Кандидатура буде компромісною?

Багаторічний і незамінний міський голова Дніпропетровська Іван Куличенко покинув свою посаду. На цій посаді він пропрацював майже півтора десятиліття, обирався чотири рази, побивши всі рекорди політичного довгожительства.

Починав Іван Іванович ще за Кучми, як то кажуть, з благословення прем’єр-міністра Валерія Пустовойтенка. Утримався в своєму кріслі після першого Майдану й вступив до Партії регіонів у період президентства Януковича. Необачний крок ледь не призвів до серйозних наслідків, коли в лютому на сесію міськради прийшли молоді люди в балаклавах і почали вимагати від міського голови Дніпропетровська стати на коліна. Принижуватися мер не став, але здав партквиток і не став заперечувати проти перейменування центральної площі міста. До кінця терміну мера Івану Івановичу залишався рік, проте революціонери не давали спокою. У серпні вони висунули категоричну вимогу звільнити всіх заступників міського голови, розпустити виконком і призначити нових людей. Градоначальника «обкладали прапорцями», але, на його щастя, почалися вибори депутатів Верховної Ради — непоганий варіант, щоб досидіти до пенсії.

Як розповідав на прес-конференції губернатор Ігор Коломойський, мер приходив до нього радитися й зазнався, що стомився, працюючи на своїй посаді. Крім того, він цікавився губернаторською думкою з приводу виборів до парламенту. Так чи інакше, але незабаром передвиборний з’їзд «Блоку Петра Порошенка» висунув учорашнього регіонала офіційним кандидатом у 28-му виборчому окрузі. Жителі заводської околиці Дніпропетровська були приємно здивовані, коли у них почали асфальтувати дороги, вивозити сміття й проводити благоустрій. Незважаючи на десяток конкурентів, Іван Іванович отримав на виборах переконливу перемогу, і тепер засідає у Верховній Раді поряд з активістами Євромайдану, які ще недавно вимагали його відставки.

Як наслідок міський голова на сесії міськради офіційно заявив про дострокове припинення своїх повноважень. Головним своїм досягненням він вважає реконструкцію набережної Дніпра й шкодує, що не встиг побудувати ще один фонтан на місці поваленого пам’ятника Леніну.

Під час прощання з мером деякі підлеглі змахнули сльозу, але далеко не всі. Один з двох перших заступників мера Вадим Шебанов, призначений на цю посаду після перемоги Майдану, розповів, що він думає про відставку колишнього шефа. «Цього дня почалися Помаранчева революція і Євромайдан. Саме 21 листопада пішов у відставку Іван Куличенко. Усе старе йде, з цим нічого не вдієш», — сказав перший заступник мера. Сам він не приховував, що не проти балотуватися на посаду міського голови.

Коли відбудуться вибори, ніхто сказати не може — вирішуватиме це Верховна Рада. Поки виконувати обов’язки градоначальника Дніпропетровська має секретар міськради Максим Романенко, оскільки так свідчить закон. У цьому не було б нічого особливого, але в.о. мера вважають фігурою, близькою до екс-губернатора Олександра Вілкула, — одного з лідерів «Опозиційного блоку». Не секрет, що в нинішньому керівництві облдержадміністрації ледь стримують емоції при згадці самого лише імені О.Вілкула. На минулих виборах до Верховної Ради «Опозиційному блоку» несподівано вдалося вийти на перше місце за кількістю отриманих голосів, а опозиційні кандидати перемогли у низці мажоритарних округів. Активісти Майдану зараз добиваються відставки градоначальників Кривого Рогу та Дніпродзержинська.

Зі зрозумілих причин майбутні вибори мера обласного центру набули першочергового значення. «Думаю, вибори мера в Дніпрі мають відбутися якомога швидше — не чекаючи призначення позачергових місцевих виборів у цілому по країні», — написав на своїй сторінці в одній із соцмереж радник І.Коломойського, а нині депутат Верховної Ради Андрій Денисенко. Депутат вважає, що вибори варто призначити на весну 2015 року, а силам, що входять до демократичної коаліції, слід висунути єдиного кандидата. На думку А.Денисенка, Дніпропетровськ має стати саме тим полігоном, де можна «прокачати» «переможну модель» у виборах глав місцевого самоврядування. «Узагалі, вибори будуть цікавими — черговий етап «Битви за Дніпро», в якому зійдуться сили реваншу й сили відродження України», — написав А.Денисенко.

Дніпропетровські експерти почали перераховувати можливих кандидатів на крісло мера. У ролі основного претендента спочатку називали заступника глави ОДА Святослава Олійника. 2010 року він уже балотувався на посаду мера й за підсумками голосування посів третє місце. Як колишній нардеп він відомий виборцям, має певні навики управлінця, передусім у складі команди І.Коломойського. Проте, в ОДА, можливо, враховують ризик того, що С.Олійнику може не вистачити голосів виборців, щоб стати міським головою. До того ж, свідомість місцевих виборців традиційно орієнтована на «міцного господарника», знавця комунальної сфери. У цьому сенсі виграшніше виглядала кандидатура Анатолія Крупського — колишнього першого заступника Івана Куличенка, який останнім часом працював заступником губернатора І.Коломойського. Вочевидь, губернатор почувався впевненіше, спираючись на старий апарат і перевірених часом чиновників. Щоправда, учасники Євромайдану не дуже сприймають А.Крупського. Вони згадують переговори з ним під час штурму будівлі ОДА в січні цього року. Того дня активістів поливали на морозі водою з пожежного шланга. Тому їм ближче своя людина — нинішній заступник міського голови Вадим Шебанов, який заявив про бажання поборотися за крісло мера.

Та все ж схоже на те, що чаша терезів таки схиляється не на користь «євромайданівців». На сесії міськради 26 листопада депутати знову затвердили А.Крупського... першим заступником міського голови. Як пояснюють, він підпадав під дію закону про люстрацію, і в останні дні числився радником губернатора. А.Крупський повідомив, що до набрання чинності законом про люстрацію звільнився з посади першого заступника губернатора за згодою сторін. «Ми розраховуємо на взаємодію різних формувань, щоб вирішувати питання, пов’язані з життям міста. Для того, щоб балотуватися в мери, я маю бути впевненим у тому, що зможу продовжити ті почини, які були зроблені Куличенком, і що команда, яка прийде зі мною, зможе зробити новий виток у розвитку міста. Якщо я скажу «так», то балотуватимуся», — підсумував А.Крупський.

Саме собою зрозуміло, що питання про нового мера поки не можна вважати вирішеним. Ймовірно, свого кандидата має виставити на виборах мера і опозиція. Експерти вважають, що в цій ролі міг би виступити колишній народний депутат Іван Ступак, який очолював міську організацію Партії регіонів. Щоправда, конкурувати з А.Крупським буде нелегко, а можливо й ні до чого. Надто вже компромісно виглядає фігура першого заступника. Як новий мер він має влаштувати всіх, оскільки працював як у команді О.Вілкула, так і в команді І.Коломойського.

Утім, не виключається участь у виборах і «третьої сили» з числа місцевих бізнесменів і депутатів. Проте, по за усталеної практикою «вискочок» у Дніпропетровську не люблять. Політолог Андрій Клячин вважає, що реальний кандидат на посаду мера має відповідати певним критеріям. «У Дніпропетровську ще з радянських часів так повелося, що майбутній мер, незважаючи на те, що він обраний, має бути особою, що отримала згоду впливових елітних місцевих груп», — говорить політолог. «Друга вимога до кандидата — він повинен буде продемонструвати, що саме вже зробив. І третє — швидше за все, це буде людина зі сформованим іміджем, тобто він має бути відомим», — зазначає експерт. Самі дніпропетровці пригадують, що зазвичай ім’я майбутнього мера Дніпропетровська напередодні виборів авторитетно «озвучував» губернатор. Як буде цього разу — покаже час. Не виключено, що ніхто не ламатиме сталих традицій.