Адже можемо...
Друга прохідна підприємства. Тут колись починався недавній гігант соціалістичної індустрії, комбайнобудівна гордість України. Нині під стінами велета вирує людський натовп. Проте це не мітинг з нагоди "славної дати", а один із стихійних міських ринків, де чимало і колишніх машинобудівників. Нинішня економічна веремія без почестей і слави провела за прохідну кожних три робітники з чотирьох. Залишилися, переконали мене, "непоправні оптимісти" і люди, для котрих завод, цех, бригада - доля...
Довго йшли тих три з половиною тисячі оптимістів темним тунелем до сьогорічного вересня. Над головами гриміло і блискало, але світло не з'являлося. "Мова зараз уже не про світло в кінці тунелю, а про справжній вихід із нього", - каже генеральний директор, голова правління АТ Володимир Буряченко.
"Славутич" прагне наздогнати Америку
У першого українського зернозбирального комбайна пологи були важкими, але первісток, слава Богу, виявився не із слабенького десятка. Конструктори, технологи, робітники, місяцями не одержуючи зарплатню, вкладали у своє дітище не роздратування економічним становищем держави, а розум і талант. Не в майбутньому, а вже в нинішньому тисячолітті "Славутич" складатиме належну конкуренцію "Джон-Дірам", "Нью Холландам", "Домінаторам", які встигли і високий клас показати, і не одного селянина роздягти...
Щодо проблем із випуском у Херсоні американського "Джона-Діра" "День" уже розповідав у №171 У цю осінню вересневу днину семірка відважних "Славутичів" продовжує проходити випробування. Дві машини - серпневого випуску.
- Зверніть увагу, - наголошує генеральний директор. - Цих два комбайни мають іншу марку - КЗС-9-1. Що означає та одиничка? А те, що "Славутич" пройшов другий етап своєї модернізації. За графіком, у листопаді ми мали виготовити для комбайна принципово нову кабіну. Проте вирішили не зволікати. Напружилися - і кабіна є!
Не такий собі дах над головою, а комфортне робоче місце комбайнера і його помічника. У найлютішу спеку кондиціонер забезпечить відповідний мікроклімат. Тут же, під руками, - два бортових комп'ютери найменшу поламку негайно виявлять, підкажуть режим жнивування. Не данина моді, як мовиться, а виробнича необхідність і головний біль для настирних конкурентів.
Власне, з перших днів свого існування підприємство випускало найкращу в Російській імперії сільськогосподарську техніку. Недарма тодішня газета "Петербургские ведомости" назвала капіталіста Гуревича "дуже діловим і дбайливим інженером": розпочав виробництво не з традиційного тоді напівдерев'яного плуга, а з металевого, прозваного "новоросійським". Словом, прогрес - фамільна риса колишнього заводу Гуревича, згодом - ім. Г. Петровського, а нині просто - АТ "Херсонські комбайни".
Партнерів, як і дружин, вибирають
Десятки підприємств України плекають херсонський "Славутич" - від ВАТ "Серп і молот" (Харків) до НВФ "Гідропульс" (Кіровоград). І самі робітники, і керівництво "Херсонських комбайнів" не всім задоволено. Сказано ж: село має одержувати надійну, а не лише високопродуктивну техніку. "Щодо якості вузлів, - каже голова АТ В. Буряченко, - будемо думати...".
Не виключено, що від деяких партнерів комбайнобудівники незабаром відмовляться, бо з'явилися пропозиції від досить солідних фірм, того ж Київського гелікоптерного заводу:"Ви сумніваєтесь у надійності нашої гідравліки?".
Галузеве міністерство розглядає нині АТ "Херсонські комбайни" як базове підприємство по виготовленню кабін для машин усіх профільних заводів України. Херсонці і раніше цим займалися, відправляючи кабіни за тисячі кілометрів - аж у Красноярськ. Сьогодні замовником буде інше російське місто - Волгоград. В АТ "Херсонські комбайни" є домовленість з тамтешнім тракторним заводом на обопільне складання повнокомплектних дощувальних машин. Розрахунки за бартером: херсонці розплачуватимуться за товар дощувалками, волгоградці - тракторами. А сільгоспвиробник купуватиме "Фабрики дощу"!
...Генеральний поспішає. До американця.
Заокеанський гість на Херсонщині другий тиждень. Він - конструктор жаток знаменитої фірми "Джон Дір". Кілька днів прискіпливо провів у Білозерському і каховському районах. Придивлявся до соняшникової жниварки, навішаної на той-таки "Джон Дір" і прийшов до Буряченка на серйозну розмову: остаточно втрясти питання поставки саме херсонської техніки за рубіж. У Бразилію, Іспанію, американський штат Техас... Іншими словами, нема більше вулиці з одностороннім рухом - виключно в Україну, охрещену деякими "доброзичливцями" третьосвітною...
Не залишилася поза увагою іноземців ще одна "номенклатура" - приставки для зернозбиральних комбайнів. Тут уже мова не лише про компанію "Джон Дір", яка, здається, не сумнівається більше у виборі партнера. "Кукурудзяну жатку виготовляємо для "Нью Холланд", - не приховує задоволення В. Буряченко. - Це вже замовлення української аграрної науки. Солідний, скажу вам, шмат хліба: нині в Україні працює десь 2,5 тисячі іномарок..."
Музику тепер слід замовляти
Ще кілька років тому херсонські комбайни ніде було складувати. Новенькі степові кораблі "борознили" пустирі під заводськими мурами, на стадіоні, біля міського кладовища. Заскочений на перебудові, селянин, буваючи в Херсоні, лише язиком прицмокував: нема грошей.., а про настрій машинобудівників і говорити зайве!
Техніку, зрештою, розкупили. Проте історія навряд чи більше повториться. Втім, краще послухати В. Буряченка:
- Сьогодні працюємо лише за договорами! Ми просто не можемо робити комбайни на склад. Хоча є виняток: дослідні зразки. Тут, хочеш не хочеш, а складай! А наприкінці вересня чи на початку жовтня почнеться створення потужностей для виготовлення промислової партії "Славутичів". Від дня закладки комбайн уже матиме свого покупця. Потужності розраховані на 300 машин. Проте все залежить від інноваційного фонду. А ще - від Верховної Ради.
- Що ви маєте на увазі?
- Закон України про розвиток комбайнобудування, який вона має ось-ось прийняти. Це був би найкращий подарунок українських парламентаріїв до ювілею нашого...
- ...заводу.
- Не заводу. Тепер "Херсонські комбайни" "розпадаються" на кілька самостійних підприємств. Уже є ливарний, завод тролейбусних мостів... А буде дев'ять! Таким чином ми відходимо від накладних витрат, щоб суттєво зменшити ціни на техніку. Недалекий час, коли і випуск комбайнів "Славутич" здійснюватиме окреме підприємство...
...Кілька робітників піднімають над входом транспарант: "Зі святом, рідний завод!". Спадають на думку слова, що були сказані генеральним директором АТ "Херсонські комбайни" В. Буряченком: "Настрій у колективу поліпшився. а наступний рік стане великим ривком за нашими прогнозами, у цехи повернуться ще 3 тисячі чоловік".
Над підприємством побільшало сонця.
