Чи вдасться «євроремонт» аеропорту «Жуляни»?

— Василю Андрійовичу, чим зумовлене рішення столичної Міськадміністрації реконструювати аеропорт «Жуляни»?

— Аеропорт є комунальною власністю міста. 22 жовтня 2001 року мер Києва Олександр Омельченко підписав розпорядження про реконструкцію «Київ-Жуляни». Якщо у нас власник — міська влада — наводить порядок у місті, робить його красивим, європейським і сучасним, то, очевидно, не можна було обійти увагою й аеропорт. Тим більше, що «Жуляни», як і «Бориспіль», має міжнародний статус. Послугами нашого аеропорту користуються громадяни і підприємства практично з усіх областей України. Крім того, до нас прилітають і європейські бізнесмени (з Німеччини, Польщі, країн Прибалтики тощо) Для їх якісного обслуговування потрібно створити відповідні умови.

— Іншими словами, планується, щоб аеропорт набув вигляду, відповідного європейським вимогам?

— Не зовсім. На сьогоднішній день аеропорт знаходиться у робочому стані. Ми забезпечуємо всі авіаційні вимоги ІКАО та «Укравіатранспорту». Але умови обслуговування пасажирів повинні бути кращими. Не секрет, що аеровокзал був побудований у 50-х роках. Ми не можемо розгорнути сучасну технологічну лінію обслуговування пасажирів (нові системи реєстрації, контролю безпеки, контролю та обробки багажу і т. ін.) на тих площах, які нам надані в експлуатацію. Свого часу було розпочате будівництво нового пасажирського термінала. На жаль, через відсутність фінансування воно було припинене «містом» понад шiсть років тому.

— Реконструкція буде спрямована в основному на поліпшення якості обслуговування?

— Не тільки. Необхідно також створити умови для обслуговування ділової авіації. Але й це не означає, що треба творити щось величезне. Сьогодні у нас є злітно-посадочна смуга, є перон, діють системи посадки, технічного забезпечення польотів і т. д. Все — робоче, безпечне. Але людям, які платять гроші, цілком зрозуміло, хочеться отримувати кращу якість сервісу. Аеропорт «Жуляни» — найпридатніший центр для ділової авіації. Тим більше, що, на мій погляд, практика використання приватного повітряного транспорту закріпиться і в Україні. Сьогодні ж багато хто користується послугами чартерних рейсів. У нас вони, залежно від авіакомпанії, виконуються літаками «Folkon», Як-40, Л-410, модернізованих Ан- 24. Необхідно створити добру технічну базу для обслуговування цих суден і також належні умови для обслуговування пасажирів.

— Уже є конкретний проект реконструкції?

— Зараз над пропозиціями з реконструкції аеропорту ми працюємо з «Київпроектом». Відомо, що ця організація займається міською інфраструктурою загалом, зонуванням розвитку міста, забезпеченням будівництва та експлуатації магістралей. Крім того, у розпорядженні Міськадміністрації чітко сказано, що «Київпроекту» доручається розробити пропозицію для залучення спеціалізованих проектних організацій, котрі безпосередньо займаються аеропортами та аеродромами.

— Коли, на ваш погляд, будуть результати?

— Важко сказати. Вже проведена відповідна нарада з міськими структурами. Отримана згода. Зараз ми вивчаємо стан аеропорту, запрошуємо експертів «Київпроекту» з тим, щоб правильно оцінити, правильно ухвалити рішення, вибрати напрям свого руху. Іншими словами — проходять передпроектні опрацювання. Коли вони будуть розглянуті і буде вибрана генеральна лінія, почнеться проектна частина. Після проектної частини — її реалізація.

— Виходить, що конкретного проекту реконструкції ще немає, а термін заявок на тендер вже закінчився?

— Справа у тому, що зацікавленим фірмам було запропоновано брати участь у реконструкції аеропорту з метою виявити зацікавленість в інвестуванні у майбутній проект. Це також один з етапів вивчення ситуації: з’ясувати — хто може брати участь і на що він може претендувати. Передусім ми орієнтувалися на продовження незавершеного будівництва пасажирського термінала. Враховувалося його планування, а також планування привокзальної площі, яке можна було запропонувати зацікавленим структурам. Вони б інвестували кошти в реконструкцію, а потім отримали б свою власність. Проте, ви праві, якби був готовий проект реконструкції, то з ними можна було б говорити конкретніше.

— Кого ви б хотіли бачити iнвесторами?

— Бажано, щоб це були компанії, пов’язані з авіацією. Крім того, ми вивчаємо можливість залучення сучасних досвідчених консалтингових фірм для участі у реконструкції аеропорту і безпосередньо розробці планів модернізації. Ми хотіли б поруч з нами бачити і турфірми, і представництва авіакомпаній.

— Наскільки виправдовуються ваші сподівання?

— Якщо чесно — відсотків на 50.

— Хто контролюватиме проведення тендера?

— Буде створена спеціальна комісія при київській Міській адміністрації. До неї також будуть входити представники Аеропорту.

— Чи вкладатиме гроші в реконструкцію власник аеропорту — муніципальна влада?

— Складне запитання. Можливо, муніципальній владі доведеться піднатужитися і закласти це до міського бюджету.

— І останнє запитання. Чи не призведе реконструкція «Жулян» до підвищених техногенних ризиків у столиці?

— Навряд чи. Аеропорт у межах міста — нормальна європейська практика. Більше того, можна стверджувати, що шумові та інші показники будуть у нормі.

P.S. Тим часом, питання про техногенні ризики, пов’язані з розташуванням аеропорту у межах міста, залишається вельми суперечливим. Так, коли матеріал було вже написано, інформагенства повідомили про падіння літака на житлові квартали Нью-Йорка.