Використання бойової хімічної речовини в британському місті Солсбері, загострення ситуації в Сирії після хімічної атаки... Росія за останні кілька тижнів неабияк «нахімічила», що спонукало світову спільноту взятися за нові спроби вдягнути на країну-агресора гамівну сорочку, використовуючи дипломатичні, економічні та військові важелі впливу.

Бойкот чемпіонату світу з футболу, який відбудеться в Росії, — один із дипломатичних сценаріїв, що, як уже очевидно, буде втілений у життя влітку. Та скільки в ньому буде дійових осіб? Наскільки масовим стане цей бойкот? Питання поки що відкрите.

БОЙКОТ НА ПОЛІТИЧНОМУ, АЛЕ НЕ НА СПОРТИВНОМУ РІВНІ

Як і належить, першою виступила Великобританія, закликавши своїх союзників до політичного бойкоту футбольного турніру в Росії. Отож міністри, високопосадовці, а також члени британської королівської родини до Росії влітку не поїдуть.

Тоді, на початку березня, глава МЗС Великобританії Борис Джонсон навіть припустив, що збірна Англії може взагалі не брати участі в чемпіонаті світу, якщо з’ясується, що за отруєнням російського екс-шпигуна Сергія Скрипаля стоїть Кремль. Втім, спортивний бойкот на даний момент все-таки здається малоймовірним. Чому? Регламент чемпіонату світу, як, до речі, й Олімпійських ігор, передбачає, що країна, яка бойкотуватиме турнір, тобто кваліфікується, але відмовиться від участі, автоматично не буде допущена до участі і в наступному розіграші чемпіонату. На такий непопулярний крок навіть британці навряд чи підуть. Англійські вболівальники також не приховують, що на мундіаль до Росії їхати планують. Йдеться і про прагматичне питання рейтингу нинішнього уряду серед населення — родоначальників футболу, якими вважають англійців, без чемпіонату світу не залишать.

ХТО БОЙКОТУВАТИМЕ?

Гаразд, припустимо, що всі 32 національні збірні-учасниці таки вийдуть на футбольні поля Росії. Та від представників яких із них можна чекати політичного бойкоту?

Наразі другою та останньою офіційно про бойкот чемпіонату світу заявила Ісландія. Політичні лідери цієї країни до Росії не полетять. Крім того, було оголошено про тимчасове відкладання двостороннього діалогу на високому рівні з російською владою. Взагалі ісландський випадок заслуговує на особливу увагу. Національна збірна цієї країни, кількість населення якої ледь перевищує 300 тисяч осіб, уперше в своїй історії пробилася на чемпіонат світу з футболу. Однак це не завадило уряду Ісландії одному з перших проявити принциповість.

Хто ще? Ймовірно, австралійці — близькі союзники Великобританії. Уряди Данії та Швеції розглядають можливість бойкоту на рівні офіційних делегацій. Також про це раніше заявляв президент Польщі Анджей Дуда. Наразі, схоже, що серед країн ЄС, які беруть участь у футбольному турнірі, ведуться перемовини, а то й суперечки щодо спільної позиції. 12 квітня брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк написав у своєму «Твіттері»: «Ми станемо свідками оголошення низкою країн ЄС дипломатичного бойкоту Чемпіонату світу-2018 у Росії та розгорнутих переговорів про продовження економічних санкцій ЄС проти Росії на рік замість 6 місяців напередодні саміту Європейської ради в червні».

До червня європейські країни, ймовірно, займуть свою улюблену вичікувальну позицію. Хоча слід відзначити, що всередині березня, за 10 днів після замаху на Скрипаля, канцлер Німеччини Ангела Меркель заявляла, що країни Євросоюзу повинні надалі підтримувати зв’язки з Росією, а про бойкот чемпіонату світу поки що не йдеться. Натомість Німецький футбольний союз офіційно заявив, що їхня збірна від участі в турнірі не відмовлятиметься. Позиція Франції? Поки що без публічних заяв. Тим часом, поїздка на Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі, що відбудеться наприкінці травня, все ще значиться в графіку президент Еммануеля Макрона. Під час візиту запланована його особиста зустріч із Володимиром Путіним.

СПОРТИВНЕ СВЯТО В КРАЇНІ-АГРЕСОРІ — ТАКІ АБСУРДНІ НАШІ РЕАЛІЇ

У цій ситуації акцентувати увагу варто і на риториці. Які називають передумови ймовірного бойкоту? Замах на Скрипаля з використанням хімічної зброї. Сьогодні змістився фокус у бік кризи в Сирії. Та, на жаль, у дискурсі зовсім відсутні згадки про російські злочини в Україні, які не припиняються донині. Жодного разу я не бачив, щоб згадували анексію Криму, війну на Донбасі, ні, зрештою, трагедію з MH-17.

Україна була першою, хто закликала до бойкоту чемпіонату світу в Росії. Втім, тоді ці заклики залишилися непочутими. Велике спортивне свято в країні-агресорі — такі абсурдні наші реалії. Про те, щоб відібрати в Росії право на проведення чемпіонату світу, в ФІФА чомусь не задумувалися.

«ДИПЛОМАТИЧНИЙ ВАКУУМ»

У нинішній ситуації із потенційним бойкотом ФІФА наразі відмовчується. Та журналісти спортивної іспанської газети «AS» упевнені: «ФІФА перебуває в стані паніки в зв’язку з появою закликів бойкотувати чемпіонат світу. Публічно організація продовжує зберігати мовчання, однак високопосадовці ФІФА усвідомлюють, що після отруєння Сергія Скрипаля напруженість сягнула критичної точки. Немає жодних ознак, що напруженість ослабне. Усе йде до того, що буде тільки гірше. А це ставить під загрозу чемпіонат. У першому матчі ЧС-2018 Росія — Саудівська Аравія 14 червня Путін може отримати повний дипломатичний вакуум».

Настільки жалюгідного за своєю афішею матчу-відкриття мундіалю я навіть не пригадую. Цікавіше буде поглянути, хто завітає на трибуни. Чи залишиться Путін сам у президентській ложі московського стадіону «Лужники»? Хто з лідерів інших країн складе йому компанію? І чи приїдуть до Росії європейські лідери, зокрема Меркель та Макрон? Футбольний форум у Росії стане черговою перевіркою для світової спільноти — поглянемо, хто з відомих політиків таки вирішить відвідати чемпіонат у країні-агресорі.