Качки для внутрішнього використання

Не треба бути видатним провидцем, аби прослідкувати зв’язок «нових зелених» із відомим бізнесменом, чию газету і роздавали перехожим. Як не відганяв від себе ці запитання, але цікавість — де посланці, як багато хто вважає, відомого Вадима Рабіновича взяли стільки диких качок і що робитимуть з ними після акції, — не давала зосередитись на дуже зеленій проблематиці. До того ж, власне качок могли побачити хіба що депутати, журналісти і охорона парламенту, оскільки кошики було видно лише із «режимної території», куди перехожих у дні роботи ВР не пропускають. Качки у кошиках мовчали, думаючи, певно, про свою подальшу долю. Зате поруч гриміли гучномовці. Проте, це була вже інша акція.

В намір Михайла Бродського і його однопартійців прикувати себе на знак протесту до дверей Верховної Ради всерйоз не вірив ніхто. Всі пам’ятали, чим закінчилася не так давно погроза тих же діячів захопити телецентр. І справді, Михайло Бродський вчора розгулював кулуарами парламенту без будь-яких ознак кайданів, проте напружені м’язи його симпатичних вух свідчили, що він увесь у процесі вуличної пропаганди. З вищезгаданого «режимного» майданчика чулися якісно записані у цифровому форматі пісні «яблучників», які чомусь нагадали співи християн-протестантів, котрі здатні співати про любов до Всевишнього на будь-яку мелодію, від «гопака» до «сім сорок». Потужні аудіосистеми транслювали «сонги» про партію Бродського спочатку на музику радянських класиків, а потім у ритмі «реп». Доморощений «лєбєдєв-кумач» сумлінно наситив тексти популістськими гаслами партії, серед яких особливо виділявся приспів про зарплату у п’ятсот доларів. Народних депутатів такими грішми не залякаєш, тому обіцянки для бідних розважали хіба що качок у кошиках, які тихо сиділи неподалік.

Безумовно, самі ініціатори заздалегідь добре знали зміст пропонованих обома групами агітуючих шедеврів пропаганди. Народ, як вже відзначалося, чути всього цього просто не міг. В чому ж сенс?, — як казав лікар хворому, що чомусь хотів жити. Якщо «нові зелені» (мається на увазі політичні партії) явно прагнули потрапити зі своїми качками до випусків теленовин і, не виключено, свого досягли, то «яблучники» просто відпрацьовували за свого «шефа», котрий раптом втратив бажання приковувати себе до дверей і просто мусив хоч щось показати не дуже заінтригованій пресі.

Є також інша версія появи оригінальних але малоефективних перформансів з качками та гучномовцями. Може, їх показали серйозним людям — потенційним замовникам, які, побачивши таких оригіналів під час перекуру між засіданнями, могли б оцінити можливості нових РR-технологій, аби згодом більш широко розкривати гаманці перед виборами. Хто знає, може на регіони незабаром очікує «качковий десант» шанувальників «зелених» разом із популярними мелодіями на «яблучні» слова?