинен супроводжуватися конструктивними пропозиціями щодо вирішення нагальних соціальних проблем. Ми підтримуємо ініціативу Президента щодо внесення змін до Конституції України стосовно реформування політичної системи. Вважаємо, це створить ще більше можливостей для того, щоб вирішувати проблемні питання не на вулицях, а в парламенті, шляхом необхідних змін у законодавчій базі».

Учасники мітингу прийняли резолюцію та звернення до Президента України. Наостанок представники опозиційних політичних партій пообіцяли продовжувати акції протесту до повного задоволення їхніх вимог, головна з яких — відставка Леоніда Кучми, інформує Алла АКІМЕНКО.