Химера плебісциту

Референдум щодо єдності України може відбутися вже наступного місяця. Ініціатором моніторингу думки громадян виступає Рада національної безпеки та оборони. Про це телеканалу «Рада» заявив народний депутат, голова ТСК з підготовки змін до Конституції Руслан Князевич. «Наскільки я розумію, то згідно з рішенням РНБО доручено Кабінету Міністрів напрацювати відповідні зміни», — сказав він. Проте в прес-службі РНБО нам не підтвердили цю інформацію, і підкреслили, що варто дочекатися офіційної заяви. 

Найімовірніше, всеукраїнське народне волевиявлення, що визначить найоптимальнішу форму державного устрою, відбудеться одночасно із першим чи другим туром президентських виборів. Регіонал Микола Левченко заявив про дату не пізніше 25 травня, а голова фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв каже, що це може бути 15 червня. Остаточне рішення щодо дати референдуму та самого факту його проведення винесе Верховна Рада.

З’явилася альтернативна ініціатива і від представника Центральної виборчої комісії Андрія Магера. Він запропонував провести національно-консультативне опитування, що дозволить врахувати думку громадян з актуальних питань без застосування недосконалих механізмів закону про референдум. Варто зазначити: останній неодноразово зазнавав критики з боку колишніх опозиціонерів, наділених нині владою.

Слід зауважити також, що проведення такого референдуму, головною метою якого є визначення основоположних для Конституції питань, не корелюється із висуненою вимогою уряду напрацювати новий Основний закон ще до президентських виборів. Якщо результати голосування не будуть мати впливу на текст Конституції, постає питання щодо сенсу проведення самого референдуму, його ефективності та наслідків.  

Олександр ЧЕРНЕНКО, голова Комітету виборців України:

— Ми не проти референдуму як форми волевиявлення. Якщо в певній частині суспільства існує запит, чому б ні? Однак для нас, безперечно, головне — якість процедури його проведення. Ми не маємо називати референдумом щось подібне до того, що відбувалося в Криму, коли за два тижні незрозуміло які комісії порахували незрозумілі бюлетені й отримали незрозумілий результат.

Тому якщо ініціювати референдум сьогодні, потрібно враховувати низку факторів. Навіть згідно з чинним законом — який дуже поганий і його бажано було б змінити — призначити референдум на 25 травня ми не встигаємо. Звісно, можна змінити закон і підігнати можливість проведення референдуму під цю дату, але робити це небажано. Якщо ж говорити про 15 червня — ця дата, безумовно, краща, адже зайвих три тижні дозволять ліпше підготуватися. Проте треба серйозно змінити закон і покращити саму процедуру. Якщо другий тур буде 15 червня, у законі треба прописати випадок, коли референдум відбувається одночасно з президентськими  виборами, які комісії мають визначати результати тощо. Не хотілося б підганяти референдум під дату виборів, бо це ускладнить як проведення самих виборів, так і проведення референдуму.

Логічно було б дослухатися до пропозиції щодо проведення національно-консультативного опитування. Питання про статус російської мови, унітарність чи федеративність тощо треба виносити як опитування, згідно з результатами якого Верховна Рада буде ухвалювати ті чи інші зміни. Якщо ж ми хочемо провести референдум із прямою дією, питання якого внаслідок стануть тілом Основного закону, доведеться виносити складні формулювання, що може бути проблематичним для виборців. Тож найкраще провести опитування, на підставі даних якого ВР буде напрацьовувати нову Конституцію.

Що ж до сепаратистів — референдум для них лиш привід, ширма для дій, які вони ведуть. Вони можуть не визнати результату референдуму, сказати, що це все маніпуляції. Якщо референдум буде одночасно із президентськими виборами, це може вирішити питання блокування дільниць. Утім, в цілому проблеми це не вирішить, а може лише зняти на деякий час напругу в певних регіонах. Не більше.