Де обіцяні несподіванки?

Анонсованих представниками президентської фракції «нових і неочікуваних речей» під час послання Петра Порошенка до Верховної Ради ми так і не почули. Як зазвичай можна оцінити хорошу роботу спічрайтерів, однак якихось кардинальних змін в підходах до політики глави держави судячи з промови навряд чи слід очікувати. Єдина відмінність — на цей раз звернення було коротшим і здебільше акумулювало в собі основні напрямки майбутньої передвиборчої кампанії Петра Порошенка. До слова, про намір балотуватися вдруге, як дехто очікував, він так і не озвучив. Для цього, скоріше, буде обраний інший слушний момент.

Наведемо деякі основні посили президента:

«— Прошу підтримати зміни до Основного закону про незворотність курсу на набуття членства України в ЄС та НАТО.

— Із  Конституції пропонується викреслити норму, яка дозволяє базування Чорноморського флоту в Україні.

— Україна видає десятимільйонний біометричний паспорт.

— Я ввів в дію рішення РНБО не продовжувати договір про так звану дружбу з Росією.

— Україна закрила представництво при статутних органах так званої Співдружності.

— До Києва прибули екзархи Вселенського Патріарха готувати рішення про надання автокефалії Українській Помісній Православній Церкві.

— Нацрада з питань телебачення та радіомовлення оприлюднила звіт про дотримання радіостанціями квот на українську мову.

— Сподіваюся, що до Дня захисника України, яке ми святкуємо 14 жовтня, ви затвердите нововведення до військових статутів, які запроваджують довгоочікуване вітання «Слава Україні!», «Героям слава!».

— Кожна з цих подій — це свідчення нашого розриву з колоніальним минулим. Кожна з них —  крок до нашої повної свободи від імперії».

Далі президент фактично розшифрував і доповнив перелічені напрямки, повторивши гасла з своїх бігбордів по всій країні: «Армія, мова і віра — це не гасло. Це — формула сучасної української ідентичності. Армія боронить нашу землю. Мова боронить наше серце. Церква боронить нашу душу».

«Вважайте, що прослухали всі 70 хвилин виступу Порошенка. Його звернення до самого себе, яке він 4 роки не виконує, — пише у себе в ФБ народний депутат Альона Шкрум. — Цікаво спостерігати за атмосферою в залі Ради. Депутати вже слухають мало. Переговорюються між собою. В урядовій ложі кожен думає про своє. Прем’єр не може приховати відверту нудьгу, а інколи — сміх. Дуже його розумію. Уважно слухають, чомусь, в переважній більшості, жінки. Більше з БПП. Їм не зручно сидіти в телефонах та засинати на місті, як чоловікам. Порошенко 20 разів повторює свої борди про армію, віру та мову. Читає з суфлерів: «Не вдалося, на жаль, закінчити війну... Не вдалося... — «продати Рошен», — підказують депутати з залу позаду мене. Посмішки у залі. «Не треба виводити капітал! Вкладайте в країну!» — в залі гучний сміх)».

Згадав Петро Порошенко і про майбутні вибори: «Я, як Президент, гарантую вільні, чесні й демократичні вибори глави держави, нового парламенту, органів місцевого самоврядування». Тим часом, з’явилися останні соціологічні дані, які свідчать, що рейтинг Петра Порошенка складає 9,9% з тих, хто буде голосувати і визначився з вибором, або 7,1% з усіх опитаних (третє місце). Лідирує, як і раніше, Юлія Тимошенко 18% (13%), на другому місці Анатолій Гриценко — 10,4% (7,5%).

За оцінками експертів, основна боротьба розгортатиметься все-таки між Тимошенко і Порошенком, однак не виключна поява і інших кандидатів, які можуть попсувати нерви «лідерам». Це і згаданий Гриценко, і Юрій Бойко, і навіть Олег Ляшко, не кажучи про шоуменів і співаків — Володимира Зеленського і Святослава Вакарчука, якщо підуть на вибори.  

Повертаючись до промови президента, можна відзначити і ще одну особливість, яка, як і раніше, є головною. «Скільки гарних слів, які розходяться з реальністю, які маскують бажання побороти опонентів і будь-що та будь-як залишитися при владі...» — написав в соцмережі народний депутат Тарас Батенко.

Як експерти оцінюють послання президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2018 році»?

«ДО ПЕВНОЇ МІРИ ТЕМА РЕФОРМ І ЕКОНОМІКИ ВІДІЙШЛА НА ДРУГИЙ ПЛАН»

Петро ОЛЕЩУК, політолог:

— Це швидше передвиборча заява, ніж послання президента. Фактично він озвучив основні посили, з якими йтиме на вибори. Ми бачимо, що наголос ставиться на патріотичній риториці, протистоянні з Росією, релігійному питанні. Думаю, всі ці речі будуть відображатися у виборчій програмі і подальших заявах президента. В деякій мірі тема реформ і економіки відійшла на другий план, натомість прозвучали символічні заяви, про виконання яких потім не потрібно звітувати. Наприклад, він назвав Росію — Московією, це таке політичне позиціонування, яке більше має символічне значення і показує, що президент протистоїть агресору. Не було заяви про те, що він буде балотуватися в президенти, напевно, тому що штаб поки боїться зробити фальстарт. Бо якщо він заявить про участь у виборах, то його подальші кроки вже виходитимуть саме з цього. А так він поки має можливість для маневру і не дає підстав говорити, що не виконує своїх обов’язків президента.

Крок до внесення змін в Конституцію в частині європейської та євроатлантичної інтеграції — це також політичне позиціонування. Але потрібно розуміти, що подібні зміни не є обов’язковою умовою для вступу в НАТО. Інтеграція в цю організацію передбачає перш за все погодження самого альянсу і наявність політичної волі з боку українського політичного керівництва. Зрозуміло має бути позитивне ставлення населення і відповідність стандартам. Однак внесення відповідних змін в Конституцію не буде гарантувати політичної волі або обов’язкового вступу, тому що влада в Україні постійно змінюється, а з нею і пріоритети. Відповідно будь-яке рішення може бути переглянуте. Ми ж пам’ятаємо як за Януковича скасовували конституційну реформу. Умовно кажучи, якщо завтра президентом стане Бойко, то їм нічого не завадить переглянути зміни до Конституції. Думаю, в НАТО це також прекрасно розуміють. Тому, за великим рахунком, крім декларацій президента, це рішення нічого в собі не несе.  

«Я ОЦІНЮЮ ЦЕ ПОСЛАННЯ ПОЗИТИВНО»

Віталій БАЛА, директор Агентства моделювання ситуацій:

— Виступ був достатньо нетривалим — десь до години часу, що є добрим для сприйняття. Позитивно і те, що президент говорив про свої недоліки, бо зазвичай озвучують тільки досягнення. По великому рахунку, чіткі заяви, які ми бачимо на бігбордах — «Армія, мова, віра», прозвучали і в промові, що свідчать про акценти у внутрішній політиці. В цілому я оцінюю це послання позитивно. Я мав побоювання, що промова стане початком якоїсь передвиборчої кампанії з боку президента, але цього не сталося. І це добре.  

«ЗАГАЛОМ РОЗЧАРОВАНИЙ... МІГ ЗРОБИТИ І БІЛЬШЕ. ЯКБИ БУВ ПРЕЗИДЕНТОМ, А НЕ БІЗНЕСМЕНОМ НА ПОСАДІ ПРЕЗИДЕНТА»

Сергій ГАРМАШ, головний редактор інтернет-видання «ОстроВ» (facebook.com):

— Послухав звернення Президента до парламенту. Де обіцяні несподіванки? Черговий передвиборчий виступ кандидата в президенти перед теле- і радіоаудиторією. З прозорими під...ами на адресу інших кандидатів у президенти. Нічого нового! Перерахування «своїх» досягнень і загальні слова про далекі стратегічні цілі. Все сказано переказано сотні разів. Навіть мовні звороти ті ж самі. Ні конкретики по Донбасу (крім того, що альтернативи Мінську, як і раніше, немає), ні перспектив звільнення Криму... Зате застереження що миротворці ООН повинні бути введені на всю територію України...

І є тривожні тенденції. Він говорить про демократію, але за кількістю згадок Томосу, складається враження, що ті, хто не ходить до церкви (будь-якої), скоро будуть оголошені агентами Москви. Як і ті, хто розмовляє російською мовою. Явна підміна понять патріотизму і націоналізму. Я за державність української мови, я за автокефалію Української церкви — це те, без чого не буде України. Але якщо держава ставить фактори, які відокремлюють нас від інших країн і народів, понад економічний добробут людей і загальнолюдські цінності, то така держава прийде до самоізоляції і саморуйнування. Тому що це працює під час війни, але не можна воювати вічно. Люди втомлюються від війни без перспективи перемоги. А ми говоримо про війну, але до перемоги навіть не прагнемо. Ні на Донбасі, ні в економічних битвах з Росією. Тому військові не розуміють сенсу свого стояння Там, а товарообіг з країною агресором зростає...

ЖОПАблок говорить нам про світ без перемоги, а Порошенко — про війну без перемоги. Не радісні перспективи. Тому і народ їде з країни. «Хіба ревуть волі, як ясла повні»? Так ті ж бабці в Луганську і Криму, не бігали б з російськими прапорами, якби пенсії в Україні були вище ніж в РФ. А ми, замість наповнення ясел, розписуємо їх патріотичними гаслами. Загалом, розчарований. Напевно, Порошенко не найгірший президент. Напевно він багато зробив. Але міг би і повинен був зробити набагато більше. Якби був президентом, а не бізнесменом на посаді президента.