Близько до «провалу»

З самого початку конфлікту на Донбасі, на теренах ще тоді не окупованих територій, з’явилися спостерігачі ОБСЄ, які моніторили ситуацію на сході. Але вже тоді було помітно, що представники цієї організації ставляться до своїх обов’язків досить вибірково. Наприклад, коли російські штурмовики в середовищі зібраного натовпу здійснювали напади на адміністративні будівлі та били українських патріотів у центрі Луганська, автомобілі ОБСЄ можна було помітити у тихих подвір’ях, а самі ОБСЄшники у спілкуванні проявляли дивну апатію до подій, що розгорталися. Ці та інші приклади дали привід до підозр ОБСЄ. На таку думку наштовхувала ще й історія грузинського конфлікту, коли голова ОБСЄ у висновках щодо причин війни, що тривала п’ять днів і внаслідок якої була окупована частина території Грузії, звинуватила Тбілісі.

Варто зазначити, що згодом ситуація з якістю роботи ОБСЄ на Донбасі після складання повноважень Гайді Тальявіні почала покращуватися. І незважаючи на скандали з тим, що у окупованому, ізольованому і напівголодному місті спостерігачі від такої поважної місії харчуються в найкоштовніших ресторанах та броварнях Луганська, була помітна тенденція того, що вони почали виконувати свої обов’язки більш ретельно. Часто представникам ОБСЄ доводилося перебувати в небезпечних зонах, а місцеві бандити далеко не завжди ставилися до них дружньо. З другого боку, у багатьох військових і волонтерів залишалися підозри, що саме деякі ОБСЄшники «зливали» позиції українських збройних сил бандитам.

Днями під час виборів на Донбасі журналістами одного з українських телеканалів в обласному центрі Луганщини, місті Сєверодонецьку, був викритий спостерігач моніторингової місії ОБСЄ, який зізнався, що він співробітник Головного розвідувального управління Генштабу Збройних сил Росії. «Спостерігач» так і заявив: «Я, Максим Удовиченко, справді спостерігач ОБСЄ. Так, я служив у російський збройних силах. Так, я спецназівець в головному розвідувальному управлінні. Ти потрапила не на ту рибу. Я офіцер ГРУ. Вони мене зараз викликали, вони ж знають, хто я». І додав: «Вся армада (російська. — Авт.) — пішла. Ми пішли всі у Сирію. Хлопці, ви тепер самі з ними (бойовиками «ДНР» та «ЛНР». — Авт.) рулите».

ГРУшник у нетверезому стані повідомив, що потрапити у міжнародну місію йому було не складно. Для цього достатньо було офіційно зареєструватися через МЗС і пройти формальну співбесіду. Жодна з відповідальних служб — ні міністерство зовнішніх справ, ні СБУ — не ідентифікували в кандидаті на спостерігача ОБСЄ російського агента. Виходить, що російського «Штірліца» наблизила до «провалу» лише горілка.

Журналісти телеканалу повідомили, що зафіксували, як цей «спостерігач» проводив пропаганду серед населення Сєверодонецька, закликаючи почекати російську армію, яка повоює в Сирії і повернеться. Офіційні представники місії ОБСЄ згодом повідомили, що згаданого Максима Удовиченка звільнили майже одразу після інциденту за перебування у нетверезому стані. Але залишилося питання — як міг до ОБСЄ потрапити російський ГРУшник? Більш того — які висновки зробить і саме ОБСЄ, і українське МЗС, і Служба безпеки? І зрештою, що ще можуть розповісти інші представники місії ОБСЄ в луганських броварнях?

«ЄДИНА НОВИНА — ЦЕЙ АГЕНТ РОЗВ’ЯЗАВ ЯЗИКА ПІД ДІЄЮ ПАРІВ АЛКОГОЛЮ»

Володимир ОГРИЗКО, екс-міністр закордонних справ:

— Насправді в цьому нічого нового немає. Коли говорять про тридцять російських представників цієї моніторингової місії, то я вам даю голову на відріз, що двадцять п’ять із них є агентами ГРУ або інших спецслужб Росії, які виконують розвідницьку діяльність. Це російська практика. Єдина новина — це те, що цей агент розв’язав язика під дією парів алкоголю. Це буде йому дорого коштувати, адже за звичаями тих служб, такі речі не пробачаються.

Відносно реакції ОБСЄ на цей випадок. Була інформація, що цього суб’єкта хотіли заховати в готельному номері, щоб він не продовжив свої діалоги. ОБСЄ не захотіло виносити сміття зі своєї хати. Але дуже добре, що місія відреагувала миттєво на цей факт. Безумовно цей випадок має стати темою дуже серйозної розмови з керівництвом цієї місії в Україні з боку нашого МЗС, адже подібна практика, безумовно, не є прийнятною («Ця тема потребує доопрацювання», — відповіли «Дню» в МЗС. — Авт.).

Я пропрацював у ОБСЄ, будучи постійним представником України в цій організації, п’ять років. Мені добре відомо як функціонує ця структура зсередини. У нас завищені очікування від того, що може зробити місія ОБСЄ. Вона за визначенням не може втручатися в будь-які процеси. У неї абсолютно інший мандат, який полягає в тому, щоб, якщо говорити спрощено, сидіти і дивитися. Я знаю, що міжнародним спостерігачам добре відомо, хто є агресором, хто захопив частину української території і хто коїть там безчинства. Але місія не може переступити через ті формальні бар’єри, які визначено її мандатом. Тому очікувати від них, що вони будуть говорити більше того, що можуть, — це наївно. Максимум, що ми можемо від них очікувати, — чесної й неупередженої інформації про те, що відбувається, про те, куди їх не допускають. Це можна використовувати як аргумент того, що російські війська порушують мандат, який ця місія має.

Оскільки місію приймає Україна, ми можемо ставити відповідні питання перед ОБСЄ. І згаданий скандальний випадок є гарною підставою для того, щоб спитати керівництво місії щодо контролю якості кадрового складу її представників на нашій території.

«ТЕ, ЩО ВІДБУЛОСЯ, — ЦЕ ДІЇ ЛИШЕ ОДНІЄЇ ЛЮДИНИ»

Майкл БОЦЮРКIВ, речник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні:

— Дуже прикро, що це трапилося. Ми вжили негайних заходів, щоб виключити цю людину з місії. Ми не будемо коментувати його слова — це його власна думка.

У складі моніторингової місії працює 591 людина. Серед них — 32 російських спостерігачів. Українців серед спостерігачів немає, але у нас є великий штат українських працівників — 271. Це — експерти з прав людини, політики, радники, медіа-експерти, перекладачі, водії та адміністративний персонал.

Те, що відбулося, — це дії лише однієї людини, і це дуже рідкісний випадок. Я не думаю, що він нашкодить нашій репутації. Звісно, це викликало деякий негативний розголос, але за нами дуже великий список досягнень...

Ми нагадуємо нашим спостерігачам про те, як треба поводитися.

Кандидатів до Моніторингової місії пропонують уряди країн-учасниць ОБСЄ. Згодом цей список переглядають у Відні (у штаб-квартирі Організації. — Ред.), а потім у Києві. Деякі кандидати проходять інтерв’ю, в залежності від їхнього рівня. Потім вони жорстко тренуються щодо того, як себе поводити. На «полі» спостерігачів працюють по декілька осіб, і дуже рідко буває, коли ми не знаємо про те, що хтось із них неналежно поводиться.

Наші спостерігачі знають, що їхня поведінка є дуже важливою для роботи Місії. Ми доволі часто це підкреслюємо. Утім я не можу коментувати, чи будуть проводити повторну перевірку учасників місії ОБСЄ на Донбасі. Але ми продовжуємо ставитися до цього питання дуже обережно. Це будуть розглядати на рівні Відня.