Кафкіанська Selective Justice живе й перемагає

Політичній феєрії в Україні немає кінця. Але феєрія ця не казка — це Кафка. Причому Кафка, помножений сам на себе і піднесений у куб. Інакше-бо не відреагуєш на поширене мас-медіа повідомлення про те, що присвоєння Степанові Бандері звання Героя України та вручення відповідних регалій онукові провідника ОУН(р), мовляв, підпадає під дію статті 364 (ч.2) Кримінального кодексу. Про це заявив донецький адвокат Володимир Оленцевич, який подав до міліції заяву про скоєння злочину. Юрист твердить, що передача тодішнім президентом Віктором Ющенком онукові Бандери нагородних атрибутів звання Герой України, виготовлених із золота, суперечить українським законам: «Я стверджую, що 22 січня 2010 року Ющенко протиправно передав у власність онукові Степана Бандери виготовлений із золота орден Держави і мініатюру (копію) ордена Держави, які належать державі й вартість яких більш ніж в 250 разів перевищує неоподатковуваний податком мінімум доходів громадян». Відтак, на думку адвоката, ця дія містить ознаки злочину, визначеного статтею «Зловживання владою або службовим становищем». За нею Ющенкові загрожує покарання у вигляді 3—6 років ув’язнення «з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 500 до 1 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Нагадаю, що йдеться про того самого Оленцевича, за позовами якого суди позбавили звання Героя України Степана Бандеру та Романа Шухевича. І от нова справа від того ж персонажа. Печерське районне управління міліції Києва, як повідомляють ЗМІ, вже почало досудове розслідування, а заяву юриста внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Кафкіанськість ситуації полягає в тому, що тільки 2 серпня 2011 року Вищий адміністративний суд України залишив чинним рішення донецьких судів від літа 2010 року про скасування указів президента Ющенка щодо присвоєння звання Героя України Бандері й Шухевичу, а присвоєне це звання Бандері було, як чітко сказано в заяві про скоєння злочину, 22 січня 2010 року. Інакше кажучи, Ющенко повинен був мати у Безрадичах машину часу, щоби злітати на півтора року в майбутнє і дізнатися, що він, за судовим рішенням, чинить незаконну річ. І міліція вважає таку логіку нормальною, бо прийняла заяву, а не віддала її назад заявнику для використання з гігієнічною метою.

Та ще більш фантасмагоричною ситуація стане, якщо справа буде передана до суду, а суд візьме її до розгляду (просто візьме, не більше). Хоча не можна виключати й того, що найсправедливіший на світі український суд винесе вирок, що Земля пласка... перепрошую, що Ющенко винний у злочині.

Бо ж вироки такого штибу цією судовою системою (чи слід писати «судовою» у лапках?) — з донецького «низу» і до київських «верхів» — уже винесені та підтверджені, й стосуються вони якраз Бандери та Шухевича.

Нагадаю, мотивацією судових рішень про скасування указів президента Ющенка було те, що, мовляв, таке звання може присуджуватися тільки громадянам держави; набуття громадянства України є можливим із 1991 року; особи, які померли до цього року, не можуть бути громадянами України; Бандера помер у 1959 році, Шухевич — у 1950 році, тому вони не були громадянами України, через що не могли одержати звань героїв.

Нагадаю речі, відомі навіть тим, хто вивчав лише історію КПРС: у 1919—1922 роках існували незалежні соціалістичні республіки, які потім створили Радянський Союз. Ці республіки, між іншим, мали свої дипломатичні місії за кордоном і підписували міждержавні угоди. Тільки з літа 1923 року, коли СРСР остаточно ствердився юридично, ці суверенні функції були скасовані.

Ба більше: що таке соціалістична Україна, проголошена на початку 1919 року? Це «перелицьована» УНР; до цього більшовики виступали від імені УНР, тільки «робітничо-селянської». І навіть прапор використовували такий, на якому червоний колір поєднувався із жовто-блакитними барвами. Ба більше: Українська держава зі своїм громадянством була де-юре визнана десятками інших держав, включно з Російською Федерацією (нарком закордонних справ якої Лев Троцький зробив це щодо УНР іще наприкінці грудня 1917 року, навіть до IV Універсалу).

Що ж стосується особисто Бандери та Шухевича, то вони були громадянами України, і не один день. Степан Бандера народився, як відомо, 1 січня 1909 року на Калущині. А 19 жовтня 1918 року на Галичині була проголошена Українська держава, яка 13 листопада отримала назву (за тогочасним правописом) Західньо-Української Народньої Республіки (ЗУНР). 22 січня 1919 року у Києві відбулося урочисте проголошення Акту про злуку ЗУНР (Галичина, Буковина, Закарпаття) й УНР (Наддніпрянська Україна) в єдину соборну Українську Народну Республіку. Згідно з законом «Про форму влади в Україні», прийнятим Трудовим Конгресом України, ЗУНР отримала назву «Західна Область Української Народної Республіки» (ЗО УНР, ЗОУНР). Улітку 1919 року територія ЗУНР була окупована польськими військами, але у Севрському мирному договорі 1920 року зафіксований державно-правовий статус Галичини як окремого утворення. І тільки 14 березня 1923 року на засіданні Ради послів держав Антанти були визнані фактичні кордони Польщі на Сході за умови надання національної автономії для Східної Галичини. Останнє, як відомо, Варшавою не було виконано. Отже, Степан Бандера, який був у дитинстві громадянином ЗУНР та УНР, мав підстави не визнавати себе підданим Польщі. Так само, як і Роман Шухевич (1907 року народження), котрий також мав громадянство ЗУНР та УНР. А в Законі «Про громадянство України» називаються Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава, Українська Соціалістична Радянська Республіка (не плутати з УРСР!) та Закарпатська Україна як державні форми, які передували нинішній Україні...

Але судова система України вважає, що земля пласка, тобто нічого цього ніколи не було й бути не могло. Судді не помітили, що своїм рішенням вони мимохіть скасували й нинішню Українську державу, і делегітимізували її владу та самих себе. Справді, нинішня незалежна Україна утворилася шляхом її виходу з СРСР (Акт про незалежність) та підписання Біловезької угоди (за якою держави, які утворили свого часу Радянський Союз, вирішили його скасувати). Але ж у разі, якщо до 1991 року Української держави не було, то не існувало й СРСР, бо ж без незалежних соціалістичних республік, які його створили, не міг утворитися союз цих республік а якщо не існував СРСР, то вийти з нього та розпустити його в 1991 році було неможливо, тобто на території України наразі існує невідомо що під владою невідомо кого...

Одне слово, Кафка бенкетує!

Утім, цей апофеоз абсурду має змусити — хоча б зараз! — почухати голови й серйозно замислитися не тільки вітчизняних лібералів та правозахисників, а й західноєвропейських політиків та громадськість. Свого часу указ Віктора Ющенка про присвоєння Степанові Бандері звання Героя України був вельми несхвально поцінований Євросоюзом, особливо поляками. Відтак судові рішення про те, щоб забрати ці звання у Бандери та Шухевича, Захід зустрів або мовчки, або навіть схвально. Не надто протестували й українські ліберали та правозахисники. А дарма! Адже йшлося про відверте беззаконня! Саме ці рішення простелили шлях тому, що зветься Selective Justice in Ukraine (це не зовсім точно перекладають у нас як «вибіркове правосуддя», хоча правосуддям тут і не пахне — краще вже «вибіркова юстиція», «вибіркове судочинство»; скажімо, у Сталіна й Гітлера неправедний суд був тотальним, а в Україні зараз він вибірковий...). Першими жертвами політичних репресій нового режиму стали Бандера та Шухевич, а потім уже Selective Justice було застосовано проти політиків і громадянських активістів. Логіка тих, хто застосовує таке судочинство, банальна: «проковтнули» одне, «проковтнуть» й інше. Тим більше, що принципи Selective Justice були наочно продемонстровані й на цьому полі, коли Вищий адміністративний суд визнав законним присвоєння звання Героя України поетові Василю Стусу та композиторові Володимиру Івасюку — попри те, що вони ніколи, на відміну від Бандери й Шухевича, не були громадянами незалежної України...

Агов, де ти, сучасний Кафко, єдино можливий літописцю нашої доби?!