Леонід ГОЛОПАТЮК: Зрушення у сфері безпеки підвищують рівень партнерства з НАТО
![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20031217/4229-4-2.jpg)
Черговим кроком на шляху інтеграції України до євроатлантичних структур стало засідання Комісії Україна— НАТО, що відбулося на рівні міністрів оборони у Брюсселі на початку грудня. Про це йшлося на зустрічі з журналістами начальника управління євроатлантичного співробітництва Генерального штабу Збройних сил України генерал-майора Леоніда Голопатюка. Комісія Україна—НАТО обговорила підсумки діяльності та досягнення України у виконанні цільового плану за 2003 рік, а також плани співробітництва на 2004 рiк. За словами Л. Голопатюка, у своєму виступі перед колегами-міністрами у Брюсселі глава оборонного відомства України, міністр оборони Євген Марчук приділив особливу увагу таким питанням, як структурна перебудова Збройних сил України, впровадження демократичного цивільного контролю, подолання негативних наслідків військової реформи, зокрема, вирішення соціальних питань військовослужбовців та їхніх сімей, конверсія військових баз, утилізація зайвих запасів боєприпасів. Представники Альянсу дали позитивну оцінку діям українських військових щодо виконання плану співробітництва нинішнього року, повідомив генерал-майор Голопатюк. Водночас він зазначив, що далеко не все залежить від військових, — для поглиблення співробітництва України з НАТО не менш важливі процеси, що стосуються демократизації українського суспільства загалом. «Якби такі зрушення, як у сфері безпеки, були в інших сферах, можна було б ставити питання про абсолютно інший рівень партнерства», — наголосив начальник управління євроатлантичного співробітництва Генерального штабу. Леонід Голопатюк повідомив, що цільовий план Україна—НАТО-2004 передбачає виконання 207 заходів. Порівнюючи програму цільового плану Україна—НАТО-2003 з майбутньою програмою співробітництва, начальник управління наголосив, що в майбутньому цільовому плані чіткіше виписано відповідальність тих або інших підрозділів оборонного відомства України. «Ми конкретно врахували і розписали, хто і за що відповідає», — зазначив Л. Голопатюк, додавши, що йдеться лише про заходи військового характеру, виконання яких покладено на Міноборони. Він зазначив, що на виконання цільового плану Україна— НАТО 2004 передбачено виділення конкретних коштів з українського держбюджету. За словами Л. Голопатюка, в Міноборони сподіваються на 8— 12 млн. грн.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо перспектив і термінів приєднання України до Альянсу, генерал-майор Голопатюк заявив: як експерт він вважає, що перехід до розмови стосовно членства України в НАТО цілком логічний вже в найближчій перспективі, якщо виходити з динаміки нашого попереднього співробітництва з цією організацією. «Наступним рівнем співпраці може бути план дій щодо членства. Ми пройшли з НАТО великий шлях практичного співробітництва, в багатьох випадках при цьому відчуваючи себе більше ніж партнерами. У ЗС України значна кількість офіцерів вже має євроатлантичні орієнтації», — переконаний Л. Голопатюк.
У ході спілкування з журналістами генерал-майор Голопатюк також розповів про плани співробітництва України з НАТО у сфері утилізації зайвих боєприпасів, який також обговорювали на засіданні Комісії Україна—НАТО. За його словами, в НАТО розробляється розрахований на 12 років проект з утилізації зайвих боєприпасів в Україні загальною вартістю близько 75 млн. євро. Попередній проект передбачає, що понад 50% усіх витрат нестиме українська сторона, повідомив Л. Голопатюк. Він, проте, зауважив, що українська сторона має намір продовжувати переговори з метою скорочення рівня витрат. «Ми, можливо, змінимо це співвідношення», — зазначив генерал-майор. За його словами, готовність брати участь у проекті з утилізації боєприпасів висловили Греція, Туреччина, тривають переговори з Німеччиною, не виключена участь Великої Британії та США. Л. Голопатюк повідомив, що учасники засідання Комісії Україна—НАТО відзначили успішність завершення проекту зі знищення 400 тис. протипіхотних мін у Донецьку. У зв’язку з цим сторони вивчать можливості утилізації ще 133 тис. тонн зайвих боєприпасів і 1,5 млн. одиниць стрілецької зброї та легких озброєнь.