Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Гегемон кримського суспільства

Чи мають підстави скарги проросійських структур на утиски в Криму?
14 травня, 00:00

Згідно з останнім переписом, росіяни в Криму становлять найчисленнішу етнічну общину і складають 68% всього населення. Це близько 1,2 мільйона осіб. У той же час, за даними переписів та оперативними статистичними даними, українці в Криму становлять приблизно 24%, кримські татари — 12%.

Кількість, за загальним філософським правилом, переростає в якість — більшість росіян самовіддано працюють на підприємствах і в установах, вважаючи Крим і Україну своєю батьківщиною, шануючи її законодавство, традиції, мову і культуру. Росіяни Криму — це передова ланка виробничників, вчителів, інженерів, підприємців, творчої інтелігенції. Вони задоволені тим, що Україна забезпечує всі їхні права на розвиток мови, культури, громадянські права.

Однак є в Криму проросійські організації, діяльність яких, в першу чергу фінансова, ініційована та спрямовується з-за кордону. Вони раз-по-раз проводять різні маніфестації, форуми, мітинги, в яких беруть участь від сотень до кількох тисяч людей (що в порівнянні з загальною чисельністю росіян на півострові є мізером, який менше навіть сотої долі відсотка), які й скаржаться на нібито існуючі утиски у сфері мови, культури, освіти тощо.

Щоб зрозуміти істину, варто подивитися на цифри і статистичні дані. В Криму з півтори тисячі зареєстрованих ЗМІ понад 98% газет, журналів та радіостанцій працюють російською мовою.

Але найпереконливіші цифри — в царині освіти. За офіційними даними Міністерства освіти та науки Криму, в групах з українською мовою навчання перебуває 1672 дитини, що складає лише 3,47%. Зате в 340-ка школах з російською мовою викладання в 4205-ти класах опановують ази наук 84165 учнів. Ще 75403 учні навчаються російською мовою в 3602-х спеціалізованих російськомовних класах інших шкіл. Усього російською мовою в Криму навчається 159568 учнів, що становить 89,6% всіх школярів.

На цьому тлі в Криму функціонує сім загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання, де в 105-ти класах навчається 2246 учнів (1,26%). Діє 784 класи (10614 учнів) з українською мовою викладання в інших школах: 593 класи (8037 учнів) — в школах з російською та українською мовами навчання, 178 класів (2344) — в школах з кримськотатарською, російською та українською мовами навчання, 13 класів (233 учні) — в школі з кримськотатарською мовою навчання і класами з українською мовою навчання. Разом українською мовою навчається 12860 учнів, тобто тільки 7,2%. До того ж, слід сказати, що в школах Криму якість вивчення мов і навчання різними мовами дуже різна. Зрозуміло, що добре вивчити мову можливо лише в тому випадку, коли в школі створено відповідне мовне середовище, але в більшості шкіл Криму, які мають класи з неросійською мовою навчання, такого середовища немає. Учні можуть спілкуватися рідною мовою тільки вдома і на уроках, а в самій школі існує російськомовне середовище, що на порядок зменшує ефективність опанування мови. Класи з українською мовою викладання у школах з російською мовою викладання є щонайменше окозамилюванням. Українською мовою в таких школах навчаються 12,5% учнів (18,1% класів). Звідси очевидно, що вся позакласна робота в таких школах проводиться російською мовою, а діти, які навчаються в класах з українською мовою навчання, позбавлені відповідного мовного середовища в межах школи. Особливий дискомфорт в таких школах відчувають діти в початковій школі. Таким чином, повноцінну освіту українською мовою отримують 2246 учнів (1,26%), які навчаються в семи школах з українською мовою викладання. Кількість таких шкіл не збільшується вже багато років. Ось так титульна нація у своїй країні поступилася гегемонові, який складає більшість населення Криму. Росіяни Криму, які становлять лише 68% населення, мають у своєму розпорядженні 89,6% шкільництва, а титульні українці, які становлять понад 24% суспільства, мають лише 7,2% учнів, які навчаються рідною мовою, а решта змушені навчатися мовою гегемона. Тож у кримських українців постає запитання: а для чого ми створювали свою українську державу, якщо вона не може забезпечити нам рівності та справедливості, достатнього задоволення наших невід’ємних прав? У Криму також функціонує 15 загальноосвітніх навчальних закладів з кримськотатарською мовою навчання. Це 177 класів, у яких є 2919 учнів, а також один загальноосвітній навчальний заклад з кримськотатарською мовою навчання і класами з українською мовою викладання (25 класів, 449 учнів). В інших школах нараховкється також 236 класів (2725 учнів) з кримськотатарською мовою навчання: 86 класів (919 учнів) — в школах з кримськотатарською та російською мовами викладанням, 125 класів (1357 учнів) — в школах з кримськотатарською, російською та українською мовами викладання, 25 класів (449 учнів) — в школах з російською мовою викладання. Разом кримськотатарською мовою навчається 5644 учні (3,2%). Отже, і кримські татари поступилися гегемонові: становлячи понад 12% населення, вони мають змогу навчати рідною мовою тільки 3,2 відсотка своїх дітей.

Ситуація з іншими мовами в школах Криму така. Кримськотатарську мову як предмет вивчають 28545 учнів, тобто 82,5% від загальної кількості учнів кримськотатарської національності. В загальноосвітніх школах вивчають також мови національних меншин: вірменську мову (факультативно) — 94 учні; болгарську мову (як предмет) — 77 учнів; єврейську мову (як предмет) — 22 учні; німецьку мову (факультативно) — 78 учнів; новогрецьку мову (як предмет) — 91 учень і факультативно — 119 учнів; турецьку мову вивчають факультативно вісім учнів; естонську мову вивчають як предмет 27 учнів.

Незабаром у Криму вибори. Отже, на майданах, а то й на підприємствах чи в навчальних закладах, на різних конференціях знову активізуються скарги на те, що російська мова утискається, що російські діти зазнають дискримінації, позбавлені можливості вчитися рідною мовою. Як бачимо, насправді все навпаки: забезпечення росіян правом на вивчення та користування рідною мовою значно перевищує їхню частку в громаді Криму, а українці, кримські татари та інші народи далеко не повністю забезпечені можливістю навчати своїх дітей рідною мовою, що, за міжнародними законами, має бути обов’язковою нормою.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати