КОМЕНТАРI

Іван ГАМКАЛО, диригент:

— Каналів багато, а дивитися нічого не хочеться. Таке враження, що святкові передачі каналів робили за однiєю калькою. Нескінченні естрадні концерти. Глядачів «частували» сурогатами, а не кращими музичними зразками. Для душі подивився трансляції з різних храмів на Різдво. Цілком доречні були колядки. Я радий, що, попри заборони, наш народ зумів зберегти традиції, і головні християнські свята стають загальнодержавними. Мені здається, що було б цікаво показати обряди різних куточків нашої України та показати записи класичних творів.

Геннадій ТАТАРЧЕНКО, композитор:

— Не можу сказати, що наша сім'я віддала перевагу якомусь одному каналу. Перемикали кнопки, відшукуючи щось оригінальне й цікаве. У перші новорічні дні із задоволенням подивилися «Пісню-99». Я сам кілька разів у ній брав участь і порадувався, що високу планку її творці продовжують тримати. Вони запропонували програму, яка цікава будь-якому віку. Цього року «Різдвяні зустрічі Алли Пугачової» більше нагадували репетицію, ніж повноцінне видовище. Схоже, робили все похапцем, не відчувалося твердої режисерської руки. З українських музичних передач мені більше сподобалася «Тинди-ринди». Її ведучий Сашко Євтушенко зумів задати веселий настрій і вийшло нетрадиційне новорічне поздоровлення наших виконавців. Були непогані сплески на «Інтері», «1+1» і УТ-1. Але загалом наші канали все-таки програвали російським. На Різдво, крім фільмів про Ісуса Христа й телетрансляцій із соборів, мені здається доречним послухати хори, класичну й обрядову музику.

Олександр БОЖКО, Київ:

— Дивний канал УТ-1. У новорічну ніч на ньому абсолютно не відчувалося новорічного настрою. Не програма, а набір старих кліпів. «1+1» — дуже хороша програма. Звучали дійсно ті пісні, які всі знають. НТВ — живий прямий ефір. «Інтер» — було завидно дивитися, як справжні держави святкують: їх правителі, королі виходять до народу, фейєрверки. Навіть у Москві — багато людей, відчувалася епохальність хвилини. А показали Київ — глухо, невиразне поздоровлення — і все. Була спроба першого числа знайти те свято — мій син ходив на Хрещатик. Повернувся зі словами: «Тату, які жлоби ми». Ні фейєрверків, ні салютів, ні поздоровлень. Усі поховалися по конче-заспам, пущі-водицям. Що не йде у жодне порівняння з тим, що відбувалося на тому ж Хрещатику перед виборами мера та Президента. Прикро. А це ж та дата, яка не залежить від економічного становища. Живу в Україні, але коли слухаю звернення російських діячів — вони мені більш зрозумілі, більш людяні, більш щирі. У нас вважають за краще поздоровляти — як завжди — завуальовано, з недомовками.

Андрій ПОРТНОВ, студент-історик, Дніпропетровськ:

— Усе, що дивився, здалося дуже нецікаво зробленим. Здивувала примітивність коментарів у новорічну ніч на «Інтері». У тому, що показало ГРТ, відчувалася фінансова криза. Що ж до наших каналів: УТ-1 неначе поставило собі за мету довести, що він найнецікавіший канал — і в них це дуже добре виходить.

Поздоровлення нашого Президента. Я завжди думаю: воно повинне бути все-таки більш коротким і небанальним, а не доповіддю. Щороку — одне й те ж. В ідеалі кожний виступ Президента має бути чимось незвичайним, щоб була присутня якась інтрига.

Володимир ВОЙТЕНКО, головний редактор журналу «Кіноколо»:

— Народ чекав від телебачення нових різдвяних історій. А їх і не було. Я маю на увазі фільми, що демонструвалися — ми їх усі вже бачили не один раз. Телебачення запропонувало нам старий-старий Новий рік. Було кілька нових фільмів, але усі — російського виробництва. Треба виробляти власну продукцію. Гадаю, що до цього прийдуть із часом. І річ тут не тільки в тому, що не розуміють цього, а, певною мірою, в коштах... Серед усіх святкових телевізійних концертів хотів би відзначити концерт у неділю групи «ВВ» («1+1»). Це була справді подія. Ми призвичаїлися до програм типу один виконавець — одна пісня, розрахованих на різні смаки, коли не слухаєш — їси. А тут ти відкриваєш рота — і їжа тобі не йде. Нічого подібного до концерту «ВВ» на жодному з каналів не побачив. Виступ «ВВ» був цікаво знятий в інтер'єрі галереї «Лавра», добре змонтований. Безперечно, основними у цьому дійстві були самі «ВВ» з їхньою специфічною енергетикою. Дивлячись цей концерт, відчуваєш, що життя можливе — і навіть у телевізорі...

P.S. від Наталі ЛIГАЧОВОЇ: із задоволенням приєднуюся до цього життєрадісного відчуття, хочу лише зазначити: що ж це за ночі без «Проти ночі»? Читачі «Дня» обірвали телефони із запитаннями, які ми й адресуємо улюбленому нами всіма й шановному Олександру Роднянському. Ну а аргументацію проти рішення каналу «1+1» відмовитися від єдиного інтелектуально-інтерактивного проекту — читайте у п'ятницю в телеклубі «Дня».