«Доленосний день...»
Авдвіївка відсвяткувала п’яту річницю звільнення від російських терористичних військ
Місцевий мешканець Авдіївки, який був безпосереднім свідком тих подій, у коментарі «Дню» поділився враженнями:
«Низький уклін усім нашим воїнам, які брали участь у визволенні рідного міста! Ті емоції і хвилювання, які ми пережили в ті дні залишилися найсильнішими з усіх позитивних за всі роки війни. 28 липня 2014 року перед першим штурмом приблизно в 15.30 після артобстрілу були пошкоджені опори високовольтних ліній. І місто, і завод були повністю знеструмлені. Після 16 годин ми почули, як наближаються звуки стрілянини, а разом з ними рев дизельних двигунів. «Ведмедики»! То були наші «Ведмедики»!!! Ось тоді з’явилася впевненість у тому, що звільнення неминуче! Того вечора з боку полів працювала і наша артилерія. Вранці 29-го близько 9 години ми проходили біля укріплень блокпоста на «дев’ятину» (частина міста, яка безпосередньо виходить на позиції ворога) і не знали, хто ж там знаходиться. З віконця укріплених споруд стирчав залишений бойовиками кулемет, в окопах нікого не було. А за самою «дев’ятиною» стояли розгублені і перелякані окупанти в кількості близько 15—20 штук. Поряд на проїжджій частині стояли згорілі «газелька» і два легкових авто. Трохи далі, навпроти гаражів, перебувала червона іномарка з простреленим «ломовиком». А ще над виконкомом продовжував висіти ненависний синьо-червоно-чорний прапор. У другій половині дня була продовжена велика місія зі звільнення нас від нечисті. Окупанти ганяли по старій частині міста до глибокої ночі. Знову було чутно артилерію, гарчання і стрілянину «ВЕДМЕДИКІВ». А вранці 30-го настало щастя. На переїзді красувався Т-64 — старенький, але з прапором України. Навпроти блокпоста «дев’ятини» знаходився МАЗ, в якому перебував старший лейтенант, зі зброєю і професійним фотоапаратом: він був з Чернігова, в підпорядкуванні в нього двоє бійців. Він був перший з тих, кому ми подякували за наше звільнення. По дорозі до виконкому ми вітали всіх наших воїнів, висловлюючи щирі слова подяки. Біля міськвідділу міліції стояли наші воїни в армійських касках і бронежилетах, на рукавах з жовтими пов’язками. По місту їздив військовий КрАЗ з бійцями, джипи з хлопцями з «Правого сектору». А над виконкомом гордо майорів НАШ ПРАПОР! Ось такими запам’яталися ці дні нашого звільнення. Ще раз дякую. Ради були поділитися з вами нашими переживаннями та емоціями в цей доленосний для нас день!»
* * *
Нагадаємо, що російські терористичні війська тримали місто з квітня 2014-го року. Бої за промислову зону, яка була в безпосередній близькості до Авдіївки, досягли піку навесні 2016 року. Після того ЗСУ поступово відтіснили окупантів на південь до автотраси. У кінці січня 2017 року українські сили наблизилися безпосередньо до автотраси і Ясинуватської розв’язки, взявши її під вогневий контроль.
Авдіївка є частиною донецько-макіївської агломерації. Позиції навколо цього населенного пункту дозволяють контролювати північні околиці Донецька і Ясинуватої, а також південні околиці Горлівки та швидкісну трасу М04 «Донецьк — Горлівка». Таким чином у воєнному сенсі Авдіївка має особливе значення. Але, окрім того, тут працює один з найбільших коксохімічних заводів у Європі — Авдіївський коксохімічний завод.
