Договір: плюси й мінуси не рахувати, чорного й білого не брати

Українсько-румунський договір про відносини дружби та добросусідства, який щойно набув чинності, багато хто з українських коментаторів вважає більш вигідним для Бухареста, ніж для Києва.

Посол України в Румунії Олександр Чалий заявив кореспонденту «Дня», що питання так не стоїть, оскільки дві країни разом дійшли компромісу. Проте без цього договору, який зняв саму можливість будь-яких територіальних претензій, інтеграція Румунії до НАТО та ЄС значно б ускладнилася - при тому, що країна й зараз не розглядається як кандидат на вступ до них у першій хвилі прийому новачків.

Міністр закордонних справ Румунії Адріан Северин у процесі обміну ратифікаційними грамотами до договору, поздоровив Україну з повним підтвердженням усіх її кордонів. Це, за словами українського дипломата, який побажав зберегти анонімність, підкреслює ставлення Румунії до України як до значної сили, яка може стримати потенційну експансію «іншої, ще значнішої сили на Сході» - й саме тому нова румунська влада приклала багато зусиль для підписання договору. З іншого боку, Україна завдяки договору оформила «пояс добросусідства», який із часом дозволить і їй говорити про широку європейську інтеграцію. Крім того, Україна отримує можливість у співпраці з Румунією перетворити Дунай на головну європейську водну артерію. І саме тепер став можливим доступ українського бізнесу до другого в Центральній Європі за своєю ємністю ринку (після Польщі).

Плюси можуть стати ще більшими після вдалого завершення переговорів з оформлення лінії кордону та розподілу континентального шельфу та економічної зони. З кордонами, на думку посла Олександра Чалого, проблем не виникне, як і щодо належності острова Зміїний до України. Щодо розподілу шельфу, де передбачають значні запаси нафти, буде складніше. На думку дипломата, кожна сторона може тлумачити положення міжнародного права по-своєму .