Газовий пакет

Напередодні у Києві В. Янукович повідомив, що Україна та Росія в грудні ухвалять рішення про порядок транспортування російського газу в 2003 році. Зі слів прем’єра, сьогодні тривають переговори українських фахівців із представниками ВАТ«Газпром», а також із Туркменістаном і Міжнародною енергетичною компанією (МЕК) «Ітера».

Тим часом створення українсько-російського газотранспортного консорціуму, до чого, в принципі, ще дуже далеко, останнім часом виглядало мало не єдиною подією на українському газовому ринку, який зовні помітно заспокоївся з часів призабутого вже Ігоря Бакая, нинiшнього американського в’язня Павла Лазаренка і все ще полум’яної Юлії Тимошенко. І все ж спокій тут вельми примарний. Життя, як і боротьба, вирують чи не з колишньою силою. То замерзає промисловий Харків, то уряд раптом вирішить владнати ситуацію з неплатежами за рахунок випуску облігацій «Нафтогазу України». А днями «порушником спокою» стала «Ітера», для якої російський «Газпром» зменшив квоту транзиту газу до України і деяких інших країн СНД. (Відрадно, що «Ітера» зуміла впоратися з борговою ситуацією і поновила контрактні поставки до нашої країни, де саме вдарили передріздвяні морози).

Але, судячи з дипломатичних натяків прем’єра, на українському газовому ринку назріває щось дуже серйозне. А можливо, вже й назріло. Якщо двома словами, то новина полягає в тому, що «Ітері», схоже, доведеться якщо не розпрощатися з Україною, то істотно скоротити присутність у нашій країні. Цей крок може істотно позначитися на українському ринку газу. Особливо з урахуванням того, що ця компанія протягом останніх років була оператором туркменського газу і єдиним, крім Туркменістану, продавцем імпортного газу в Україні (РАТ «Газпром» газ не продавало, а лише платило ним за транзит свого газу до Європи через українську територію).

Минулого четверга, як повідомили «Дню» в інформованих колах, російський «Газпром» і «Нафтогаз України» підписали у Москві пакет із чотирьох документів, що визначає диспозицію на українському газовому ринку на майбутній рік. Це контракт на прокачування територією України 110 мільярдів кубометрів російського газу (відповідно до відомого довгострокового договору від 26 червня, м. Харків). Домовились про оплату цієї послуги як у товарній формі (26 млрд. куб. м), так і в грошовій (остання буде майже вдвічі вищою, ніж цього року). Другий документ базується на пропозиції Росії (з якою Україна в особі НАК «Нафтогаз України» погодилася) надати кращі умови транзиту туркменського газу Україні, ніж ті, які визначали ціну «Ітери» (41% закупленого Україною в Туркменістані газу передають «Ітері» як оплату за його доставку). У результаті наступного року прокачування такої ж кількості газу обійдеться на 3% дешевше. І це зрозуміло: «Газпрому» набагато простіше забезпечити зменшення вартості транзиту, оскільки саме в його руках знаходяться газопроводи і тільки він може вибирати для потоків палива оптимальні маршрути.

І тут не можна не нагадати, що свого часу «Ітеру» допустили на український газовий ринок не без санкції «Газпрому». Причина цього полягала в тому, що наш ринок оцінювали тоді як низьколіквідний, неплатоспроможний, і «Газпром» вважав за краще заробляти на ньому чужими руками, максимально страхуючи таким чином свої ризики. На сьогодняшній день ситуація змінилася. У листопаді навіть борг найбільш проблемного газового споживача — підприємств теплокомуненерго — знизився на 97,9 млн. грн. З початку року ці підприємства використали понад 7 млрд. кубометрів газу, забезпечивши небачений досі рівень оплати — 80%. Тому український газовий ринок став привабливим для «Газпрому» і, поставивши перед собою мету забрати собі поставки туркменського газу в Україну, він почав шукати компроміси…

У пакеті підписаних у Москві документів також є зобов’язання збільшити експортну квоту України на газ до 5 мільярдів кубометрів. Таким чином наша країна отримала можливість позбутися профіциту газу і, головне, істотно поповнити бюджет.

«Четвертий кут» московського пакета полягає в зобов’язанні Росії відкрити для «Нафтогазу України» кредитну лінію під експортні поставки газу. На практиці це означає, що «Газпром» проводитиме за ними передоплату, оскільки поставки українського газу здійснюватимуть за його контрактами. Без цього Україна могла б претендувати тільки на участь у європейському спотовому ринку газу, ціни на якому істотно нижчі, ніж у довгострокових контрактах «Газпрому» з європейськими країнами.

У «Нафтогазі» вважають, що у нього, як у ринково орієнтованої компанії, не було альтернативи: умови, запропоновані Росією, більш вигідні — «Ітера» просто програла у конкурентній боротьбі за український газовий ринок. Разом із тим, у НАКу зазначають, що йдеться не про те, що «Ітера» повністю залишає український ринок. Частина об’ємів газу, які добуває ця велика компанія власними силами, можливо, піде в Україну. Крім того, в українських підземних газосховищах нині зберігають близько півтора мільярда кубометрів «ітерівського» газу, і вона матиме можливість реалізувати його в Україні за довгостроковими контрактами із споживачами. Не виключено, що «Ітера» зможе постачати Україні й газ (10 млрд. куб. м), безпосередньо закуплений нею у Туркменістану для поставок країнам СНД.

Щоправда, експерти «Дня» зазначають, що «Нафтогаз України» без особливого жалю розлучається з «Ітерою», яка була його єдиним конкурентом на нашому ринку. Коли у вересні цього року НАК вирішив перейти на прямі схеми реалізації газу в Україні, повернувши та зміцнивши свій вплив на облгази, то одночасно зажадав і від «Ітери» налагодити тіснiшу співпрацю, зокрема у ціновій політиці. Але «Ітера» не могла вплинути на своїх українських агентів, і тому деякі з них продовжували використовувати газові схеми, подібні до тих, які iснували ще за часів Лазаренка. Не виконала «Ітера», на думку «Нафтогазу України», і поставлену їй умову перейти на продаж основних об’ємів газу через компанію «Ітера- Україна». На початку грудня, у зв’язку з тим, що «Газпром» перекрив для «Ітери» свій кран, вона знизила поставки в Україну, через що НАКу довелося передчасно підняти зі сховищ близько 600 мільйонів «газових кубів», причому не тільки «ітерівських», але й своїх.

Проте абсолютно очевидно, що відлучити «Ітеру» від українського газового ринку без узгодження з Ашгабатом, що доручив їй транспортувати свій газ до України, вельми складно, тим більше, що останнім часом між ним і Москвою намітилося певне тертя. Але у «Нафтогазі» вважають, що усунення посередника вигідне не тільки Києву, але й Туркменістану, оскільки середньоазіатський газ буде в Україні більш конкурентним. Наступного року, згідно з міжурядовими угодами, туркменський газ (36 млрд. куб. м) повинен продаватися в Україні на два долари дорожче, ніж цього року, коли 34 млрд. куб. метрів продавалися за ціною $42 за куб. метр. Насправді, завдяки вищезазначеній поступці «Газпрому» (3%), ціна туркменського газу, як передбачають в НАКу, не підвищиться. А ось Ашгабат через зростання об’ємів поставленого газу, підвищення рівня проплати і вдосконалення розрахунків може розраховувати на істотний додатковий прибуток.

Зрозуміло також, що підписання газового пакету, як і відносини у трикутнику Київ — Москва — Ашгабат можуть певним чином вплинути на темпи формування міжнародного газотранспортного консорціуму. Вирішивши «своє питання з «Ітерою», ціна якому, на думку експертів, не менше за $600 мільйонів, Росія стане перед вибором: куди вкладати ці гроші. Якщо справи з консорціумом усе ж підуть нормально, що сьогодні мало хто наважується передбачити (уряд Кінаха дуже жорстко поставив умову не знижувати надходження до бюджету від газового транзиту, і в цьому, очевидно, його підтримає уряд Януковича), то Росія, яка завершує будівництво газового «Блакитного потоку» до Туреччини і виходить з іншим газопроводом у район Балтійського моря, не форсуватиме прокладання другої гілки газопроводу Ямал — Європа. Це дозволить стабілізувати об’єми газового транзиту через територію України. Якщо ж створення консорціуму невиправдано затягнеться, то не виключено, що Росія задіє всі варіанти «газового обходу» України… Такі версiї, незважаючи на те, що дехто в Росії любить не називати речі своїми іменами, вже звучали.