Байки дідуся Леоніда
Чимало років тому, далекого 1863, рознеслися Україною байки Леоніда. Леоніда Івановича Глібова. Слава його жива й донині, живі й літературні спадкоємці. Вже в наші дні, повним ходом тиражуються байки ще одного Леоніда. Леоніда Даниловича Кучми. Щоправда, на відміну від Глібова, котрий викривав чужі справжні вади, Кучма вихваляє свої уявні успіхи.
Але крім байок, не чужа літературі й критика, котра піддає байки розгляду. Отже, почнемо...
«ТІЛЬКИ ВІЙНИ ЩЕ БРАКУВАЛО»
Ударний рекламний ролик Леоніда Даниловича повідомляє: в Україні немає війни. Це правда. Немає війни в Україні, не воюють наші хлопці ні в Таджикистані, ні в Дагестані, ні Чечні.
Та тільки і причина цього, і точка відліку — 1991 рік, здобуття Україною незалежності, за яку член ЦК КПУ Кучма, як відомо, не боровся, але змушений був проголосувати за неї разом із іншими депутатами-комуністами після придушення путчу. От і подякував би Руху, УРП, «Меморіалу». А що чужі заслуги привласнювати недобре, то цьому ще в школі вчать, разом із байками Глібова.
Це по-перше. А по-друге, краще б всує не поминати священну для народу тему. Тим більше, що «Валовий внутрішній продукт (ВВП) становив 1998 року 25,8% до рівня 1990 року, тобто падіння становило 74,2%. Для порівняння... в СРСР за роки Великої Вітчизняної війни 1941 — 1945 рр. спад становив тільки 32%. 1946 року спад виробництва в зруйнованій війною Німеччині становив 44% до довоєнного рівня... З 74,2% спаду на президентський термін Кучми (1994—1998) припадає 51,3%! Україна переживає найгострішу економічну кризу, небачену в жодній країні світу в мирний час.»
Така довга цитата з книги Д.Чобота «Свистун» наведена, щоб до даної теми більше не повертатися. Ні нам, ні Леоніду Даниловичу. Дасть Бог, совість у нього прокинеться і він зніме ролик із прокату, а свою кандидатуру з балотування.
«А НА КЛАДБИЩЕ ВСЕ СПОКОЙНЕНЬКО» (М.Ножкiн)
Наступна байка про стабільність. Про економічну стабільність сказано вище. Звернемося до кадрової. За п'ять років змінилися чотири кабінети міністрів — Масола, Марчука, Лазаренка, Пустовойтенка. Останній кабінет незмінний лише формально, залишається прем'єр. Зате на чотирьох віце-прем'єрів припадає чотири відставки, міністри взагалі міняються як рукавички. Вже в нинішньому жовтні звільнений ще один — Данькевич. Змінюваність глав обласних і районних держадміністрацій анітрохи не менше. І це стабільність?
Втім, хто його знає, звернемося до словника: «Стабільний (лат. stabilis) — стійкий, постійний, що не змінюється». Тепер зовсім інша справа:
* Постійний економічний спад, включаючи падіння курсу гривні;
* Постійне зниження рівня життя, виключаючи оточення
Президента;
* Постійні кадрові перетряски, інші проекти та прожекти.
І все це за незмінного Президента. Знімаю капелюх, дійсно стабільність.
«ЗАХІД НАМ ДОПОМОЖЕ» (О.Бендер)
Команда Кучми любить поговорити про його міжнародні успіхи. А про що кажуть факти?
Типовий випадок: протести та пропозиції України у зв'язку з бомбардуванням Сербії безшумно зависли в повітрі. На жаль, але наше слово невагоме.
Може враховуються законні економічні інтереси нашої країни? Не схоже. Навіть багатомільярдні збитки від Чорнобиля, одностороннього ядерного роззброєння, згортання судноплавства Дунаєм, і ті залишені без уваги. Замість корисних інвестицій країна оплутана боргами, як шовками, її ще не оголошено банкрутом, але вона вже заручник.
Міжнародна оцінка діяльності президентського оточення та «президентської вертикалі» закріпилася в репутації України, як країни з наскрізь корумпованим режимом. Логічний наслідок — постійна загроза виключення з Ради Європи. Суть не в тому, чи дотримується Україна всіх правил європейської спільноти. У багатьох країнах є проблеми. Але саме Україну європейці призначили «хлопчиком для биття». Боляче і соромно. Але тільки не Президенту, котрий привів країну до національного приниження.
Але є, однак, виняток: ставлення світової спільноти до наших кадрових дипломатів. Г.Удовенко зовсім недавно головував у ООН. У жовтні кандидат у президенти України Г.Удовенко тиждень попрацював у Нью- Йорку, у штаб-квартирі ООН — Україну вибрано непостійним членом Ради Безпеки. Два різні кандидати — два різні результати. Ніщо так не підтверджує правил, як виняток.
«ЯКЩО МИ ЗНОВУ ОБЕРЕМО ЇХ, ТО ВОНИ ЗНОВУ ОББЕРУТЬ НАС»
Є рід літературних байок. Їх друкують у книгах, включають у хрестоматії. Інші байки, посмiюючись, нашіптують на вушко. Сер ед скоромних байок, запущених через шептунів: «Ці вже накралися, якщо прийдуть інші — більше крастимуть».
Чи крастимуть інші — ще питання. Але те, що ці будуть продовжувати — вже відповідь. А чого б це, скажіть на милість, припиняти, якщо за це заохочують, переобирають? І крастимуть, і братимуть, хіба що ставки зростуть. Не даремно ж сказано і віками перевірено: апетит приходить під час їжі. «КІНСЬКА ІСТОРІЯ»
Улюблена приказка Банкової: «Коней на переправі не міняють». Суцільний театр перевтілень за В.Висоцьким: «Хочеш, можеш стати Будьонним, хочеш — конем його». Жанру байки відповідає цілком, ось тільки байкар — не персонаж, час визначитися: кінь — то кінь, людина — то людина.
Держава не конюшня, порядки у людей не кінські. 1917 року, коли німці підступали до Парижа, Францію очолив і надихнув новий лідер — Ж.Клемансо, на прізвисько «Тигр». Через рік Франція торжествувала перемогу, найблискучішу з часів Наполеона!
У наступну світову, в найтяжчі для Британії часи, 1940-го, У.Черчілль змінив біля державного штурвала безбарвного Н.Чемберлена. Результат відомий.
Це війни. Світові. Що ж казати про мирний час, коли втрати порівнянні з військовими?! Заміна невдахи тут не можливість, а необхідність, умова виживання.
До місця, і не до місця, поминаючи незамінних коней, фольклористи з Банкової уникають іншого схожого прислів'я: «Від добра добра не шукають». Знають, мова не про добро, знають, чиє сало кицька з'їла.
«ШЕЛ ПОД КРАСНЫМ ЗНАМЕНЕМ КОМАНДИР ПОЛКА» (Пiсня про Щорса)
Могла бути і про Кучму. Щоправда, він перемістився під інше знамено, і ЦК КПУ по вулиці Орджонікідзе тепер називається Адміністрацією Президента по вулиці Банковій. Але будинок усе той же, і завдання все те ж: утриматися біля влади за будь-яку ціну. Так й обкоми з райкомами все ті ж, хоч і перейменовані в обласні та районні держадміністрації.
Відновлюючи любі йому компорядки, Леонід Данилович допомагає й червоним ортодоксам. На переможних для нього виборах-94 їх не було зовсім, єдиним лівим був О.Мороз, котрий набрав близько 10%.
Близько того взяв, очолюваний ним список і на парламентських виборах-98. Але на цих виборах з'явилися вже і червоні радикали, тільки КПУ з ПСПУ разом узяли 30%. Це — чистий прибуток комуністів за перші 3,5 роки правління Кучми. Далі більше: рівень життя продовжує знижуватися, комуністична загроза — зростати. Спасибі, дорогий Леоніде Даниловичу.
Просуваючи Україну до комунізму, президентська рать просуває до другого туру виборів і окремих комуністів. І комуністок.
«КУЧМА ПІД ПСЕВДОНІМОМ «ВІТРЕНКО»
З усіх сил і екранів «політологи та соціологи в цивільному» долдонять про неминучість фіналу: Вітренко — Кучма. І не покладаючи рук, не розбираючи дороги його готують. Ролі розписані як у міліцейському фільмі: «злий слідчий» — «добрий слідчий». За контрастом із проповідницею «військового комунізму» Леонід Данилович і справді «душка».
«ДАРОМ ПРЕПОДАВАТЕЛИ ВРЕМЯ СО МНОЮ ТРАТИЛИ» (А.Пугачова)
Це тонка байка. Провали, або як витончено висловився академік В.Геєць «негативні надбання», чинного Президента визнаються. Але мораль цієї байки приголомшує нелогічністю: перші п'ять років президенства він вчився, а вже тепер покаже!
Просидіти п'ять років на посаді й навчитися на ній працювати — речі різні: п'ятий рік що, краще від першого? Прекрасна традиція є в медиків: вчаться вони на жабах.
Кому п'ять із гаком років мало, тому і п'ятисот не вистачить. Про сто днів Наполеона пам'ятають двісті років, про сто днів Президента Рузвельта написано сотні фундаментальних досліджень, а ось про те, щоб після п'яти років провального правління десь настав розквіт — історія мовчить.
Песимісти старої закваски нерідко вигукували: «Гірше бути вже не може!». Ми ж, оптимісти, навчені останнім п'ятиріччям, твердо знаємо: може, може, може… І обов'язково буде, якщо нинішній Президент збереже свою посаду. У цьому випадку, «упевненість» у завтрашньому дні стовідсоткова. Але можуть бути інші випадки. Інші випадки відкривають інші перспективи: порівнюйте, думайте, обирайте…
