Крим за парканом

Якщо запитати кримчан, яка, на їхній погляд, найпримітніша будова відбулася на півострові після окупації, то відповідь буде однозначною: ні, не траса «Таврида», не аеропорт, не лікарня, не електростанція, а — паркан і шлагбаум. Кримчани вже давно і в громадських мережах, і в листах до окупаційного уряду, і в газетах і по телебаченню бідкаються про те, що Крим ніби обплутаний парканами здебільшого із профільних листів заліза та різноманітних сіток типу рабиці, а подекуди із каменю з мотками колючого дроту наверху. Але на те нема ніякої ради.

КРИМ ПЕРЕТВОРИВСЯ НА ПІДОЗРІЛІСТЬ ДО КОЖНОГО ПОДОРОЖНЬОГО

Ця проблема бере початок із двох джерел. По-перше, від російської традиції захланності й від намагання відгородитися від сусіда, а то й просто від зовнішнього світу, — і, по-друге, від непродуманого російського антитерористичного законодавства, в якому сказано, що всі об’єкти з метою запобігання атакам терористів мають бути огороджені парканами. Байдуже, що сітчастий паркан ніякого терориста при плануванні терактів не зупинить, байдуже, що до приходу в Крим росіян на півострові жодних терористичних актів не було. Паркани з’явилися біля кожної автостанції, залізничних станцій, біля шкіл, всіх навчальних закладів, всіх громадських установ, металевими парканами помережані вулиці міст, обнесені заклади культури, всі підприємства ба навіть дороги. Щоб кудись пройти, доводиться тепер обов’язково кілька кілометрів обходити вздовж паркану, пройти через шлагбаум чи пункт пропуску, де тебе як мінімум обдивляться з усіх боків, а то й зажадають документи чи почнуть обшукувати портфелі та сумки — ще добре, якщо металошукачем, а то й власними руками, і допитуватись про мету приходу.

І річ у тім, що ці паркани насправді ніякому терористу не завадять. Не стали ж вони на заваді терористам у Керченському політехнікумі, коли там підірвали й розстріляли кілька десятків учнів та вчителів. Але доводити окупаційній владі відсутність сенсу в її діях — марна справа. Паркани ростуть навіть там, де їх не мало б бути. Наприклад, побудували трасу «Таврида» — і це питання, чи потрібна була така потужна траса в малорозвиненому регіоні, яка завдала Криму багато екологічної шкоди й вивела із використання величезний простір сільськогосподарської землі, ускладнила рух іншими дорогами Криму — так, на багатьох ділянках трасу ще й обнесли високим металевим парканом, тож, як написав один користувач у громадській мережі, «їдеш десятки кілометрів вздовж паркану, наче вздовж стіни концтабору». Більше того, такі металеві паркани побудували і вздовж дороги на Південному березі, і якщо раніше пасажири, туристи, гості Криму, їдучи в транспорті, могли бачити море, то зараз вони їдуть, наче в тунелі, й нічого не бачать з боків. Крим втратив свою привабливість для гостей — він перетворився на суцільний паркан, на підозрілість до кожного подорожнього, на постійні перевірки та огляди.

СИТУАЦІЯ В СЕЛИЩІ ПАРКОВЕ

Характерно, що цей факт уже добре відомий і в самій Росії. Так, днями російський журнал «Компания» ((c) ООО «Журнал Компания», Свидетельство о регистрации ИА № ФС 77-76847) опублікував розслідування: «Газпром» опутал Крым колючей проволокой» , в якому прямо пов’язує нову кримську біду з новоявленими власниками кримської землі.

«Чергове селище на Південному березі Криму обносять парканом після продажу особняків Ріната Ахметова «Газпрому», — пише журнал «Компания». — Колючий дріт тягнуть уздовж пляжу, а місцевих жителів виселяють через суд — виявилося, що землю під їхніми багатоповерхівками влада Ялти віддала газовій монополії ще чотири роки тому. Ще одну віллу українського олігарха Ріната Ахметова, націоналізовану кримською владою, викуповує донька газового гіганта. Це третій об’єкт «Газпрому» в селищі Паркове. Тепер він, як і інші приморські містечка, уподобані російськими елітами, може обзавестися монументальним парканом, який приховає шикарні резиденції від поглядів простих смертних — разом з морем та лісовими урочищами. Доступ до моря вже практично перекрито: пляжі почали огороджувати ґратами з колючим дротом. А останніх місцевих жителів, які купили квартири в побудованій за української влади будівлі по сусідству з об’єктами «Газпрому», намагаються виселити через суд за позовом ялтинської адміністрації... Раніше компанія «ЕТЦ в Парковому» викупила палац по сусідству (Паркове шосе, 14) за 1,9 млрд руб. Обидва особняки розташовані на території парку початку ХХ століття, пам’ятки історії та культури «Новий Кучук-Кой» — обидва належали структурам Ахметова. За української влади — до 2002 року це була територія пансіонату «Криворізький гірник», по сусідству розташовувалася база відпочинку МВС. На відстані 300 м від цих двох резиденцій міститься ще один об’єкт «Газпрому» — готельний комплекс «Кримський бриз». Це кілька будівель, побудованих на 78,7 тис. кв. м між гірською грядою і морем. Власником комплексу є ТОВ «ЕТЦ в Парковому».

Ці об’єкти розділені комплексом апартаментів з висотним житловим будинком, побудованим при Україні. На початку 2000-х дві українські компанії — ТОВ «Фірма Грантор» кримського бізнесмена Льва Миримського і ТОВ «СК Консоль-Строй ЛТД», яке пов’язують з главою Держради Криму Володимиром Константиновим, — викупили тут недобуди пансіонату «Криворіжсталь» і звели житлову 15-поверхівку. Апартаменти в ній були розпродані фізособам і декільком компаніям, причому операції здійснювалися в тому числі й після березня 2014 року, вже в російському правовому полі. Дороге житло, зокрема, тут придбав Андрій Йосипович Кобзон... 6 грудня 2019 року — наступного дня після того, як були підбиті підсумки про продаж «Газпрому» першого ахметовського особняка на Парковому шосе, 14, — Ялтинський міський суд зареєстрував позов адміністрації Ялти до 69 власників цих апартаментів (документ є в розпорядженні редакції). Влада вимагає, щоб відповідачі за свій рахунок знесли висотку... Самі власники в розмові з «Компанією» пов’язують раптову судову тяжбу з тим, що «Газпром» планомірно скуповує в Криму місцеві особняки, адже з верхніх поверхів висотки відкривається хороший огляд території резиденцій... Незабаром Паркове може повторити долю інших кримських селищ на Південному березі Криму, забудованих резиденціями російських держкомпаній та чиновників вищого ешелону, а саме — обрости парканом. Уздовж берегової лінії вже звели 3D-паркан з колючим дротом, що позбавив людей вільного доступу до пляжів. Знімки цього загородження публікують у соцмережах місцеві жителі...»

ВИЩИЙ КЛАС КРИМСЬКОГО ПАРКАНОБУДУВАННЯ

Проте, на думку журналу, це ще не межа кримського парканобудування. «Поки ця огорожа не настільки монументальна, — пише журнал, — як шестиметровий паркан у селищі Олива (протяжність огорожі вздовж траси Севастополь — Ялта становить приблизно 700 м), який закриває краєвид на море. Як писало видання «Проект», за парканом розташовані держдачі ФСО і перших осіб Російської Федерації. Жителі Оливи, чиї побудовані за української влади будинки потрапили в охоронну зону держдач, уже кілька років отримують відмови при спробі зареєструвати свою власність у російському правовому полі. Відмови мотивуються проханням ФСО... Загородили парканами з колючим дротом і територію навколо ялтинського пансіонату «Дніпро», який зараз належить Федеральній податковій службі. У Гаспрі постали паркани вздовж Царської стежки — видового туристичного маршруту. Коридор з огорож стартує від санаторію «Ай-Петрі», який разом з оздоровницями «Місхор» і «Дюльбер» 2018 року викупило ТОВ «УКіП» — його пов’язують з Аркадієм Ротенбергом. Адреси цих пансіонатів так само містяться в закупівельних актах ФСО Росії. Відомство закуповує також послуги в ялтинському Кацивелі із зазначенням адреси на вулиці Шулейкіна, де, за інформацією ЗМІ, розташована база ФСО. Те ж «УКіП» виграло конкурс на будівництво гральної зони. Однак, за свідченнями місцевих жителів, поки що там споруджений лише черговий паркан...»

У такій ситуації кримчани потрапили у безвихідь. Адже й справді — кому скаржитися? Кримській владі — так вона повністю залежна від Москви й ніколи проти неї слова не скаже, московській владі — так це вони самі ці паркани й будують, так що поскаржишся — будеш ворогом для них.

ЩО ПРО ЦЕ ДУМАЮТЬ КРИМЧАНИ

Кримські мережі замість того, щоб обговорювати туристичні принади і пам’ятки Криму, широко обговорюють тему парканів та шлагбаумів. Фролло Юр’єв пише: «У Росії це нормально. Хіба ні? Ті ж загальнодоступні пляжі, які обгороджені парканами молодіжного табору «Таврида», наприклад. Тобто це в Криму як норма...»

Всі цитати взяті з відкритих джерел: Сергій: «Форум «Таврида» обгородився парканом і пляжі обгородив; на наступний рік, схоже, все, що залишилося від Меганома, парканами обнесе. Типу антитерор...» Користувачі тут згадали будівництво молодіжного табору «Таврида» в бухті Капсель під Судаком, в урочищі, яке раніше мало охоронний статус. Тепер там все перерито бульдозерами, природі завдано невиправної шкоди. Місцеві екологи стверджують, що «природі тут доведеться відновлюватись тисячоліттями». При цьому будова обгороджена парканом, і вхід лише з дозволу вартового при шлагбаумі, який вас нізащо не пропустить всередину.

Подібну картину за колючим дротом можна споглядати ще в сотнях місць Криму. Наприклад, Сергій Попов пише: «Від професорського куточка до Лазурного теж хтось заради двох-трьох особняків, які виросли на території піонертабору, всі пляжі закрив. Повісили папірець якогось Гупала, який інформує про потенційну небезпеку обвалів, і закрили з двох сторін під цим приводом пляжі. Причому ще рік-два тому вони були відкриті, а зараз — тільки для мешканців особняків».

Наталя Наталі: «А санаторій «Сімеїз», який займає половину селища, не пускає абсолютно нікого на територію порожніх пляжів, прикриваючись дитячим відділенням та антитерором. Був шматочок пляжу на елінгах, так пан колишній віце-прем’єр... завалив його камінням і написав про небезпеку від працюючих плавзасобів, катається на водному мотоциклі від власного пірсу... Який там Водний кодекс, вони й не чули».

Irina Leybich: «Ще в Сімеїзі пляж Корал біля дитячого санаторію «Юність» (санаторій зараз виставлений на продаж). Нещодавно намагалися двічі закрити (мається на увазі для відвідувачів. — Авт.). Поки що ми відстояли...

Ольга Грива: «Нещодавно відпочивали в Сімеїзі — це перлина, але пляжів практично немає, купатися просто ніде ні місцевим, ні гостям».

Ніна Говорунова: «Я звернула увагу, що в Форосі розмахував нагайкою так званий козак. Пам’ятаю також ролик, як у Москві розганяли демонстрацію козаки з нагайками. Дивно, що ці «вільні» люди, у яких має бути загострене почуття справедливості, запам’ятовуються своєю агресією та охотою до костюмування з безліччю незрозумілих орденів і медалей. Ось і в Партеніті. Жителі активно протистояли захопленню парку і пляжу санаторієм «Крим». А що ж козаки — а нічого. На жаль...»

Yevgeniya Tereshchenko: «Напишу про мис Сарич. Цієї неділі мою сім’ю не пустили пройти на берег моря співробітники ДПС і Росгвардія. На запитання чому? — вони спочатку брехали про те, що на пляжі аварійна ситуація. Після того як ми сказали, що були на цьому березі тиждень тому і там все так само, як і було останні десять років, Росгвардія почала брехати про те, що там учіння...»

Олександр Вікторович Слєпінін: «Є біля Паркового гора Іфігенія. Там те ж саме — відгородили парканом пляжик, пару вілл, і все гаразд. Там просто паркан до самого моря. Закони? Водний кодекс? Так то не для вас, холопи. І після цього влада хоче, щоб ми дотримувалися й шанували їх закони, якими вони судять у своїх судах з їхніми суддями. Нема ніяких законів — є тварі, які дорвалися до влади й обгородили себе армією, а нас парканами і тюрмами».

Зоя Бучина: «Грабують Крим. Навіть проросійські активісти визнають, що ситуація з доступом до пляжів за останні роки лише погіршилася...»

Андрій Іваніченко: «Вони вбивають мій Крим... Ще одна сфера, яку в Криму вирішили «озаборіть» — охорона здоров’я...»

Павло Кравченко: «Звичка будувати табори вкоренилася на генному рівні...»

Стас Півень: «Крим-гетто...»

Гусь Martin (@ marat_166) 16 березня 2018 р. «Ще один паркан (набагато вищий і довший) постав уздовж траси Ялта — Севастополь і закрив краєвид на море».

Olena Luk: «Паркан — наче в «Парку Юрського періоду». Всередині ще й ліхтарі, мабуть, з датчиками руху...»

Eugene Ellansky: «Любиш Росію, стабільність та процвітання — люби і за парканом сидіти...»

Андрій Кульків: «По-перше, це боротьба за екологію. Захищають парки та пляжі від шуму і смогу. По-друге, це важливий оборонний об’єкт. Вороги не знатимуть, що за парканом, а тим часом уздовж забору таємно літатимуть наші ракети з ядерними двигунами. Так що раджу незадоволеним та іншим «грінпісівцям» помовчати...»

Дмітрій Лєсной: «Я не перестаю дивуватися досягненням кримської весни — що не день, то нова пісня про прекрасне. Хороший парканчик. Живенько й зі смаком. Бандерівці та розвідка НАТО точно не пройдуть!»

Олексій Кримський: «Який сенс цих потворних парканів за часів квадрокоптерів з відеокамерами? Все одно все можна побачити, якщо хтось поставить таку мету. А ось вигляд мальовничої місцевості спаплюжений...»

Mary Platonoff: «Зона. Концтабір. Паркани, автоматники. Куди ми потрапили, в яку кротову нору вступили?

Віктор Вільчевскі: «А як все починалося)) патріотично, ввічливо)) а вже шматок траси відрубали і за парканом ховаються)))

Володимир Дєжин: «...так що хлопці — Крим вже не НАШ...)))»

Світлана Фрідман: «Красиве місце споганили цим чортовим забором. Де горбачовська дача, біля Фороса, ніякої огорожі на трасі немає, а тут... Все одно з супутника потім знімуть і все всім покажуть. Навіщо це потрібно, що ховаємо?»

Сергій Борисович Власов: «Ви нічого не розумієте — це роблять спеціально, щоб ті, хто буде за огорожею, нас не кусали. Найкраща траса Криму спаплюжена такою потворною спорудою...»

Ольга Павленко: «Ще один висотний паркан. До того спостерігала в ФБ, як будуються височенні паркани навколо Артека, по нижній Алупкінської трасі біля входу до Воронцовського парку. Місцевих заганяють у резервацію. Не фіг тут ходити і взагалі навіть дивитися на яке-небудь море. Ваша справа — обслуговувати тих можновладців, що понаїхали...»

Марина Мудрик: «У цьому році була в Артеку (селище, де пошта), так виявилося, що табір обнесений бетонною стіною! Коли виходила заміж, ми на море спускалися стежкою; коли народила першу дитину, за іменним пропуском гуляли там цілими місяцями (травень, листопад). Від нудьги їздила з коляскою в Гурзуф, пила каву і назад. Хоч би як там було, гарна дорога. Зараз це бетонний тунель, навіть місцеві намагаються там не їздити...»