I тобі, Люльок, дякую...

Де можуть зібратися одночасно Наполеон, Македонський, Ісус Христос, Володимир Ленін і граф Монте-Кристо — відомо всім, навіть не фахівцям з психіатрії. Але коли межі палати розширяються, по радіо з ранку до вечора звучить, наприклад, мелодія з популярного фільму, де замість цвєтаєвських рядків, що запам'яталися, лунають такі прозріння:
 

Кожний, звичайно, по- своєму демонструє зміни, що відбуваються з його фазою. Справа, як кажуть, особиста, й залежить від індивідуальних особливостей, економічного становища і фантазії обслуговуючого персоналу. Дивовижно швидше інше: громадяни досі не розбомбили це радіо, бізнесмени не перестали давати туди рекламу, й жодний ображений смак не почав судовий процес внаслідок грубо порушеного авторського права. І тому — все нормально, хоча симптоми в наявності. І якщо суспільство — «ла, ла-ла-ла-ла, ла-ла, Балашова изберет», — то «чудеса библейской десятины надо благодарно принимать!» І немає чого сміятися, реклама — велика сила. Що доведено незаперечним фактом сучасності: задовбане цілодобовими телепоясненнями щодо необхідності й надійності цих жіночих штучок з крильцями, чоловіче населення країни приступило до їхнього використання як устілок у черевики. Добре, кажуть, вбирає... І тобі Люльок, і тобі «Олвейс», і тобі «Кефрі ультраплюс» — дякую. І особливо рятівнику нашому Балашову. З музикою: «Такой большой заботы о стране не встретить вам ни у кого другого!» Умовили.