«Фетишизація дипломатії»

За минулу ніч позиції українських військ на Донбасі були обстріляні більше 20 разів. Про це повідомив координатор руху «Інформаційний спротив» Дмитро Тимчук. «Зі ствольної артилерії і мінометів обстріляні позиції поблизу Червоного Яру, Веселої Гори, Станиці Луганської. З РСЗО БМ-30 «Смерч» обстріляні позиції поблизу н.п.Побєда», - розповідає Тимчук. За його словами координатора «Інформаційного спротиву», «російсько-терористичні війська взяли під контроль фактично весь південь Луганської області, далі перекидаючи підрозділи в район Луганська та проводячи наступальні дії на півночі Луганської області». Також, як передає ВВС, представник Пентагону Джон Кірбі під час брифінгу у Вашингтоні заявив, що на сході України знаходиться декілька тисяч російських військових і ще більше 10 тис. стоять вздовж українського кордону.

Поряд з цим, на сайті Президента України з’явилася інформація, що Петро Порошенко провів телефонну розмову з лідером РФ Володимиром Путіним. Прес-служба Президента України повідомила: «Результатом розмови стала домовленість про режим припинення вогню на Донбасі. Було досягнуто взаєморозуміння щодо кроків, які сприятимуть встановленню миру». В той же час, на сайті російського президента йдеться, що «голови держав обмінялись думками щодо того, що потрібно зробити першочергово для найшвидшого припинення кровопролиття». Не забарився із коментарем і прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, який зазначив, що нібито Росія домовитися про припинення вогню не може фізично, «оскільки вона не є стороною конфлікту». А представники терористичної «ДНР» заявили, що вони не припинять вогню, «доки на Донбасі перебувають карателі».

Пізніше на сайті президента РФ зявився «план Путіна» з врегулювання конфлікту в Україні, який складається з 7 пунктів:

1. Припинити активні наступальні операції збройних сил, збройних формувань ополчення південного сходу України на донецькому і луганському напрямках.

2. Відвести озброєні підрозділи силових структур України на відстань, що виключає можливість обстрілу населених пунктів артилерією і всіма видами систем залпового вогню.

3. Передбачити здійснення повноцінного та об'єктивного міжнародного контролю за дотриманням умов припинення вогню і моніторингу обстановки в створенійї таким чином зоні безпеки.

4. Виключити застосування бойової авіації проти мирних громадян і населених пунктів у зоні конфлікту.

5. Організувати обмін насильно утримуваних осіб за формулою «всіх на всіх» без будь-яких попередніх умов.

6. Відкрити гуманітарні коридори для пересування біженців і доставки гуманітарних вантажів в міста та інші населені пункти Донбасу - Донецьку та Луганську області

7. Забезпечити можливість направлення в постраждалі населені пункти Донбасу ремонтних бригад для відновлення зруйнованих об'єктів соціальної та життєзабезпечуючою інфраструктури, надання допомоги їм у підготовці до зими.

Тож, що криється за популістичним та пропагандистським планом Путіна? Чи є сенс нових спроб припинення вогню та чергових «мирних» домовленостей із російським президентом? Які можуть бути наслідки подібних мирних ініціатив? Коментує «Дню» доктор політичних наук, конфліктолог, професор Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Григорій ПЕРЕПЕЛИЦЯ:

- Це чергова провокація Путіна і слід очікувати наступу російських військ і подальшого розширення окупованої території. Це тактика дій Росії – проведення переговорів для прикриття воєнної агресії. Виходячи із практики переговорів із Путіним, про це можна судити. Нещодавно в Мінську він обіцяв спільний контроль українсько-російського кордону, після чого відбувся масштабний вхід російських військ на нашу територію, активні бойові дії, оточення наших військових під Іловайськом та великі жертви, які понесли українці.

На жаль, керівництво України «ведеться» на ці переговори і вважає, що дипломатичними засобами можна вирішити цей конфлікт. Ця фетишизація дипломатії тільки шкодить нам і призводить до подальших жертв та територіальних втрат. Росія діє абсолютно класично – як і чинять в період війни, коли дипломатія обслуговує успіх військ. Коли війська досягають політичного завдання, дипломатія закріплює ці результати. А у нас вірять, що політико-дипломатичними засобами можна відбити агресію –  цей абсурд записаний і в нашій воєнній доктрині.

Якби це було двостороннє припинення вогню, воно б мало ефект, тоді б можна було проводити перегрупування військ, формування стратегічного резерву та ін. Але коли ми припинимо вогонь, російські війська захоплять територію, яку контролюють українські військові. Подібне вже було і 28 наших бійців загинули за один день в результаті обстрілів. Тому припинення вогню – це вигідна позиція для наступу та завоювання нових позицій.

На окупованій території Новоазовська вже починають роздавати листівки з текстом: «Просимо не чинити спротив миротворчим військам РФ». Це тактика, яка була відпрацьована в Придністров’ї, Чечні та Абхазії – Росія нічого нового не відкриває. Коли в Придністров’ї сепаратисти захопили місто Бендери, молдовська поліція відступила. Потім відбувалося перемир’я, яке призвело до того, що придністровські бойовики почали захоплювати все більше населених пунктів. І коли президент Молдови Мірча Снєгур дав команду відновити конституційний лад на даній території, це було сприйнято як агресія. Єльцин у Москві сказав що це вже не молдовська територія та її треба офіційно визнавати. І в Московських угодах в липні 1992 року вони закріпили це положення. За такою ж схемою діє Путін - коли російські війська досягнуть своєї проміжної задачі на Донбасі, Путін скаже: «ми миротворці, тому давайте припинимо вогонь», потім закріпляться на даній території і заявлять, що це вже не частина України, а «Новоросія». А її відвоювання назвуть агресією. Вся дипломатична діяльність Росії підпорядкована лише забезпеченню подальшого успіху російських військ на території східної України.