1+9+9+9=28

Результати підрахунку голосів Центрвиборчкомом стали відомі лише на третій день. Про результати ж самого голосування ми, напевне, не дізнаємося ніколи. Злі язики стверджують, що наявність такого специфічного національного чинника, як український ЦВК, примушує нас повністю відкинути застарілу інтернаціональну формулу, що свідчить, нібито кожен народ гідний свого уряду.

Насправді ж, кожен уряд гідний того виборчкому, який він призначає, а кожен виборчком гідний того результату, який він оповіщає. Як бачимо, народ тут абсолютно ні до чого.

Хоча, напевно, і це є деяким перебільшенням - все ж таки, ми 29 березня щось там таке волевиявили, що з двох партій влади - НДП та АПУ - друга не пройшла; як похмуро жартував у таких випадках один мій знайомий ковбой: Цик (кличка коня) двох не витягне!

Як відомо, де вибори - там прогнози. Саме таким чином відкрився пророчий дар у глави адміністрації Президента Євгена Кушнарьова, який, за його словами, прогнозував успіх лівих сил на парламентських виборах. Безсумнівно, була потрібна велика громадянська сміливість для члена НДП Кушнарьова робити такий неймовірний прогноз у той момент, коли лідер однойменного списку Валерій Пустовойтенко прогнозував для народних демократів 40% голосів у досить несприятливих для "партії та влади" Запорізькій та Луганській областях.

Але тепер чесно здобуте звання "провидця" накладає на главу Президентської адміністрації певні обмеження. Так, на прохання передбачити результат майбутніх президентських виборів пану Кушнарьову доведеться зберігати багатозначне мовчання, бо говорити неправду пророку не з руки, а за правду в такому делікатному питанні можна втратити своє "тепле" пророче місце.

Та що казати про рядового пророка, коли з такими труднощами стикається сам месія реформ (у миру - гарант Конституції): з семи хлібів, розданих на прогодування п'яти тисяч виборців, апостоли особисто з'їли шість, один пообіцявши видати уже після виборів.

Природно, що за такого розкладу залишається лише посилатися на спостереження народу тосовно того, що "Бог любить трійцю", виправдовуючи прохід до парламенту відразу трьох лівих партій.

Непогано також виступили й зелені - від них пройшло відразу дві партії: ПЗУ та "Громада". Причому, якщо у перших "зеленість" виключно сезонна, то у Павла Івановича, як відомо, "зелені" - "зимой и летом одним цветом".

Підводячи ж підсумки найбільш вдалих рекламних кампаній, можна з упевненістю сказати, що найбільш бажаним місцем у бюлетені для голосування на пост Президента України буде номер 28 (1+9+9+9). Чи буде так багато кандидатів? - Безсумнівно. Бо на бажання стати Президентом України - цю важку та небезпечну хворобу - страждають сотні українських політиків. Причому, судячи з намірів нинішнього Президента балотуватися на другий термін, у цього "захворювання" можливі рецидиви.