Два Віктори — дві мови?
У більш-менш спокійному дуеті Ющенко — Янукович, схоже, настають не найсприятливіші часи. У президентсько-прем’єрському «сімействі» вибухнули одразу два гучні скандали, які потрапили у поле зору не лише вітчизняної, а й світової преси. І якщо українські ЗМІ, вторячи соратникам глави держави, намагаються подати тему позбавлення Президента можливості контролювати Кабмін, без запалу, то зарубіжна преса обережно називає Віктора Ющенка не інакше як британською королевою. Другий скандал — мовний. Представляючи програму діяльності на подальші п’ять років, уряд Віктора Януковича заявив у документі про намір надати російській статус другої державної. Це — зрада підписаного Універсалу національної єдності, — стверджують «помаранчеві» політики. Мовне питання буде вирішене шляхом компромісу — запевняють у свою чергу «регіонали». Аналітики тим часом констатують: це питання є першим сигналом того, що союз між Президентом і прем’єром буде дуже і дуже нестійким. Про те, як члени уряду «обрізали» права Президента, ми вже писали. Тому зупинимося на другій, більш болісній для суспільства темі — на мовi.
У проекті Програми діяльності Кабінету Міністрів із 2006 до 2011 року фігурує пункт про визнання російської мови другою державною. Саме по собі питання не нове, оскільки Партія регіонів, очолювана прем’єр-міністром Віктором Януковичем, давно намагається «узаконити» російську мову. Однак в Універсалі національної єдності, підписаному і прем’єром у тому числі, є пункт, у якому чітко обумовлено, що єдиною державною мовою на території України є українська. Експерти не відкидають, що питання статусу російської мови призведе до першого серйозного зіткнення між Президентом і прем’єром та зруйнує коаліцію, створену за рахунок значних політичних поступок представників усіх партій. Водночас більшість політиків підписаний раніше Універсал називали не інакше як «джентльменською угодою, яка не має юридичної сили».
Відсутність нині в столиці прем’єра Віктора Януковича (офіційний сайт Кабміну повідомляє, що прем’єр перебуває в короткочасній відпустці в Криму. — Авт.) — великий мінус. Мабуть, у цьому випадку лише він міг розставити всі крапки над «і» та пояснити, що власне означає цей пункт у Програмі діяльності Кабміну. Швидше за все, після повернення з АРК глава уряду прокоментує це питання, і дозволю собі припустити, що Віктор Янукович навряд чи піде на конфлікт із Президентом, який, як відомо, відстоює права мови.
Найімовірніше, мовний скандал, що вибухнув в уряді, — ні що інше, як виправдання Партії регіонів перед своїми виборцями. ПР у ході передвиборної агітації обіцяла надати російській мові статус державної. Але незабаром після свого призначення на посаду прем’єра Віктор Янукович публічно заявив, що дотримуватиметься підписаного ним Універсалу й, отже, сприятиме всебічній підтримці української мови. Однак не можна відкидати, що заради своєї обіцянки електоратовi сходу Віктор Янукович спробує «узаконити» російську. Якщо вдасться — чудово, цим він заробить для ПР додаткові дивіденди на наступні вибори, а ні — «регіонали» зможуть сказати: «Ми пробували захистити російську, але нам не дали». Словом, і в першому, й у другому випадку Партія регіонів залишається у виграші.
А чи реально нині зробити російську мову другою державною? Для цього парламент повинен внести поправки до Конституції, в якій українська записана як єдина і безальтернативна державна. А для того, щоб внести «мовну» корективу до Основного закону, 300 народних депутатів повинні натиснути кнопку «за». Що ми маємо нині? До складу антикризової коаліції входять члени ПР, КПУ та СПУ. Регіоналів у парламенті — 186, соціалістів — 33 та 21 комуніст. Якщо всі представники правлячої більшості підтримають голосування, в результаті отримаємо 240 голосів. Їх бракує для здійснення мовної реформи в країні. Однак є один нюанс. У недалекому минулому один із лідерів регіоналів, а нині — віце- прем’єр Андрій Клюєв обіцяв, що в перших числах вересня склад парламентської коаліції суттєво поповниться за рахунок представників «Нашої України». Зокрема пан Клюєв зазначив: «До складу більшості ввійдуть 322 людини, і це ознака стабільності». 322 — цифра вельми цікава, і свідчить вона про те, що до коаліційної більшості ввійде вся фракція НУ (80 осіб) і кілька депутатів- перебіжчиків від БЮТ. Однак у те, що НУ одноголосно поповнить лави більшості, віриться насилу. Очевидно, що бізнес-складова НУ прилучиться до коаліції, а так звані патріоти підуть в опозицію. Чітку цифру, скільки нашоукраїнців належать до першої категорії, а скільки — до другої, назвати важко. Однак приблизну — цілком можливо. Для цього варто переглянути стенограму голосування по кандидатурі прем’єр-міністра Віктора Януковича. Отже, пропрезидентська «Наша Україна» того дня голосувала так: за — 30, утрималися — четверо, проти — шестеро, були відсутні — 29. Зважаючи на ці дані, можна констатувати, що всі 80 депутатів від «НУ» не ввійдуть до складу правлячої більшості. А сподіватися на те, що «мовне» питання «протягнуть» із допомогою БЮТ, навряд чи варто. Тому, за приблизними підрахунками, затвердити російську мову як другу державну не вдасться. А довіряти словам представників як «помаранчевого», так і «синього» таборів не випадає. Вони, як свідчить життєва практика, часто розходяться зі справою. От лише один із найактуальніших нині прикладів: кажучи про необхідність надання російській мові статусу державної, представники Партії регіонів постійно посилаються на те, що це один із пунктів партійної програми. Проте в документі під назвою «Програма партії», розміщеному на офіційному сайті ПР, про російську мову не сказано жодного слова. Єдине партійне завдання, що стосується мовної політики, звучить так: «Протидія нав’язуванню моноетнічної формули громадянського та державного розвитку, мовної та культурної уніфікації».
