Чи позбавлять Януковича звання президента?

19 жовтня Конституційний Суд почав слухання щодо позбавлення Віктора Януковича звання президента України. Після його втечі з країни, 22 лютого 2014 р., Верховна Рада прийняла постанову, в якій йшлося про те, що «Янукович у неконституційний спосіб самоусунувся від здійснення конституційних повноважень та є таким, що не виконує свої обов’язки», а також про призначення позачергових президентських виборів на 25 травня 2014 р. Критики одразу зауважили, що це рішення несе антиконституційний характер. Згідно закону, дострокове припинення повноважень президента відбувається у разі його: 1) відставки; 2) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 3) усунення з поста в порядку імпічменту; 4) смерті. Однак українське законодавство жодним чином не передбачає процедуру відставки президента у випадку його самовільного самоусунення від виконання обов’язків президента та зникнення шляхом втечі з країни.

Виходячи з ситуації, 4 лютого 2015 р. народні депутати прийняли окремий законопроект, яким позбавили Януковича звання президента. Ініціатори закону вказали, що «у зв’язку з тим, що чинне законодавство містить прогалини в частині правових наслідків самоусунення громадянина України від виконання повноважень президента України, а також вчинення ним дій, які загрожують керованості держави, територіальній цілісності і суверенітету України, масовому порушенню прав і свобод громадян, є гостра необхідність прийняття даного законопроекту, який би позбавив Януковича звання президента України».

Далі Президент Петро Порошенко звернувся до Конституційного Суду з поданням про невідповідність Основному закону прийнятого парламентом законопроекту. Свої дії глава держави аргументував тим, що оскільки процедура імпічменту до президента Януковича не застосовувалася, тому юридичних підстав позбавляти його звання президента поки немає. «Я вважаю, що у Президента немає морального права звертатися до Конституційного Суду в цій ситуації, тим більше, коли в державі купа інших дійсно неконституційних законів, які порушують права громадян. Таке звернення міг зробити «Опозиційний блок», — прокоментував «Дню» суддя Конституційного Суду (2006—2015 рр.) Віктор Шишкін. Отже, відповідальність в цьому питання поки перекладено на КС. Яким може бути рішення суду?

«Українська Конституція має загальні і спеціальні положення, в тому числі щодо вищих посадових осіб і центральних органів влади, — коментує «Дню» старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Микола Сірий. — В першу чергу, Конституція організована для звичайного способу життя суспільства, коли влада змінюється в результатів виборів, або в крайньому випадку через імпічмент президента. Коли ж йдеться про надзвичайні обставини, то потрібно виходити з системного тлумачення Конституції, перш за все його загальних положень. Те, що сталося в Україні в кінці 2013 — початку 2014 рр., це екстраординарні обставини, які за деякими ознаками можуть характеризуватися як революційна ситуація. Органи влади діяли не у відповідності до Конституції, вони застосовували силу проти народу, який заявляв конституційно обґрунтовані вимоги. В цій ситуації колишній президент Янукович, з одного боку, не виконував в належній спосіб покладені на нього Конституцією обов’язки, а з іншого — віддавав злочинні накази. Більш того, Янукович сам себе позбавив статусу президента, коли фізично втік з країни і припинив виконувати свої обов’язки. Державний механізм потребував визначення, і це визначення було знайдено через рішення парламенту передати повноваження в. о. главі парламенту. Ці обставини повинен враховувати КС, тому що вони є підставою для позбавлення Януковича статусу президента».