Джумбер ДЗIЃУА: «Саакашвілі залишив високу планку — він є хорошим кризис-менеджером»
Трояндова революція у Грузії 2004 року, ставши доказом сили безсилих, започаткувала у цій країні процес реформаційних змін, гарантом яких став новий президент Грузії Міхеїл Саакашвілі. Подібне явище породило в українській пресі цілу серію публікацій, де обговорювали близькі історичні паралелі між Україною та Грузією, мовляв, навіть дві революції — помаранчева та трояндова — збіглись у часі. Після останніх виборів у Грузії про подібність двох країн заговорили знову. Про те, якою була Грузія до Саакашвілі, яким насправді був механізм приходу до влади опозиції на останніх виборах та майбутні можливості Грузії розповів учасникам Дискусійного клубу у Львові голова грузинської громади Львова Джумбер ДЗІҐУА.
ПРО ПОСТРАДЯНСЬКУ ГРУЗІЮ
Для того, щоб зрозуміти, які реформи були проведені в Грузії, потрібно знати, що було там до революції троянд. Практично, держава Грузія існувала просто на папері. Через своє геополітичне розташування вона завжди була привабливою для сусідів, а для Росії — особливо. За останні 20 років Грузія мала дві війни з Росією й одну громадянську. Внаслідок цих воєн країна має близько 500 тис. біженців. А сама Грузія була відкинута на 40 — 50 років назад.
Коли я 2007-го вперше за вісімнадцять років, приїхав у Грузію, то був здивований, що переважна більшість грузинів прибирають за собою, вони працюють і роблять таку роботу, яку раніше не робили. Також грузини платять податки і чемно поводяться. Звісно, були й деякі нововведення, розраховані на туристів (їдучи у таксі з міжнародного аеропорту «Тбілісі», можна бачити, що пунктирна лінія, що розділяє рух авто, мигає хвилею; є й інші приклади), але я розумів, що й це теж необхідно сьогодні, адже за останні 20 років постійних воєн, хаосу та нестабільності, коли масштаби корупції були катастрофічними, грузини дуже настраждалися і, звісна річ, скучили за нормальним життям. Свята хочеться в себе й саме сьогодні, зараз. Саме команда реформаторів дала цим людям надію, притому не завтра, а саме сьогодні.
Коли Грузія скористалася шансом і відновила свою незалежність, Росія не була готова відпустити її. Кремль вирішив провчити «неслухняну» Грузію — розв’язавши війну між абхазами і грузинами. Це була заздалегідь спланована найбільша авантюра тих часів, яка «майстерно» була реалізована російськими генералами. Внаслідок тієї війни близько 300 тисяч людей в один день були змушені покинути свої домівки.
Щоб краще уявити собі Грузію 1990-х, достатньо згадати декілька прикладів.
1. Ті, хто в часи Шеварднадзе літав до західногрузинського міста Сенакі, добре пам’ятають, як після декларування статків міліція відводила людину до іншої кімнати, роздягала й перевіряла для виявлення додаткових коштів. Всі гроші негайно відбирали, а людину викидали на вулицю. Не маючи знайомих чиновників — уникнути цієї процедури практично було неможливо.
2. На заході Грузії 1998 року був спланований військовий заколот. Група офіцерів вирішила захопити столицю, скинути Шеварднадзе і взяти країну в свої руки. В день «Х», коли бунтівники вирушили в напрямку Тбілісі й мали взяти місто Кутаїсі, міністр оборони Грузії Давид Тевзадзе зателефонував мерові Кутаїсі й попросив почати перемовини, щоб потягнути час. Міністру вкрай важливо було затягти час, щоб «відшукати» пальне для танків і бронемашин, і вирушити назустріч заколотникам. Уявляєте державу, в який міністр оборони не має пального для двох танків?! Відповідь очевидна — на той час країна Грузія була банкрутом.
ПРО РЕФОРМИ ТА ПРАВЛІННЯ МІХЕЇЛА СААКАШВІЛІ
До влади команда Міхеїла Саакашвілі прийшла завдяки пересічним громадянам. Революція почалася із заходу на схід. Грузинський народ висловив довіру Міхеїлу Саакашвілі, й не помилився.
Коли Міхеїл прийшов до влади, окрім боротьби проти корупції, не мав уявлення, що робити. Як говорив відомий грузинський експерт Ронделі, «різав він по живому». В цей час команді Саакашвілі дуже поталанило — з Росії приїхала група бізнесменів для ймовірної купівлі великих об’єктів. Серед них був і Каха Бендукідзе — мільярдер, в якого виявилася «світла голова», яка знала що робити. Саакашвілі дуже захопився фаховістю Кахі Бендукідзе й наступного дня призначив його міністром економіки Грузії. Однозначно — для Грузії це був історичний шанс, і двигун запрацював.
Перше, що зробила нова команда, — визнала, що країна є банкрутом і що нікого не в змозі забезпечити ні пенсією, ні допомогою, як було раніше. Це було свого роду зізнанням, що полегшило подальшу роботу. Влада оголосила: починаємо з нуля, визначаємо, кому потрібна допомога, і в першу чергу допомагаємо їм!
Станом на сьогодні я би підсумував конкретні результати реформ у Грузії на прикладі нашої родини: батьки — пенсійного віру, сестра — держслужбовець, родичі були малозабезпечені, один із них працює в поліції, ще один — військовослужбовець, є й студенти.
Отже:
1. Станом на сьогодні мої батьки-пенсіонери мають страховий поліс у межах 15 тис. ларі — 9090 доларів США (курс 1 дол.=1,65 ларі). Щоб його оформити, до них приїхав працівник відповідної служби додому. Також вони мають адресну щомісячну допомогу (раніше називалася пенсія) в розмірі 140 ларі, з яких 15 перераховується до страхової компанії. Також влада надає іншу допомогу у вигляді різних ваучерів на оплату продуктів чи електроенергії. Перед приходом команди Саакашвілі пенсія складала 7 ларі, а про страхову медицину і про суперсучасні лікарні можна було лише мріяти.
2. Сестра — держслужбовець. Можливо, це дивно, але при Шеварднадзе вона отримувала декілька доларів, а з приходом Саакашвілі почала отримувати 50 ларі. Наразі має заробітну плату 500 ларі плюс — страховий поліс. Вивчає комп’ютерні програми, відвідує курси водіїв, ще встигає відвідувати салон краси і вже задумується вивчити англійську мову. Все це потрібно для роботи. Чим не конкуренція, особливо якщо врахувати, що місто Зугдіді є тупиковим містом (у 12-ти км за містом — Абхазія, контрольована російськими військами, а відтак — дорога вже понад 20 років закрита). Сестра говорить, що в місті з’явилося багато туристів, в тому числі й англомовних. Багато є й з України. З приходом Саакашвілі прийшла й цивілізація!
3. Малолітні діти до шести років — застраховані.
4. Поліцейський. Це — особлива категорія. Якщо ти працівник поліції, всі члени твоєї родини (батько, мати, дружина чи чоловік, діти) застраховані. Поліцейський має високу заробітну плату плюс різні надбавки, безкоштовний мобільний зв’язок, знає англійську мову, постійно має можливість для підвищення кваліфікації, а це — справжня перспектива для кар’єри. До речі, страховим агентом для поліцейського виступає сама держава.
5. Молода, малозабезпечена сім’я, є малолітні діти. Батько сімейства працює у будівельній галузі. Робота є, але не завжди, тому вважається малозабезпеченою. Працівник відповідної державної служби час від часу перевіряє сім’ю й визначає відповідність (чи не відповідність) її статусу малозабезпеченої. Члени сім’ї мають страховий поліс. Нещодавно батько сімейства потрапив до лікарні на операцію (виразка шлунку). Страховий поліс спрацював, і, на відміну від попередньої операції (тоді полісу не було), сім’ї та родичам цього разу не було потреби збирати останні гроші й рятувати молодого тата.
6. Військовослужбовець. Найкраще оплачувана категорія. Наш племінник — молодий хлопець, підписав чотирирічний контракт. Вже служить третій рік. Пристойна зарплата, можливість відвідування родичів кілька разів на місяць, оплата державою за навчання (вища освіта) після армії. До речі, така повна оплата за навчання у вищому навчальному закладі надається всім, хто служить в армії мінімум один рік. Влада реформаторів із наступного року мала запроваджувати страхування сімей військовослужбовців так, як це є в поліції. Є також багато інших позитивних нововведень, які реально працюють, але це — предмет окремої розмови. Військовим довіряють 90% громадян Грузії (друге місце після церкви).
7. Студенти в Грузії теж мають страховий поліс. Також держава, залежно від їхньої успішності, частково чи повністю оплачує навчання найкращих студентів (близько 25% від усієї кількості), в тому числі й навчання за кордоном.
8. Публічний реєстр.
У Грузії ви приходите в Будинок юстиції, де багато довідок можна отримати в межах п’яти хвилини. Є речі, які потребують трохи більше часу, але максимум — 15 хвилин. Якщо ви хочете отримати закордонний паспорт, протягом десяти днів вам зроблять його безкоштовно, якщо хочете отримати його сьогодні, це коштуватиме 60 доларів і займе всього дві години. Тепер порівняємо це з українськими стандартами і отримаємо відповідь на запитання: який в Україні рівень корупції?!
8. Я дивуюся багатьом своїм землякам із Грузії, які голосували за повернення в минуле, потрібно бути сліпим, щоб цього не бачити.
Оксана КОВАЛЬ, V курс факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка:
— Сьогодні говорять про те, що реформи хоч і полегшили людям життя в фінансовому плані, але жити й надалі залишається дорого. Наскільки можна таку думку аргументувати?
— Щодо «високих» цін у Грузії. Відомо, що у Грузії є чимало українських продуктів. Але це було після того, як Росія розірвала всі зв’язки з Грузією. А все ж Росія для Грузії була величезним постачальником як продуктів та промислових товарів, так й енергоносіїв. А Грузія постачала мінеральні води, а також вина. Росія складала приблизно 60 відсотків ринку для Грузії, й в один день цього ринку не стало. Росія розраховувала, що країна впаде, але помилилася. Грузія швидко переорієнтувалася на інші країни, в тому числі й на Україну. Коли Грузія вистояла, Росія підірвала газопровід і опори електромереж зимою, при температурі -20°С. Грузія витримала. Росія в 2008 році здійснила агресію із захопленням 20% територій і винищила інфраструктуру країни в надії, що вона впаде. А ще одразу після цього почалася світова криза, а тут ще нова проблема — 180 тис. біженців.
Що зробила Грузія? Вона вистояла.
Давайте тепер порівняємо з Україною, яка має родючі землі, розвинену інфраструктуру, чудові дороги, системи зв’язку, величезне узбережжя Чорного моря, порти, поїзди, літаки, чудовий працьовитий народ і, дякувати Богові, протягом останніх 60 років мирне життя. Незважаючи на це, ціни на продукти харчування дешевші від грузинських усього на 20%.
В мене питання: внаслідок роботи якого уряду ціни в Грузії на продукти харчування не є більш дорогими? Це є наслідком роботи уряду реформаторів команди Саакашвілі.
Юліана ЛАВРИШ, аспірантка факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка:
— Повертаючись до ролі церкви в Грузії, якою мірою вона активна сьогодні у вирішенні державних питань?
— Після розпаду СРСР Комуністична партія, ідеологія якої була раніше панівною, в Грузії була заборонена! Коли не стало комуністів, їх нішу поступово зайняла церква. Церква у Грузії вже не задовольняється просто духовним вихованням людей і часто, як колись комуністична ідеологія, втручається в політику, економіку, а також інші сфери життя держави. Багато священиків у Грузії — це люди без належної освіти, інші ж отримали освіту в Росії. Вони проповідують «вічну дружбу з братнім православним народом» Росії, забуваючи, що солдати саме цього «братнього православного народу» нищили Грузію.
Якщо проаналізувати відомі події, мусимо визнати, що на даних виборах дивним чином збіглися інтереси кримінального світу (який хотів помститися), Кремля (бажання усунути Саакашвілі), колишніх чиновників, «ображених» під час реформ (спроба помсти, бажання повернутися до влади!), і, на жаль, грузинської православної церкви, яку, до речі, команда реформаторів недооцінила (суто моя думка). Слід пояснити, що в Грузії був прийнятий закон, який урівняв у правах усі релігійні організації. Представникам православної церкви це не сподобалося, й команда президента через спікера парламенту була змушена заявити, що тепер так буде — і крапка. Якими були дії багатьох священнослужителів під час виборчої кампанії — ми бачили. Моя думка: команді Саакашвілі нічого не залишалося, тільки відступити й, уникнувши війни, врятувати Грузію.
Анастасія ХРИЩУК, студентка ІV курсу факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка:
— Який саме механізм потрібно активувати українцям, щоб і в нас все запрацювало?
— Рецепт дуже простий: потрібно створити, так би мовити, нову реальність, тобто умови, коли люди не відчували би безкарності. Потрібна тотальна війна з корупцією, особливо в державних установах. Як змусити чиновників працювати? Є приклад тієї ж Грузії: законодавчо закріплений, і в багатьох установах діє принцип — якщо ти звертаєшся до чиновника, а він не дає тобі відповіді протягом десяти днів, вважається, що держава з тобою погодилася. Чиновник, у свою чергу, буде покараний. Найперше, що зачіпає всі сфери життя пересічного українця, — корупція, якщо немає корупції, то вважайте, що 90% справи вже вирішено, а після цього вже починається рутинна робота.
Для того, щоб зламати хребет старій системи, я вважаю, потрібно починати з двох місяців. Просто потрібні бажання й команда, яка створить нову реальність, притому дуже швидко. Один місяць я дав би прокуратурі на перевірку конкретних даних (у тому числі статті, передачі зі ЗМІ), протягом другого місяця — тотальні арешти корумпованих чиновників (у тому числі й правоохоронців) за п’ять останніх років.
Реформи не можна розтягувати надовго. Швидка чистка прокуратури теж входить у ці два місяці. Уявляєте, як українці прокидатимуться?! Головне — люди мають зрозуміти: правила змінилися! При цьому не обов’язково всіх посадити. Можна оформити процесуальний договір — сидітимуть до відшкодування збитків. І це все — показувати. Громадяни мають відчути, що держава — поряд.
ПРО СПРАВЖНІ ПРИЧИНИ ПЕРЕХОДУ СААКАШВІЛІ В ОПОЗИЦІЮ
— Публічне визнання Міхеїлом Саакашвілі поразки владної партії «Єдиний національний рух» на останніх парламентських виборах стало справжньою подією — перемогла демократія в найкращому сенсі цього слова. Багато людей з опозиції називали Саакашвілі диктатором, але ж якби він був диктатором — точно не віддав би владу. Президент Білорусі Олександр Лукашенко навіть сказав, що заповажав Саакашвілі, адже всі розуміють, що таке віддати владу. Можу сказати однозначно: він знає, що говорить.
Щодо інформації, нібито М.Саакашвілі готувався до кровопролиття й тому застосував спецназ — все це неправда. Навпаки. Саакашвілі був ініціатором запрошення великої кількості спостерігачів на вибори. Їх було аж 60 тисяч осіб на три з половиною мільйона виборців, в той час як в Україні було 4 тис. на 37 млн виборців. Для Саакашвілі життєво важливим було показати всю прозорість і чесність проведених виборів, щоб не дати підстав команді Іванішвілі та російським військам для вторгнення. Не всі знають, що на заході Грузії — в Абхазії — російські війська вже були готові до негайних дій. В останній тиждень перед виборами закінчилися навчання снайперів та військових медиків. Представник збройних сил Росії прямо сказав: «Покличуть — заходимо». Не виключено, що Саакашвілі відмовився від влади, аби уникнути війни!
ПРО МЕХАНІЗМИ ДІЯЛЬНОСТІ НОВОЇ ВЛАДИ
— Для мене було шоком, коли Саакашвілі так просто визнав свою поразку, адже він знав, кому передає владу. З іншого боку, ми не знали того, що знав він. Правду сказав один мешканець Тбілісі: «Геніальність Саакашвілі полягає в тому, що він залишив високу планку, він є дуже добрим кризис-менеджером». У його команді — люди, які мають добру освіту за кордоном, знають декілька мов, виступають без проблем.
Нова ж влада явно поступається команді Саакашвілі, й люди це бачать. Вони вже почали жорстко контролювати дії цієї влади. Багато людей проголосувало за коаліцію Іванішвілі під впливом емоцій, і це теж очевидно, хоча були і явні прихильники, і це теж треба визнати! Сьогодні можна сказати однозначно: команда Іванішвілі прийшла до влади через те, що сіяла ненависть до однієї людини. В неї немає програми, вона не може відповісти на конкретні питання, які життєво важливі для цілісності Грузії! Майже всі нові міністри визнають, що в міністерствах — повний порядок і що всі залишаються на своїх місцях! В мене питання: хлопці, якщо все нормально — чого хотіли?
Як на мене — отримати владу вони не сподівалися! До речі, не виключено, що сценарій по дестабілізації Грузії вони ще впроваджуватимуть, адже план Путіна по усуненню Саакашвілі й взяттю Грузії під контроль не виконаний?!
Ще один красномовний факт: російський кримінальний авторитет, відомий під прізвиськом Дід Хасан, 2 жовтня цього року на сторінці Бідзіни Іванішвілі у соцмережі написав таке: «Бидзина, поздравляю тебя от всего воровского мира. Надеюсь, ты сдержишь слово и выпустишь наших братьев из тюрьмы!»
Тепер ми знаємо, що планується випустити з тюрми 13 тис. в’язнів.
Ось яку владу ми тепер маємо.
