Кримські особливості «земельного питання»
На засіданні Рескому у справах національностей, що відбулося в Сімферополі та в якому взяли участь представники та керівники практично всіх національно-культурних товариств автономії і голова Держкомнацу Геннадій Москаль, обговорювали особливості міжетнічної ситуації й останні події на полі міжетнічних відносин. Приїзд Геннадія Москаля був пов’язаний не тільки з тим, що влітку цього року виповнюється 60 років із часу депортації з Криму кримських татар (18—20 травня) і вірменів, греків і німців (24—26 червня), а й із нинішніми подіями. У селі Веселому під Судаком практично введено надзвичайний стан: тут створений постійно діючий пункт міліції, село в ці дні патрулюють наряди «Беркута». У лікарні Судака помер сорокарічний житель села Михайло Пісанов, якого 9 січня в місцевому барі побили кілька чоловік із місцевих репатріантів. Нагадаємо, що саме ця подія стала причиною останніх міжнаціональних заворушень — конфліктів двох груп місцевого населення, зібрань жителів села, створення козачих «загонів самооборони», а також «інтернаціональної народної дружини». У четвер у селі в присутності великої кількості людей відбулися похорони Михайла. Як повідомляє ЦГЗ ГУ МВС України в Криму, «вжито заходів для того, щоб затримати двох громадян 1980 та 1981 років народження, які брали активну участь у тій бійці. Зі слів жителів, того вечора в кафе вони запитали Михайла Пісанова «І ти козак?», на що він відповів: «Ні, але в душі ми всі козаки». Після цього його збили з ніг і почали бити. Проте є й інші версії події. Слідча група зараз намагається встановити істину та справжню картину подій того вечора.
Декілька днів тому в селі відбулися збори громадян, на яких було присутнє переважно слов’янське населення села. На думку заступника Голови Верховної Ради Криму Василя Кисельова, який брав участь у проведенні сходин, у селі сталося чітке розділення жителів на дві ворогуючі групи і, щоб примирити їх, потрібна тривала та серйозна робота. На пропозицію кримського главку МВС, сходини ухвалили рішення створити в селі народну дружину, але таку, щоб до неї ввійшли і місцеві жителі, і репатріанти. Але проти цієї ідеї виступили члени козачого загону. Зі своєї сторони кримські татари провели в селі мітинг, на якому поставили вимогу ліквідувати Сурозьку козачу общину та звільнити директора радгоспу «Веселовський» Миколу Макуху. Як повідомив сільський голова Веселого Геннадій Чепель, у мітингу взяли участь не менше 300 кримських татар.
Згідно з інформацією Рескомнацу, основним завданням усіх гілок влади залишається забезпечення вільного та рівноправного розвитку громадян, задоволення національно-культурних потреб усіх етносів, які проживають у Криму, сприяння республіканським національно-культурним товариствам, а також участь у міжнародній співпраці в сфері міжнаціональних відносин на основі чинного законодавства та міжнародного права.
Етнодемографічна ситуація в Криму характеризується значною різноманітністю. Крим — єдиний регіон в Україні, де, через історичні причини, в складі населення не домінують представники титульної нації. Тут, згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року, живуть 58,5% росіян, 24,4% українців, чисельність кримських татар досягла 12%. На частку представників інших понад 120 етнічних груп припадає до 5% кримського населення. Як відомо, 18 травня 1944 року з Криму масово було депортовано 183,15 тис. кримських татар. Незабаром їхню долю розділили 11 тис. вірменів, 12 тис. болгар та 14,5 тис. греків. Кримських німців (61 тис. чоловік) вислали з півострова 15 серпня 1941 року. Масове повернення з місць депортації розпочалося 1989 року. Зараз, згідно з переписом 2001 року, в Криму проживають 243,43 тис. кримських татар, 8,7 тис. вірменів, 1,9 тис. болгар, 2,8 тис. греків і 2,5 тис. німців. У 1993 році Верховна Рада Криму постановила щорічно відзначати 18 травня як День пам’яті жертв депортації з Криму.
Общини двадцяти п’яти етносів, які проживають у Криму, створили 27 національно-культурних товариств і общин, які на практиці здійснюють право на національно-культурну автономію. Ці товариства входять до складу двох об’єднань — Асоціації національних товариств і общин Криму та Кримського республіканського фонду міжнаціональної злагоди. Уряд і Верховна Рада сприяють їм у збереженні та розвитку їхніх мов, культур, виданні газет, літньому оздоровленні дітей, проведенні фестивалів, науково-практичних конференцій. Починаючи з 2001 року, з республіканського бюджету для цього виділяють по 300 тисяч гривень. Проведено десятки фестивалів, національних свят, семінарів, конференцій та інших заходів. При Раді міністрів Криму працює Міжнаціональна Рада, що, на думку Рескомнацу, дозволяє оперативно вирішувати проблеми міжнаціональних відносин.
Але, якщо все таке спокійне і правильне, як стверджує Рескомнац, то звідки конфлікти? Ось і Геннадій Москаль назвав конфлікт у Веселому побутовим. «Давайте не робити з побутових проблем міжнаціональні конфлікти», — сказав він у Сімферополі. З його слів, бійки, зіткнення й інші аналогічні ситуації відбуваються по всій Україні щодня, тому не можна, мовляв, роздувати ситуацію в Веселому до масштабів конфлікту на національному грунті. Тим часом у Криму не всі погоджуються з главою Держкомнацу. Конфлікт у Веселому, можливо, виник на побутовому грунті, проте поширювався він цілком за національною ознакою: з одного боку — сходини слов’ян у селі, з іншого — кримськотатарський мітинг. До того ж, як відомо, конфлікт у селі має давнє коріння. Зі слів сільського голови, конфлікт між місцевим меджлісом і директором радгоспу «Веселовський» розпочався ще минулої весни, коли активісти кримських татар захопили частину радгоспної землі. «На березі моря вони захоплювали землю радгоспу та вимагали виділити її в приватну власність під будівництво житла та міні-пансіонатів, — повідомив Геннадій Чепель. — Але «Веселовський» — це підрозділ об’єднання «Массандра», а воно оголошене національним надбанням України. Тому питання про відчуження цієї землі може вирішити тільки Президент або Верховна Рада України». За інформацією Геннадія Чепеля, серед учасників мітингу було не більше 50 кримських татар, які проживають у селі Веселе. «Всі інші — приїжджі з інших регіонів, — наголосив сільський голова. — Саме це й обурює — працівників нашого радгоспу Микола Макуха влаштовує, а люди, які приїхали зі сторони, вирішили, що Макуха їм неугодний…» Посилене патрулювання села заплановане також на майбутні 9-й та 40-й день смерті Михайла Пісанова, в робочому режимі тривають щоденні патрулювання. На думку кримської міліції, обстановка в селі настільки напружена, що конфлікти можуть виникнути через будь-яку дрібницю, і завдання нарядів не допустити виходу ситуації із-під контролю.
Аналіз показує, що ситуація скрізь у Криму розвивається практично за одним сценарієм: спочатку місцеві органи влади або прямо відмовляють кримським татарам у виділенні землі чи вирішенні інших проблем, або просто створюють нетерпиму тяганину з цим. Коли татари організують акції протесту, сільради, селищні ради та міськради налаштовують проти татар місцеве, переважно російське населення, сприяють формуванню різних «козачих» дружин, «загонів самооборони», російських общин тощо. Треба вже сказати правду — за таким сценарієм органи влади в містах і селищах Криму перетворюють стихійне татарське невдоволення на протистояння на національному грунті. Вже доходить не тільки до зіткнень, як у Партеніті, Сонячній Долині, а й до вбивства, як у Веселому. Тим часом у питаннях розподілу землі сільради нікому не підзвітні, а кримська влада не може вирішити багато проблем тому, що українську законодавчу систему створювали таким чином, що потреби репатріантів практично не враховували: в жодному законі України не оговорюється право репатріантів на отримання забраної раніше в них землі нарівні з членами колишніх колгоспів, жоден закон не говорить про поновлення їхньої рівноправної участі в роботі органів влади, про відновлення історичної топоніміки, релігії, культури, освіти та мови. Кримські татари, де через недбальство місцевих чиновників, де через недоліки законодавства, опиняються в нерівній із іншими ситуації і вимагають вирішити ці проблеми. Але той, хто не хоче їх вирішувати, легко організує їм відсіч саме за національною ознакою. Як усе це називати, якщо не міжетнічним конфліктом? Дуже небезпечно не бачити, як поступово формується база для невдоволення однієї нації діями іншої.
Геннадій Москаль під час зустрічі з главою уряду Криму Сергієм Куніциним повідомив обнадійливу новину: до Верховної Ради України внесено законопроект «Про відновлення прав депортованих за національною ознакою», що встановлює чітке юридичне поняття депортації, її ознаки, позначення території, з якої громадянина депортували, й інші правові критерії, за якими людину можна вважати такою, що зазнала депортації. Зі слів голови Держкомнацу, це надто важливий правовий документ, оскільки до сьогодні в Україні залишаються неврегульованими багато юридичних аспектів проблеми, пов’язаної із насильним переселенням великих етнічних груп і кримськотатарського народу. Досі, відзначив Геннадій Москаль, під час трактування самого поняття «депортація» керуються словником Даля, а не законом. У Криму сьогодні говорять про необхідність вирішення багатьох проблем: про вдосконалення механізму будівництва і викупу на вторинному ринку житла для сімей репатріантів, про створення нових шкіл із навчанням національними мовами, про відновлення культури депортованих.
На розгляд Кабінету Міністрів України, повідомив голова Держкомнацу, внесено пропозиції зі спрощення схеми фінансування викупу житла. Схема стане коротшою, зменшиться кількість проміжних ланок і при цьому зросте роль місцевих органів влади, які безпосередньо в містах і районах проводитимуть засідання тендерних комітетів. Уряд Криму, повідомив Сергій Куніцин, розглядає можливість об’єднання Управління капітального будівництва Ради міністрів республіки й аналогічної структури в складі Рескомнацу. На думку прем’єра, такий варіант дозволить економити бюджетні кошти і раціональніше ними розпоряджатися.
Актуальна проблема облаштування репатріантів і для Севастополя. Нещодавно це обговорювали на спільній нараді керівництва Севастопольської міської державної адміністрації із представниками кримських татар. «Репатріантам видано понад 900 земельних ділянок для індивідуального будівництва. Половину з них не освоюють — люди не мають грошей, — відзначив начальник управління в справах національностей і міграції Віктор Солодов. — А держбюджет передбачає будівництво не більше шести квартир на рік, а сьогодні в черзі стоять понад сто репатріантів». За даними міськдержадміністрації, в Севастополі проживають 5528 депортованих громадян, із них 4186 кримських татар. З 1991 року їм надано 1107 земельних ділянок площею 105,56 гектарів. Іншими словами, земельні ділянки в Севастополі отримала майже половина від загальної кількості репатріантів, які поселилися тут у віці старше за 18 років. Для поліпшення процесу облаштування та запобігання конфліктам у Севастополі створять спеціальну карту земель регіону, які виділяють для потреб репатріантів. Зі слів заступника голови держадміністрації Івана Куликова, депутати міськради розглянуть можливість часткового фінансування цього проекту за рахунок севастопольського бюджету.
«За оцінками ОБСЄ, Україна сьогодні може бути взірцем міжнаціональних відносин у Європі», — говорив у Сімферополі Геннадій Москаль. На щастя, це так. Але якщо кожен місцевий конфлікт перетворюватиметься на міжнаціональний, як сталося в Веселому і в багатьох інших місцях, ситуація може змінитися на гірше.
ДО РЕЧІ
У перший день свята Курбан-байрам, коли всі мусульмани півострова читали привітання від Верховної Ради і Ради міністрів АРК, близько 300 кримських татар взяли в облогу Судацький райвідділ міліції з вимогою звільнити їхнього співвітчизника Ісмета Салієва, на їхню думку, безпідставно заарештованого напередодні у кримінальній справі, розслідування якої триває вже не один місяць. Міліція відмовилася виконати явно незаконну вимогу. Кровопролиття вдалося уникнути лише через те, що виведений охороною Ісмет Салієв сам закликав кримських татар розійтися. Але біля будівлі залишалися чергові пікетники, доки Ісмета не було звільнено під підписку про невиїзд. Сьогодні в Судаку відбудеться мітинг, у якому візьмуть участь кримські татари зі всього півострова. Всю міліцію автономії при повному спорядженні знову стягнуто до невеликого південнобережного містечка, щоб на випадок чогось серйозного запобігти розвиткові конфлікту...
Нове загострення обстановки в Криму вчора стало предметом обговорення на спеціальному засіданні Президії Верховної Ради АРК. У тексті прийнятої ухвали члени Президії одностайно викреслили слова про те, що в Криму спостерігається «загальне підвищення рівня громадянської згоди» і констатували наявність «стійкої тенденції до виникнення й загострення міжетнічних суперечностей».
На засіданні голова Верховної Ради Борис Дейч казав: «Ситуація, яка склалася в Судацькому регіоні, підійшла до тієї критичної межі, коли лише констатацією фактів не обійдешся. У найближчих числах «Дня» — продовження цієї гострої теми.
