Леонід Кравчук: "Потрібно повернути довіру до влади"
Але тоді в розмові з ним Президент США, Президент Франції, канцлер ФРН говорили Єльцинові - це він нам сам розповідав - "ви парламент розпустили, але негайно потрібно обрати новий". Тому що відсутність парламенту в державі - це відсутність демократії. Тоді я вам поставлю запитання. Ось усі кажуть: Кучма розпустить той парламент. Ну раптом розпустить - а що далі? Якщо в Україні не буде обрано Верховної Ради, то її ніхто не визнаватиме ані в світі, ані в Європі. Отже, нові вибори - новий парламент. Що, нові люди голосуватимуть? Чи ті ж самі? Ті ж самі. Й оберуть такий же парламент. Знову не сподобається - знову розпустити? Це ж абсолютно неможливо!
- Чи правильно я зрозуміла, що Ви вважаєте - сценарій, про який так багато говорять, не може існувати у надрах АП, тому, що його могли б написати лише дуже нерозумні люди...
- Нерозумні, недалекі люди...
- ...а ми не можемо підозрювати, що такі в оточенні Президента є.
- Та я ні від кого звідти такого й не чув. Президент же підписав Закон про вибори!
- Змушено підписав, ми ж з вами знаємо.
- Нехай змушено. Але підписав. Немає значення як: вранці або ввечері, чи на ньому хтось сидів, чи поруч. Підписав - закон є. Центрвиборчком є? Є. За Конституцією? Так. Усе працює. Далі починають діяти чинники кон-ститу-цій-ні. Президент може, скажімо, розпустити парламент згідно з Конституцією.
- А там написано...
- ...в яких умовах та за яких обставин. Якщо він піде на розпуск проти Конституції - цього розпуску не визнає ні світ, ні народ, ніхто. Він же повинен усе це прораховувати! Це ж велика політика!
- Колись абсолютно всі оцінять, що означало бути першим Президентом у нашій державі, яка не знала, що таке державність та незалежність - та ще по-сусідству з тими, хто й сьогодні до кінця з цим погодитися не може. Легко тепер казати - Кравчук цього не зробив, а це зробив погано, а то - не так. Ось ви, як Президент (я не визнаю слова "колишній") розумієте, що міг би зробити наш нинішній глава держави, аби послабити свій обгрунтований страх перед майбутніми виборами?
- Ну, в нього є два шляхи. Перший - це шлях відвертої, чесної розмови з народом. І прийняття радикальних кроків щодо зміни ситуації. Народ зрозуміє, що відразу добре не буде, але побачить, що робляться радикальні кроки. Президент каже відверто, що він міг зробити, чого не міг, чому, які обставини... Чесно. Тут уже час "Х", і по-іншому говорити з народом не можна. Треба повернути віру до влади. А віри немає - влада не може добре працювати. Другий шлях - це диктатура. Третього - просто не дано.
- Але для диктатури теж потрібні воля й рішучість. І підтримка хоч якихось сил.
- Ви знаєте, з історії відомо, що інколи диктатуру встановлюють два полки.
- Але, тим більше, над цими полками також має стояти масштабна особистість.
- Ну, якби в нас була особистість - харизматична, могутня, народжена добою, така, що вийшла з неї, - тоді й диктатури не треба (сміється).
- Коротше, нам не загрожує другий шлях і не допоможе перший.
- От ви кажете - "перший Президент"... Хочу вам от що сказати. Був Кравчук Президентом. Першим. І люди як дивились: от вони мали ідеал президента й до цього ідеалу вони приміряли мене. І я не збігся з цим ідеалом! З'явився другий президент. І вже не з ідеалом порівнюють, а двох президентів. Людина порівнює. Й висновки робить...
- Ви вважаєте, що це збільшує шанси партійного списку, який ви очолюєте?
- Я розумію, що до Кравчука ставлення неоднозначне. Але ви не знайдете в Україні людини, котра не знає Кравчука. Нехай такого, з помилками, - але знають. І я можу сказати, що я в житті щось зробив. І всі люди в нашому спискові можуть про себе та інших сказати те саме - щось зробив. Не тільки проголошував гасла. Якщо людина в своєму житті не побудувала навіть собачої будки - вона не може братися за розбудову держави! Й не треба ділити людей залежно від того, під якими прапорами вони ходять. Вони наші люди! Вони зарплатню вимагають і нормальне життя!
- А уявіть собі таку ситуацію. Кличе вас Леонід Кучма й каже: "Льоню, ти був у моїй шкурі, скажи, порадь. Я то не йду в президенти знову, то йду. Щось таке про економічний стан задвигнув. Що ж робити?"
- Я б йому сказав, що треба тримати владу. Якщо людина має сумнів щодо своєї здатності це зробити - вона має її віддати. Але сьогодні я це вважаю небезпечним. Багато хто каже - хай він піде. Але треба задуматися - а що ж буде? Анархія? Кров? Я б йому сказав: "Тримайте владу. Але так, щоб її використовувати в інтересах народу". А йти знов у президенти чи ні... Я б йому сказав, що кожна людина в нашій країні може висуватися. "Ви, сказав би, маєте значно більше інформації, аніж я. Ви знаєте, які дослідження проводять, які ваші можливості, який авторитет, які сили. Вирішуйте відповідно до цього".
- Дякую за бесіду, пане Президенте.
