Місячник боротьби
2 КВІТНЯ ВР ухвалила у першому читанні Закон "Про державну підтримку ЗМІ та соціальний захист журналістів".
На думку представників ЗМІ (недержавних), дана редакція закону про їхній захист спрямована майже виключно на підтримку ЗМІ, "підгодованих" владними структурами різних рівнів, а отже, суть законопроекту протилежна до його назви. Із цієї парадоксальної двозначності почалася боротьба владних структур за "остаточне розв'язання" проблеми свободи ЗМІ, під знаком котрої проминув увесь місяць (парламентські слухання 10 квітня, Указ Президента 17 квітня, Рішення НРТРМ про програму "Пiслямова" і заява прес-служби КМ про публікації газети "День" від 25 квітня).
Віце-прем'єр з питань економічної реформи Віктор Пинзеник подав Президентові заяву з проханням про відставку.
4 КВІТНЯ прем'єр-міністр Павло Лазаренко повідомив журналістів, що передав проект нової структури уряду на розгляд Президентові.
Привид нової структури Кабміну досі витає над політичним Олімпом України. Про те, що її розглядає уряд, корегує Президент і знову розглядає уряд, повідомлялося щотижня. Проте побачити його громадськості поки не довелося. Можливо, цей виплід залаштункової змови між Кабміном та АП, подібно до будь-якої незаконнонародженої дитини, соромиться "законного спадкоємця" - Закону про Кабінет Міністрів України, практично ухваленого парламентом у рамках своїх конституційних повноважень.
7 КВІТНЯ Президент Леонід Кучма підписав заяву про відставку віце-прем'єра з питань економічної реформи В. Пинзеника.
Протягом 6 днів між 2 та 7 квітня вирішувалася доля уряду Павла Лазаренка. Діяльність прем'єра за цей період зазнала принизливої критики з боку Президента та його оточення. Здавалося, Павло Лазаренко лічить останні години прем'єрства. У цей період було відправлено у відставку його креатурів - голів Держкомнафтогазпрому та Держкоматому Богдана Бабія і Віктора Чеброва. Однак Президент погодився з відставкою "головного реформатора" і повернув прем'єр-міністру свою прихильність. Причини такої дивної метаморфози досі не з'ясовано. Гіпотеза, висловлена нашою газетою, зазнала (пізніше) нищівної критики прес-служби Кабміну (отримавши, таким чином, непряме підтвердження). Інші версії не пропонувалися...
8 КВІТНЯ на нараді з питань інвестиційної політики Президент Л. Кучма заявив: процес ухвалення бюджету у ВР "зайшов у глухий кут".
"Бюджетна лихоманка" супроводжувала більшість виступів голови держави у квітні на зустрічах з представниками регіональної преси, з різноманітними групами ВР, членами колегії податкової адміністрації абощо.
Заяви про бюджет ухвалювали політичні партії, парламентські групи та громадські організації. Дивно, що практично ніхто з борців за бюджет-97 не ставив (публічно) питання про невиконання законів про бюджет-96, 95...
Прем'єр-міністр П. Лазаренко, виступаючи у парламенті в рамках Дня уряду, почав вимагати від депутатів оперативно ухвалити закони "податкового пакету" і бюджет на 1997 рік. Радикальний поворот у позиції прем'єра, як і слід було очікувати, не викликав великого співчуття, його виступ був "прийнятий до відома" і бюджетний процес пішов як годиться.
Новим віце-прем'єром з питань економічної реформи призначено Сергія Тігіпка.
Призначення на високу урядову посаду молодого процвітаючого банкіра мало засвідчити "місту й світу", що й окрім Пинзеника в Україні є свої "молоді реформатори". Крім того, на думку експертів, С. Тігіпко - один з небагатьох політиків, майже однаковою мірою наближених і до Президента, і до прем'єра. Таким чином, це призначення підтверджує факт зближення голови держави та керівника уряду, хоча і не пояснює його.
11 КВІТНЯ конференція Донецької обласної організації КПУ ухвалила рішення висунути кандидатом у президенти України першого секретаря ЦК КПУ Петра Симоненка.
Ініціатива донецьких комуністів, а також ухвалене через день аналогічне рішення конференції одеської організації КПУ пролунали несподівано. Фаворитом "лівого блоку" прийнято вважати голову СПУ (і парламенту) Олександра Мороза. Утім, мова, здається, йде не про розкол лівого руху в Україні, а про делікатне нагадування комуністів Олександрові Морозу, котрий як голова ВР останнім часом все частіше демонструє здатність до компромісів, що він почав ухилятися від "генеральної лінії".
15 КВІТНЯ на зустрічі з депутатською групою "Єдність" Президент Л. Кучма заявив, що до ухвалення держбюджету на 1997 р. парламент не повинен ухвалювати закон про вибори народних депутатів.
Тобто закон про формування парламенту і закон про формування бюджету - речі явно не пов'язані, однак слово Президента - майже закон. Усі спроби парламентаріїв, котрі не усвідомили глибини президентської логіки, ухвалити закон про вибори у другому читанні наразилися на глуху стіну частини депутатів (близько 60, у тому числі група "Єдність"), котрі відмовилися брати участь у голосуванні.
25 КВІТНЯ ВР ухвалила постанову про рекомендації учасників парламентських слухань "Свобода слова в Україні: стан, проблеми, перспективи" (10 квітня).
Парламент більше, ніж інші владні структури займався проблемами свободи слова. Кількість рано чи пізно мала "перейти в якість". Окрім незобов'язливих рекомендацій "усім, усім, усім", ВР цього ж дня ухвалила постанову про створення тимчасової слідчої комісії для перевірки діяльності Державної контрольно-ревізійної служби України та законності проведення перевірок недержавних ЗМІ. Якщо нескінченні перевірки "з упередженістю" і не припиняться (на це надії немає), але хоча б увійдуть в якісь розумні межі - це буде найбільшим подарунком пресі від усієї української влади.
Національна рада з телебачення та радіомовлення (НРТРМ) запропонувала телекомпанії "Студія "1+1" "утриматися від показу програми "Пiслямова" - у зв'язку з "кубинськими репортажами". Того ж дня прес-служба Кабміну поширила заяву, категорично осудивши декілька публікацій газети "День".
За "Пiслямову" одразу ж вступився Президент. Однак його погроза "вживати конкретні кроки" у напрямку перегляду підлеглості НРТРМ змушує сумніватися у безкорисливості президентського заступництва.
За "День" не вступився ніхто - достеменне свідчення істинної незалежності нашої газети.
