Дніпропетровський губернатор має хороший родовід
На офіційному рівні про Мігдєєва в останні роки згадували рідко. Наприклад, на ювілеях, віддаючи належне його минулим заслугам на посаді міського голови Дніпропетровська. А одна з місцевих газет єхидно повідомила, що за чутками й сам Президент при зустрічі начебто пожалівся: таку людину й забули. Так це — чи ні, але пригадали про Мігдєєва-керівника недаремно. Леоніда Кучму й нинішнього голову облдержадміністрації зв’язують багато років спільної роботи на «Південмаші», а південмашівський «родовід» нині в ціні.
Біографія нового губернатора Дніпропетровщини типова для представника радянсько-партійної номенклатури. Народився він у Жданові, нинішньому Маріуполі. Там же закінчив металургійний інститут та за розподілом 1960 року потрапив на Південмаш. Багато років працював начальником ковальського цеху, а 1974 року очолив найбільший у країні заводський партком. На початку 80-х десь протягом року «секретарював» у Червоногвардійському райкомі партії. Потім протягом восьми років був головою Дніпропетровського міськвиконкому. Його заступником, а потім і наступником на посаді міського голови був нинішній прем’єр-міністр України Валерій Пустовойтенко, кар’єра якого власне й почалася за часів Мігдєєва.
У неспокійний перебудовний час колишній міський голова повернувся на «Південмаш», де пропрацював до 1993 року начальником одного з відділів. Проте колишня слава сильного керівника, нехай і колишніх часів, за ним збереглася. Саме ця обставина, очевидно, й зіграла головну роль при призначенні голови облдержадміністрації. Адже не є таємницею, що Київ сьогодні гостро потребує зміцнення виконавчої влади на Дніпропетровщині. Останні вибори показали — тон у регіоні задають органи місцевого самоврядування, партія «Громада» та її лідер Павло Лазаренко. Всі спроби протиставити йому в області сильного лідера поки що ні до чого не приводили.
У стосунках з обласною радою, яка контролюється «Громадою», він обрав лінію на «співпрацю». Незважаючи на те, що запропонована ним кандидатура на пост голови облради не була підтримана на сесії, Мігдєєв висловив готовність працювати з тим, кого оберуть. Тим більше, що новий голова ради Едуард Дубінін виявився його колишнім заступником у Дніпропетровському міськвиконкомі. Встановлення добросусідських відносин завершилося обіймами й братніми поцілунками з Дубініним і «почесним» головою облради Павлом Лазаренком. Тепер на сесіях вони утрьох засідають у президії. Проте з адміністрації нещодавно пішли останні сподвижники Павла Лазаренка, що займали ключові пости заступників та начальників управлінь. У семи регіонах області призначені голови адміністрацій.
Голова облдержадміністрації не афішує своїх політичних уподобань, заявляючи при нагоді, що він не політик, а просто господарник, покликаний навести порядок у економіці області. Проте його господарська діяльність висвітлюється вельми слабо, в той час як служба облради бадьоро рапортує про хід посівної кампанії, постачання енергоносіїв, соціальне забезпечення трудящих і пенсіонерів, удало створюючи враження про «батьківську» турботу про населення. Все це наводить багатьох на думку про те, що новий голова керується тими ж стереотипами, що й що колишній, котрий протримався на Дніпропетровщині трохи більше за півроку. Без солідної підтримки преси й політичних партій йому навряд чи вдасться змінити ситуацію в регіоні на свою користь. До того ж, до виборів Президента часу залишилося небагато.
