Кремлівські «Гради» по «режиму тиші»

Про це на своїй сторінці у FB повідомив представник України у підгрупі з безпеки ТКГ Євген Марчук. «В порядку денному Робочої групи з питань безпеки сім важких питань, — пише Марчук. — Але найпершим буде спроба домовитися про припинення вогню по всій лінії зіткнення хоча б на період Новорічно-Різдвяних свят і зимових канікул. Як цього досягти — технологія напрацьована та апробована. Вона спрацювала в 2016 році, коли тоді вдалось утримати режим повної тиші протягом 6-ти тижнів. Так звані хлібне та шкільне перемир’я в 2017 році були невдалими».

Наскільки буде вдалою спроба на цей раз, сказати складно, адже напередодні стало відомо, що ситуація на фронті може суттєво загостритися. За даними української розвідки, через заяву Міноборони РФ про намір відкликати російських офіцерів із Спільного центру з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК) противник може вдатися до агресивних наступальних дій по всій лінії зіткнення району проведення антитерористичної операції.

Інформація підтвердилася буквально одразу. В понеділок «російсько-окупаційні війська з населеного пункту Горлівка здійснили обстріл з реактивних систем залпового вогню по населеному пункту Новолуганське, що на Луганському напрямку району АТО». В штабі АТО повідомили про жертви серед цивільного населення та руйнування житлових будівель у Новолуганську.

РОСІЙСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ПОКИДАЮТЬ СЦКК 18 ГРУДНЯ 2017 р. / ФОТО ОЛЕКСАНДРА КЛИМЕНКА

Напередодні, як відомо, в МЗС Росії заявили, що російські представники СЦКК покинуть Україну 19 грудня через «напружену морально-психологічну обстановку». Намір відкликати з української території офіцерів російських збройних сил Кремль також пов’язує, зокрема, з рішенням Києва з 1 січня 2018 року запровадити порядок в’їзду російських громадян, як і інших іноземців, за біометричними паспортами.

Як відомо, СЦКК — це група з контролю за дотриманням Мінського протоколу, до якої входять представники української та російської сторін. За словами керівника української сторони СЦКК генерала Юрія Остаха, з російського боку в центрі працюють 75 військовослужбовців армії РФ, пише «Голос України». Мешкають вони в готелях, так само як і наші офіцери. Працюють на всій території — від Маріуполя до Станиці Луганської. Утримуються за рахунок України. За весь час роботи СЦКК — з 26 вересня 2014 року — на їх утримання пішло понад 4 мільйони гривень.

«Росіяни заїжджають в Україну як звичайні іноземні громадяни, через кордон на мирній території, за закордонним паспортом на термін не більш як 90 діб. 26 січня у них закінчується ротація. Як працівників, прирівняних до дипломатів, російських офіцерів охороняє спеціальний підрозділ Національної гвардії України. Із 1 січня 2018 року для того, щоб перетнути кордон України, іноземні громадяни повинні мати паспорт з біометричними даними або ж здавати відбитки пальців при перетині кордону. Кремль вважає, що для російських офіцерів, серед яких частина є працівниками спецслужб, і це не таємниця, така процедура є неприйнятною. До речі, у 2015-му під час боїв у Дебальцевому офіцерів СЦКК з російського боку евакуювали», — йдеться в тексті на golos.com.ua. 

На важливу роль військових з СЦКК у забезпеченні технології перемир’я звертає увагу Євген Марчук. «На відміну від патрулів СММ ОБСЄ, вони мають повноваження і можуть швидко втручатися в ситуацію, щоб припинити порушення режиму тиші, — пише він у «Фейсбуці». — Російські військові — порушення з боку ОРДЛО, а українські — з боку ЗСУ. Акція російського керівництва по відкликанню своїх військових із складу СЦКК практично унеможливить забезпечення режиму тиші, навіть якщо домовленість буде досягнута».

Що може означати рішення Кремля відкликати своїх військових із СЦКК? «Це однозначно призведе до ліквідації цієї структури, — наголошує Євген Марчук. — Це погано. Крім того, це своєрідний шантаж, намагання вивести нас на прямі переговори з боєвиками ОРДЛО і поганий симптом взагалі».

Про те, що це шантаж, каже і народний депутат Дмитро Тимчук. В коментарі «Дню» він заявив: «Виведення російських представників із СЦКК — це одна з форм шантажу. Нещодавно Путін заявив про низьку ефективність мінського діалогу, при тому що сама Росія за цей мінський діалог чіпляється. Саме ОБСЄ досить спокійно відреагувало на вихід росіян із СЦКК. Насправді ця структура, яка сприймається на Заході як ще один майданчик для переговорів між військовими РФ і України, вирішувало питання тактичного рівня. Це важливі питання, але не стратегічного характеру. Саме ОБСЄ так само могло вирішувати подібні питання, адже російські військові в СЦКК більше виконували роль розвідників. Там було досить багато офіцерів ГРУ РФ, які з самого початку, не особливо ховаючись, проводили розвідувальні заходи — від моніторингу наших позиції до стану відповідних об’єктів».

Чи може питання з СЦКК бути пов’язано з миротворчою місією ООН, на яку у України та Росії різні погляди?

«Зараз Путін намагається схилити Захід до вигідного для РФ формату миротворчої місії ООН на Донбасі. Зверніть увагу на такий «збіг»: Путін, який розігрує багатоходівку, говорить про неефективність «Мінська», виводить своїх офіцерів із СЦКК, і в цей же час на лінії розмежування відбувається ескалація. Причому російські окупаційні війська почали вже застосовувати «Град». Більш того, за нашими даними, та батарея, яка «працювала» по Травневому та Новолуганському, в цей же час розвернулась і вдарила по Кадіївці в бік Стаханова. Таким чином Путін привертає увагу до загострення на лінії розмежування і намагається переконати Захід в необхідності введення так званих російських «миротворців». Ні в якому разі ми не можемо вестись на провокації Москви. ОБСЄ цілком може взяти на себе функції, наприклад, по вирішенню питання щодо розмінування. Я особисто не бачу необхідності приписувати такі функції виключно військовим».

Також відкритим залишається питання щодо закону про реінтеграцію Донбасу, який мав би нарешті закінчити так звану антитерористичну операцію (як відомо, на папері у нас досі АТО). Не кажучи вже про низку інших проблем. Адже навіть якщо Кремль і розігрує свою багатоходівку, то чи вирішили ми свої питання всередині країни, від чого залежить наша сила і здатність протистояти?

«На погоджувальній нараді Верховної Ради в понеділок представник Президента Ірина Луценко оприлюднила позицію Порошенка з питання ухвалення проекту закону «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях», — пише керівник Всеукраїнського громадського руху «Сила права» Андрій Сенченко. — Банкова вирішила зняти з розгляду цей закон у зв’язку з тим, що депутати «понівечели» проект, виключивши з нього можливість торгівлі з окупованими територіями і пункт про легалізацію Мінських угод. В результаті маємо: війна і далі буде вважатися АТО; Росія, як і раніше, не буде визнана агресором; ОРДЛО, як і раніше, не будуть визнані окупованими територіями; торгівля з окупованими територіями, як і раніше, не буде заборонена законом; ганебний закон про вільну економічну зону в Криму, як і раніше, буде діяти; громадяни, які постраждали від російської агресії, і далі зможуть, використовуючи лазівку в законі, вимагати компенсації збитку з держави Україна, а не з Російської Федерації, яка її завдала; громадяни України, які постраждали від збройної агресії Російської Федерації і подають позови проти держави-агресора, як і раніше, будуть змушені сплачувати до 8 тисяч (!) гривень судового збору».

Отже, ситуація вимагає від нинішньої влади активних дій не тільки у протистоянні з агресором, а й в тилу. Професійних і швидких рішень. Тоді наша делегація у Мінську матиме більше можливостей захищати українську позицію.