Курортний сезон Крим хоче зустріти по-новому

Що більше пригріває сонце — то сильніше вабить до моря. І частіше люди задумуються, куди податися цього літа?

Кримчани вважають, що кримські курорти поза конкуренцією. Росіяни кажуть те ж саме про Сочі. Однак практично жоден інший регіон у світі не може похвалитися такою рекреаційною і лікувально-відновною базою, культурно-туристичним середовищем, як Крим. Хоча для оздоровлення на півострові, як встановили вчені, використовують сьогодні трохи більше за третину його природних лікувальних ресурсів. Не задіяно не тільки практично все кримське узбережжя Азовського моря, а й багато ділянок на березі Чорного моря, незастосованими залишаються ресурси багатьох лікувальних грязей, мінеральних вод, ландшафтово- географічні джерела терапії. Тут близько 1500 музеїв і пам’ятників, але з метою розваг і відпочинку також використовують лише третину його туристичних та історико-культурних ресурсів.

У минулі роки, як неодноразово заявляла Рада міністрів півострова, кримські курорти ставали жертвою недоброчесної конкуренції й антиреклами з боку російських структур, що проводили протекціоністську політику й агресивні рекламно-інформаційні акції в інтересах курортів Сочі. Зі слів прем’єр-міністра Криму Сергія Куницина, аналіз російської преси і ТБ показав, що приблизно 70% їхніх публікацій про Крим мають негативний зміст. Кампанія триває і нинішнього року, московське телебачення періодично транслює всілякий непотріб про Крим. Наприклад, нещодавно по НТВ показано сюжет, у якому говорили, що Євпаторію знищено, як курорт, тому що… її забруднює якесь нечисте озеро зі Щолкіна. Кому в Росії відомо, що Щолкіно знаходиться за 300 кілометрів від Євпаторії і ніяке міфічне озеро їй не заважає! Крім того, уряд Росії майже наполовину знизив тарифи на проїзд своїх громадян у Сочі, заборонив використовувати бюджетні гроші на оплату українських путівок. Як результат, у Сочі всього 124 здравниці прийняли за минулий рік 3,4 мільйона відпочиваючих, у Криму близько 600 здравниць прийняли так само 3,4 мільйона. А всього за останні 10 років кількість курортників в Криму знизилася з 10 до 3—4 мільйонів чоловік в рік.

Маємо сказати, що для країни загалом сьогодні галузь курортів сприймана, як якесь шаленство, розкіш: коли не виплачують зарплату, пенсії, коли багато насилу зводять кінці з кінцями — тут не до курортів. А для Криму ж курорт — основна, пріоритетна галузь економіки, яка дає половину прибутків до бюджету, за які живе цілий клас жителів курортних міст, заробляючи лише на обслуговуванні курортників і туристів. Іншого джерела заробітку в населених пунктах прибережної смуги практично немає.

Загальна економічна криза, крім відвідуваності, відбилася й на рівні споживання курортників. Якщо в 1998 році кожен з них за літо витратив у Криму в середньому 350 доларів, у 1998 році — вже 234, в 1999- ому — тільки 110 доларів. І це при тому, що загальна вартість відпочинку в Криму постійно знижується: в 1998 році вона становила в середньому 22 долари, в 1999 році — 18, на 2000 рік планують зниження до 16 доларів. На ділянках від Севастополя до Євпаторії вартість одного дня пристойного відпочинку становитиме в межах 10 доларів, на Тарханкуті (Чорноморський район) — і взагалі 6—8 доларів.

Зрозуміло, що загальний стан курортної галузі — така в неї особливість! — вирівнюватиметься разом з подоланням загальної економічної кризи в наших країнах. Чим краще будуть жити люди, тим охочіше і частіше вони вдаватимуться до лікувально-оздоровчих і культурно-розважальних послуг. А поки що головним завданням останніх років, що зрозуміло, в Криму був геть не розвиток курорту, хоча тривали і наукові курортологічні дослідження, і перебудова галузі відповідно до нових вимог, таким було припинення зниження його відвідуваності. Згідно з даними журналу «Курорты и туризм» за останні три роки відбувалося зниження відвідуваності Криму на 18, а в 1999 році — на 26 відсотків порівняно з кожним попереднім роком. Надходження до кримських кишень, зокрема, до бюджету, з кишень відпочиваючих у гривневому вираженні у ці роки зростає на 14—20 відсотків щороку, однак це через інфляцію. Насправді, якщо користуватися доларовим еквівалентом, прибутки кримчан від туризму й курорту знижуються на 18—20 відсотків, тоді як у світі (Туреччина, Греція, навіть Болгарія, Румунія, і навіть колишня Югославія) галузь дає нечувані прибутки. А різниця в тому, що ці країни вкладають у розвиток курортів і туризму, як і в рекламу цих галузей, величезні гроші, що Криму, та й Україні взагалі, сьогодні просто не по кишені. Як стверджує Сергій Куницин, за рік на рекламу витрачають 1 мільйон гривень із кримського бюджету, а, скажімо, Греція — до 50 мільйонів доларів з бюджету і ще 38 мільйонів за програмами TACIS.

Дорожнеча путівок і проїзду, різкий стрибок цін на автомобільне пальне серед літа, побори на кордоні, в митниці, на дорогах, ускладнена процедура отримання туристичних віз — все це позначилося на зменшенні притоку відпочиваючих. Навіть у жовтні 1999 року вийшла постанова Кабміну, яка зобов’язує платити мито в 120—180 доларів при переїзді українського кордону групами туристів в автобусах. На думку міністра курортів Криму Олександра Таряника, це зроблено для того, щоб «ми вступали в героїчну боротьбу з цією постановою і вже до літа отримали нову перемогу над українським бюрократизмом». Місяць тому в кримській пресі опубліковано лист відпочиваючого із Литви Р.Важоваса, який зафіксував усі побори на кордоні й на дорогах. На його думку, дорога в Крим по всій Україні заставлена постами ДАІ настільки густо, що нагадує дорогу африканської країни наступного дня після збройного перевороту. Антирадар постійно сигналить, вказуючи на працівників ДАІ за кожним кущем. Висновок такий: «Зібравши до наступної відпустки $1000, ми повеземо їх не в Крим, а в Сочі, Туреччину або Болгарію, а Україна нехай просить гроші в МВФ. Вона хоче не заробляти гроші, а відбирати їх у туристів. Вже цього року я практично не зустрічав на дорогах України автомобілів з іноземними номерами. Видно, європейці боятися їхати в цю країну».

Минулого сезону 167 здравниць Криму відпрацювали зі збитками, і це при тому, зазначає Олександр Таряник, що курорт не може бути збитковим у принципі. Загалом же від курортів і туризму бюджетами всіх рівнів і підприємствами отримано прибутків на 703,5 мільйона гривень. Непогано працювали санаторії і будинки відпочинку об’єднання «Укрпрофздравниці» — 35 із них дали до бюджету 10 мільйонів гривень відрахувань. Разом з тим, здравниці Мінздоров’я України порожні. З одного боку, їх фінансують всього на 10—30 відсотків, і до сезону, як правило, вони не готові. З іншого боку, відомство не проводить роботи для залучення на відпочинок і на лікування. Досить сказати, що більшість із них протитуберкульозні, а в країні вирує майже епідемія туберкульозу, але лікувальні здравниці, з їхніми ефективними методиками і досвідом успішної боротьби з цією хворобою, порожні. Ця проблема вимагає серйозного розв’язання. Олександр Таряник вважає, що тут потрібні заходи на рівні уряду України.

«Паразитними» здравницями називають у Криму установи, які належать Міністерству оборони, МВС, СБУ, ГоспУ Кабміну, Управсправами Верховної Ради України, які хоч і є елітними за рівнем сервісу, але не дають Кримові жодного прибутку. 43 таких здравниці звільнено від плати за землю, в них практикують так звану «планово-збиткову» систему господарювання, що, на думку кримчан, є абсурдом. Підраховано, що кримський бюджет втратив через них не менш ніж 76 мільйонів гривень платежів. На думку міського голови Ялти Володимира Марченко, «ті, хто працює за бюджетні гроші, абсолютно безініціативні, не мають свободи дій, замість заповнення здравниць чекають, поки їм пришлють». Внаслідок заповнення таких здравниць низьке — нерідко тільки на половину вмісту. Як сказав Сергій Куницин, практику роботи цих здравниць потрібно змінити — вони мають зареєструватися як юридичні особи за місцем розташування і вносити всі передбачені платежі.

Згідно з опитуваннями Мінкурортів Криму, минулого літа 7 відсотків відпочиваючих відповіли, що вони «не чекали, що буде так добре», 32 відсотки — «гадали, що буде краще», 60 відсотків — «отримали все, чого чекали». Тому нині Мінкурортів розробляє систему підвищення якості обслуговування відпочиваючих. Серед головних заходів — поліпшення використання лікувальних чинників, проведення акредитації здравниць та акредитації готелів і підприємств харчування, організація постачання курортного комплексу продукцією кримського АПК. Вже наступного року курорти у Феодосії й Судаку відповідатимуть стандартам Блакитного прапора Європи, в Саках збільшиться виробництво лікувально-косметичних препаратів з місцевих лікувальних грязей, збільшиться виробництво лікувальної мінеральної води, будуть запроваджені нові лікувальні курортно-кліматичні методики, нові туристичні маршрути і тури. Урядова програма соціально-економічного розвитку Криму передбачає в 2002 році довести кількість відпочиваючих до 4,3 мільйона чоловік, в тому числі організованих — до 1,2 мільйона, що на 20 відсотків більше від нинішнього.

Цього року буде розширено продаж путівок без ПДВ, за прикладом Росії Мінкурортів Криму домагається встановлення знижок на вартість квитків для пасажирів на кримському напрямку, що їдуть відпочивати за путівками місцевих здравниць. Закінчується розробка документації на пільгове функціонування фірм і підприємств на курортних територіях пріоритетного інвестування, які встановлено в Криму указом Президента України для більш активного залучення їх до обслуговування туристів і відпочиваючих, розширення залучення іноземних інвестицій. На кінець 1999 року обсяг іноземних інвестицій у Крим становив 132,7 мільйона доларів, обсяг зовнішньої торгівлі послугами становив 85,3 мільйона доларів, що майже на 10 відсотків більше від попереднього року.

Весь курортний сезон-2000 в Криму буде організований багато в чому по-новому. Кримська туристична асоціація, наукові установи півострова закінчують розробку системної Програми міжнародного цілорічного туризму в Криму, в яку увійдуть понад 100 маршрутів. На півострові під егідою історико-археологічного фонду «Спадщина тисячоліть» створюють Центр археологічного туризму. Гості Криму зможуть взяти участь у наукових експедиціях та археологічних розкопках найцікавіших пам’яток півострова. Тут вже також випробувано і діють тури: спелеологічний, літературні, архітектурні, винні, паломницькі тощо. Цього літа ширше, ніж раніше, застосовуватимуть популярні методики специфічного курортного лікування й оздоровлення: ароматерапію — лікування за допомогою ароматів, ампелотерапію — виноградолікування, ландшафтотерапію — лікування спогляданням красивих місць, дельфінотерапію — лікування за допомогою специфічних занять з морськими тваринами та інші нововведення останніх років.