Чому «страждає» Шокiн?

Днями стався черговий скандал за участю Генерального прокурора Віктора Шокіна. Очільник ГПУ написав листа міністру закордонних справ Павлу Клімкіну про перевірку щодо порушення закону та «підриву авторитету» Генпрокуратури. Лист став реакцією на заклики МЗС звільнити чотирьох одіозних прокурорів конкурсної комісії, яка обирає членів Спеціальної антикорупційної прокуратури. Міністерство у своїх зверненнях до ГПУ керувалися вимогами представників ЄС та США, які зробили це однією з вимог візової лібералізації з Євросоюзом.

За півтора року після Революції Гідності, змінилося вже три очільники ГПУ. Надії покладалися на Віталія Ярему, проте вони швидко розвіялися. Останні місяці «хмари згустилися» над чинним Генпрокурором Віктором Шокіним. Відсутність розслідування злочинів проти активістів Євромайдану, резонансні звільнення «діамантових прокурорів», втеча Сергія Клюєва та арешт Ігоря Мосійчука, скасування санкцій з Андрія Портнова та подання Віктора Януковича до Європейського суду з прав людини... Чого вартує одна справа «Гонгадзе—Подольського», в якій досі не поставлена остаточна юридична крапка. Замість того, щоб шукати та назвати замовників, головного свідка злочину Миколу Мельниченка зараз хочуть зробити головним звинуваченим. Не так давно прокуратура провела обшуки у нього вдома.

ЛИПЕНЬ 2002 РОКУ. ЛЕОНІД КУЧМА ПРЕДСТАВЛЯЄ НОВОГО ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА — СВЯТОСЛАВА ПІСКУНА. ПОПЕРЕДНЬОГО ГЕНПРОКУРОРА МИХАЙЛА ПОТЕБЕНЬКА — ЗВІЛЬНЕНО. ПРАВИЛА, ЗАКЛАДЕНІ КУЧМОЮ В ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНАХ, ЗОКРЕМА В ПРОКУРАТУРІ ТАК ГЛИБОКО ПУСТИЛИ КОРЕНІ, ЩО ВИКОРЧУВАТИ ЇХ НЕ МОЖУТЬ НАВІТЬ ДВІ РЕВОЛЮЦІЇ / ФОТО АНАТОЛІЯ МЕДЗИКА

Критики на адресу ГПУ багато. І не тільки в Україні. Нещодавно помічник Держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Генпрокуратура повинна стати «інститутом, який служить громадянам України, а не шкодить їм». «Це означає, що вона повинна розслідувати й успішно переслідувати випадки корупції та справи щодо повернення активів, включаючи корумпованих співробітників самої Генпрокуратури», — зазначила Нуланд.

Всі ці факти примусили громадських активістів вимагати відставки Віктора Шокіна. Проте чи змінить це ситуацію у відомстві, яке, як бачимо, від нових призначень не змінює характеру своєї діяльності?

Генеральний прокурор потрапив у «пікантне» становище. Фактично, у даній ситуації він виявився крайнім, бо раніше питання виникали до Адміністрації Президента, яка впливала на роботу правоохоронних та судових органів. Про це свідчили заяви екс-судді Антона Чернушенка, екс-голови СБУ Валентина Наливайченка, під якого почали «копати» після конкретних заяв про нафтобазу у Василькові.

Минув час, в країні відбулися відомі трагічні події, які тривають досі, однак, система не змінилася. Попри безліч заяв про необхідність реформувати прокуратуру, цей інституту по суті залишається старим. Немає просування ні по давнім справам, ні по теперішнім. Закладені традиції ще за президентства Леоніда Кучми, схоже, нікуди не ділися.  

«Новітня історія України пишеться в Генпрокуратурі» — з таким заголовком виходила наша газета 2011 року за президентства Януковича. І стосувався він, головним чином, резонансної справи «Гонгадзе—Подольського». Бо реальними хронографами подій в країні, які часто приховували від громадськості, були саме працівники ГПУ. Але новітня історія пишеться і про Генпрокуратуру. І якщо на її роботу звертають увагу представники США та ЄС, то не слід консервувати проблему, бо це може призвести до ганьби не тільки для влади, а й для України загалом. Треба не боятися змінювати керівників Генпрокуратури, доки не знайдуться ті, які захочуть працювати за законом.

«НАША СИСТЕМА ГПУ ПРОТЯГОМ 20 РОКІВ «КРИШУВАЛА» РОЗКРАДАННЯ, «ДЕРИБАН» ТА КРИМІНАЛ»

Дарина КАЛЕНЮК, виконавчий директор Центру протидії корупції:

— У нас немає прокуратури, як це поняття розуміють у цивілізованому світі. Наша система ГПУ протягом 20 років «кришувала» розкрадання, «дерибан» та кримінал. За рік ми хочемо реформувати її якимись «ніжними» способами, але неможливо реформувати те, чого не існує. Тому, поки ми намагаємося реформувати цього «монстра», запускаються паралельні невеликі і незалежні інституції, які мають перезапустити систему. НАБУ та Спеціальна антикорупційна прокуратура і є ця жива кров. І навіть за неї зараз відбувається дуже серйозна війна.

Хоча у НАБУ вже є директор і детективи, воно не може почати кримінальні провадження, збір доказів, арешт майна, процесуальні дії, доки немає Антикорупційного прокурора. Всі ці дії залежатимуть від того, як поведе себе антикорупційний прокурор. Якщо він буде підконтрольним Шокіну або Порошенку, а Президент саме цього і хоче, то Антикорупційне бюро буде використано як інструмент для політичних розправ, тиску і боротьби із неугодними. У Президента буде підконтрольний генпрокурор, антикорупційний прокурор і директор НАБУ — такого в демократичній країні допустити не можна.

— Громадськість тисне на Шокіна, але він призначений Президентом, відповідно на нього здійснюється зовнішній вплив. Шокін фаткично потрапив в агоністичну стару систему, з якої дуже складно піти самому. Що тоді добивається громадськість, проводячи акції проти Шокіна?

— Звичайно, Шокін — «інструмент», а Президент може завжди сказати «у мене незалежний генпрокурор». Але початок перевірки проти Клімкіна — це точка неповернення для Віктора Шокіна. Тож ми взяли гамівну сорочку, принесли її під ГПУ і заявили, що генеральний прокурор є небезпечним на цій посаді. Також ми повісили цю сорочку на паркан Адміністрації Президента, передавши її нашому гаранту Конституції.

— Останнім часом резонанс викликало зняття санкцій з екс-заступника голови АП Андрія Портнова та подання позову проти України до ЄСПЛ Віктора Януковича. Як прокоментуєте?

— Це результат корупційної бездіяльності ГПУ. І Шокін, і його попередник Ярема чудово знали, що якщо не буде доведено злочинності походження майна Портнова й інших соратників Януковича, якщо не буде кримінальних проваджень стосовно корупції й розкрадання державного майна, то санкції будуть зняті. ЄС попереджав про це неодноразово, а посол Євросоюзу Ян Томбінський ходив до Яреми та звертався до Шокіна щодо того, що вони не можуть довго утримувати ці санкції, бо їх оскаржують. На жаль, реакції від ГПУ не було, а ЄС фактично підставив себе, намагаючись утримати санкції якомога довше. І рішення по Портнову може стати прецедентом, бо далі він попросить про відшкодування збитків з боку ЄС. Євросоюз в свою чергу скаже, що Україна надала неправильні відомості про справи щодо цих людей, тому вона має сплатити цей штраф. А після Портнова будуть всі інші представники режиму Януковича, справи яких досі не передано до суду. А з санкційного списку до суду передано лише 3—4 справи. Далі можуть бути брати Клюєви, Юрій Іванющенко і т.д.

Ми хочемо подолати безкарність, покарати корупціонерів та конфіскувати їх гроші, але бездіяльність ГПУ доводить Євросоюзу, що Україна — не надійний партнер. Бо всі справи не тільки по новій владі, а навіть по екс-режиму свідомо «зливають». Тому під загрозою грошова підтримка, візова лібералізація і взагалі виграш війни з Росією, бо Україну на геополітичному рівні підтримуватимуть, якщо вона буде серйозним та надійним партнером, який не підставляє.

«ШОКІН НЕ СТАВ НЕЗАЛЕЖНИМ ГЕНЕРАЛЬНИМ ПРОКУРОРОМ, ДЛЯ ЯКОГО Б ЄДИНИМ «ХАЗЯЇНОМ» СТАВ ЗАКОН»

Галина КЛИМОВИЧ, екс-старший слідчий із особливо важливих справ ГПУ (2003—2010), державний радник юстиції 3-го класу:

— Особисто я покладала на Шокіна великі надії, які не справдились. Він так і не оточив себе фахівцями, не очистив прокуратуру від нечисті, не провів реформу. У всьому — бутафорія, подвійні стандарти, загравання з політикумом, тримання «носа за вітром». Гидко й боляче спостерігати за цим. Віктор Миколайович так і не став незалежним генеральним прокурором, для якого б єдиним «хазяїном» став закон. Від цього й усі проблеми. Перемагає тільки той, кому нічого втрачати. А ще — треба бути дуже сильною особистістю на такій посаді.

Відставка Шокіна об’єктивно назріла. Це факт. Однак, чи зможе вона змінити ситуацію на краще — дуже сумнівно. Адже недарма кажуть, що «ніколи не буває так погано, щоб не було ще гірше». Скоріш за все, прокуратуру очолить черговий «ярема» чи «гелетей» — люди, далекі від права і моралі. І змін на краще не буде... У всякому разі — при цій владі, яка, власне, як і всі попередні, обирає виключно «своїх», дбаючи лише про власні інтереси. Зміни можливі тоді, коли критична маса протиріч між владою і нардом досягне спільної мети — саме цих змін. І тоді дуже багато буде залежати від конкретної особистості, яка очолить систему.

Прокуратура й сьогодні ще досить потужна структура, яка може працювати на інтереси держави. Для цього потрібна щира політична воля і активна підтримка суспільства. А в конкурси, особливо у нашій країні, я не вірю. Мала можливість пересвідчитись при виборі директора НАБУ.