М’яч – на полі Феміди

У Дніпропетровську розгорілася запекла боротьба за крісло мера. Колишній секретар міськради Максим Романенко, зміщений депутатами на початку березня, подав судовий позов з проханням відновити його на посаді. Під час судового розгляду справа набула скандального вигляду. Активісти Євромайдану, яких не пускали на засідання, зірвали двері й узяли зал штурмом. Суддя Валентин Степаненко в результаті заявив про самовідведення. Проте, результат боротьби за керівництво Дніпропетровською міськрадою тепер залежить від представників правосуддя.

 Варто нагадати, що кадрова чехарда в Дніпропетровській міськраді почалася ще в жовтні минулого року. Мер Іван Куличенко, що діяв на той момент, був обраний народним депутатом України й виїхав до Києва. Згідно із законом виконуючим обов’язки мера став секретар міськради — Максим Романенко — колишній регіонал і представник команди О.Вілкула. Це стало неприємним сюрпризом для людей з оточення губернатора І.Коломойського, особливо напередодні місцевих виборів.

 «Викурити» колишніх регіоналів з міського керівництва намагалися неодноразово. Після перемоги Євромайдану до міськради навідувалися молоді люди в балаклавах і камуфляжі, які вимагали від мера і його підлеглих покаятися в гріхах. Обласному керівництву вдалося влаштувати в мерії ряд своїх людей. Пізніше за міськрадівських чиновників взялися правоохоронні органи — міліція та прокуратура почали розслідувати масштабні розкрадання комунальної власності та бюджетних коштів, про які давно писали в місцевих ЗМІ. На поверхню спливла загадкова історія про приватизацію 96 об’єктів нерухомості в центрі Дніпропетровська. Крім того, під час аудиту виявили багатомільйонні афери в комунальних підприємствах Дніпропетровська. Як результат повтікали керівники міськводоканалу й електротранспорту. На прес-конференції в облдержадміністрації представники міліції та прокуратури не лише розповіли про перебіг слідства, а й повідали про елітний клуб на березі Дніпра, де полюбляли проводити своє дозвілля корумповані чиновники.

 Приховане протистояння міської й обласної влади увійшло в нову фазу, коли таємничо зник директор департаменту корпоративних прав і юридичного забезпечення міськради Олександр Величко. Виконуючий обов’язки мера Максим Романенко звинуватив у причетності людей з оточення губернатора. Поки міліція займалася пошуками чиновника, в міськраді Дніпропетровська зібралася сесія, де виступили народні депутати України, близькі до губернатора І.Коломойського. Вони переконували своїх колег з міськради в необхідності зміни керівництва. У результаті голосування М.Романенка відправили у відставку, а замість нього обрали Галину Булавку, за яку з трибуни замовив слово сам Геннадій Корбан.

 «Кадрову революцію» в Дніпропетровській міськраді можна було б вважати закінченою, якби невдовзі Президент П.Порошенко не прийняв відставку губернатора І.Коломойського. Ця подія неабияк надихнула колишніх регіоналів, які поступово втрачали свої позиції в області. Як і слід було чекати, незабаром з’явився позов М.Романенка з вимогою відновити його на посаді секретаря міськради. Розповідають, що аналогічні позови були подані одразу до кількох інстанцій, оскільки був упущений місячний термін для оскарження.

Так чи інакше минулої п’ятниці розгляд позову по суті мав відбутися в Дніпропетровському окружному адміністративному суді. Звістка про це неабияк схвилювала активістів Євромайдану. Вони стверджують, що позови за дивним збігом обставин потрапили на розгляд суддів, які раніше нібито були «пов’язані з Романенком і обслуговували його бізнес». У адміністративному суді, ймовірно, розраховували, що справа буде розглянута тихо й без великого шуму. Проте активісти спочатку влаштували пікет біля будівлі суду, а потім їм довелося прориватися до залу засідання силою. На шляху встали троє міцних чоловіків, яких суддя спочатку назвав своїми друзями, але в кінці визнав, що це охоронці приватної фірми. Після кількох годин суперечок з активістами він написав заяву про самовідведення. Сам позивач М.Романенко на засідання не з’явився, а його адвокат від коментарів відмовився. Активістів обурило також, що проведення судового засідання супроводилося різними хитруваннями. Представникам ЗМІ, що скупчилися у вузькому й задушливому коридорі, партій і громадських організацій протягом цілої години довелося чекати виходу судді. У зв’язку з цим активісти почали вимагати пошани суду до представників громадянського суспільства. Зал, де мало проходити судове засідання, був маленькою кімнаткою, в якій і представникам сторін було тісно, не кажучи вже про громадських діячів і журналістів. «На що розраховував суд, визначаючи це приміщення для своєї судової дії? На те, що все пройде тишком-нишком і нікому справи не буде до того, що відбувається в місті-мільйоннику? Вочевидь, суддя й позивач вважали, що Революція Гідності вже закінчилася й жити можна знову за поняттями, але не врахували того, суспільство вимагає жити за законами», — написала на своїй сторінці у «Фейсбуці» член громадської ради при обласному управлінні СБУ, активістка Людмила Кострюкова. Активісти сподіваються на те, що реванш колишніх регіоналів не відбудеться. Утім, до місцевих виборів ще далеко, а тому, говорять вони, розслаблятися поки не варто.